Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Своє міркування над статтею “Кому потрібні вчителі?”

Своє міркування над статтею “Кому потрібні вчителі?”

Віч-на-віч Особи не побачити.

Велике бачиться на відстані.

С. Єсенін

Саме цими, що стали афоризмом, словами з вірша “Лист матері” Сергія Єсеніна хочеться почати своє міркування над статтею “Кому потрібні вчителі?”. Може бути, нескромно говорити про те, що вчителі роблять велику й важливу справу. Вони саме колись навчили “гарних знайомих” розбиратися в суті речей і явищ, мати свою точку зору й уміти переконливо неї відстоювати. І от тепер “гарні знайомі” міркують про потребу професії вчителі, зовсім забувши про

те, що самі колись були учнями й, як це ні банально звучить, навчилися успішно добувати потрібні знання самостійно завдяки вчителям

Хочеться заперечити людям, що дотримуються точки зору, що вчителі – це люди-невдахи, які не зуміли краще реалізуватися в житті. НЕМАЄ!

Учитель – не стільки покликання, не стільки талант, обдарованість, скільки – доля. Одній людині ця доля дана, іншому немає. Напевно, у цій долі багато чого можна пояснити, але щось у ній нез’ясовно, тому що доля будь-якої людини несе в собі якусь таємницю. У нашій команді є прекрасний приклад правильності цієї точки зору. Дідусь Шареева

Искандера Галимзяновича, учителі фізики й інформатики, у далекі передреволюційні роки заснував у нашім селі початкову школу. Його дочка Данія Киямовна все життя проробила в школі вчителем початкових класів, зять – учителем фізики. У свою чергу, їхня дочка стала вчителем математики й працює в Исаклинском освітньому центрі. А от син Искандер не відразу прийшов у школу. Закінчивши сільськогосподарський інститут, він працював інженером і ніколи не думав, що прийде в школу. Але доля зложилася так, що Искандер Галимзянович повернувся в рідне Село. А в школі не було вчителя фізики. І він ризикнув. Одержав заочно педагогічне утворення й донині працює в рідній школі. І як нам здається, не виключений той факт, що його син, десятикласник, теж прийде в школу й продовжить справу свого прадіда. Хіба можна сказати про людей, що живуть спільними нтерес, що передають із покоління в покоління досвід, що вони – невдахи?

Є в нашій школі й учителі від бога. Бухарметова Насимя Хамидуллаевна працює вчителем математики 43 рік. Їй уже 71, інші в її віці вже перетворилися в руїни, а вона завжди підтягнута, весела, щаслива. Щастя – поняття відносне. Для когось щастя полягає в грошах. Чим більше їх, тим більше хочеться. Тому щастя для таких людей недосяжно. А для Насимы Хамидуллаевны, а в її особі для всіх учителів, щастя в тім, щоб життя в учнів зложилася вдало, щоб вони стали теперішніми людьми, щоб хоча б раз у році (на День учителя) учні не забули поздоровити спраздником.

Закінчити своє міркування хочеться уривком зі статті ” Учитель-Це доля”: “У Бориса Пастернаку в його записних книжках є одна дивна думка: “Ми всі стали людьми лише в тій мері, у який людей любили й мали випадок любити”. Учительська професія – разюча по своїй природі, адже нам наданий цей випадок любити в тій мері, у якій він не представлений нікому. А як ти скористаєшся ним, це залежить від твоїх людських якостей, від твоєї культури й професіоналізму”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Кому потрібні казки: дітям чи дорослим? (За казкою Б. Лепкого “Мишка”) О. СТОРОЖЕНКО, Б. ЛЕПКИЙ, Л. КОСТЕНКО, Б. ХАРЧУК, Е. ГУЦАЛО, Л. ПОНОМАРЕНКО – ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ ЛЮДИНА?” “ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ ЛЮДИНА?” О. СТОРОЖЕНКО, Б. ЛЕПКИЙ, Л. КОСТЕНКО, Б. ХАРЧУК, Е. ГУЦАЛО, Л. ПОНОМАРЕНКО Кому потрібні казки: дітям чи дорослим? (За казкою Б. Лепкого “Мишка”) Чомусь завжди вважають, що казки цікаві лише дітям. Може, тому що в них багато вигадки і дорослі впевнені, що дітям цього досить....
  2. Викласти своє міркування про нерозривну єдність людини і природи Звернення до традиційних уявлень рідного народу допомагає зрозуміти, що давнім українцям було властиве органічне єднання зі світом природи. Людина усвідомлювала себе як органічну, невідривну частину живої природи. Для підтримання гармонії зі світом природи існували певні закони і правила, які давня людина ніколи не порушувала. Людина намагалась без потреби не зачіпати...
  3. Ляльки – мої друзі і вчителі (твір-спостереження з власного досвіду) ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Ляльки – мої друзі і вчителі (твір-спостереження з власного досвіду) Семикласниця – вже не дитина. Про це мені говорять і батьки, і вчителі, і подружки. Я розумію, що це справді так, але не можу примусити себе розпрощатися зі своїм дитячим захопленням – ляльками. Усе дитинство мої...
  4. Сюжетна лінія “Пан Журден та його вчителі” Частіше за все під час вивчення комедії на цю сюжетну лінію не звертають відповідної уваги. Проте, як виявляється, саме вона стає дуже важливою для створення всебічної характеристики головного героя, а також для характеристики часу дії комедії, для осмислення естетичної своєрідності класицизму тощо. Не варто також забувати, що – в композиційному...
  5. “Чи потрібні уроки етики у школах?” Школа – це місце, де молода людина вивчає все необхідне, що може знадобитися їй впродовж життя. Вже сотні років діти вивчають рідну мову, математику, історію і безліч інших важливих предметів, багато з них стали звичними і природними для учнів, вони сприймаються як щось звичайне і зрозуміле. Однак є і більш...
  6. Тільки в роботі велика Людина Міркування^-міркування-добуток-міркування Не кожній людині дано відчути радість роботи. Деякі люди просто народилися споглядальниками, а не діячами, і робота для них – тягар, що віднімає сили, час, з’їдає сили. Іншим не повезло: рід діяльності, обраний ними, не відповідає здатностям, схильностям, характеру, психологічним даним. Для них робота – мучення, рабство, безнадійний полон без...
  7. Роздуми над статтею Самчука “Нарід чи чернь?” Доля українців… Нації, що винищувалася століттями ордами, військами, указами, постановами. Не так фізично, як духовно. Історичні факти піддавалися нищівній фальсифікації, цілеспрямовано знищувалася культура. Заборонялося друкування українських книжок, закривалися українські школи, бо освітня діяльність в Україні визнавалася шкідливою, “могущей вызвать последствия, угрожающие спокойствию и безопасности…” Хто закував у кайдани волелюбну душу...
  8. У пошуках людської гідності (за статтею Уласа Самчука “Нарід чи чернь?”) Не даремно Уласа Самчука називають українським Гомером XX століття. Ця людина у своїх художніх творах охопила поглядом справжнього майстра епосу життя українства на початку XX століття та за часів Голодомору. Важливе місце посідає і публіцистична спадщина письменника, у якій він свої думки, своє ставлення до майбутнього та теперішнього свого народу...
  9. Мої шкільні товариші. Твір-міркування Когось із них я знаю з дитячого садка, з кимсь познайомилася вже в школі. Всі ми дуже різні, а поєднує нас школа, іноді – спільні нтереси. Я знаю, що коли ми закінчимо школу, то всі розбіжимося в різні сторони, будемо рідко зустрічатися, наші погляди на життя зміняться, будуть нові проблеми,...
  10. Нам потрібні Щедріни й Гоголі, щоб нас торкали Є письменники, які залишаються тільки у своєму часі. Вони були потрібні сучасникам, але нащадки їх мало читають. З добутками ж Зощенко, Платонова, Булгакова відбулося зовсім інше. Як не замовчували їх, як не труїли письменників При житті, їхньої книги прорвали “громаду років” і стали улюбленими в нащадків. По – новому зараз...
  11. “Чи потрібні державі освічені люди?” Освіта – це невід’ємна частина духовного багатства кожної людини, кожної особистості без винятку. Завдяки освіті чоловік може принести користь як самому собі, так і всьому суспільству. Забезпечення певного і високого рівня освіти почало турбувати державу вже кілька століть назад, саме тоді і було впроваджено загальну освіту, і ці процеси удосконалюються...
  12. Яким я бачу своє майбутнє Яким я бачу своє майбутнє Кожен – коваль своєї долі. Аппій Кожна людина хоча б раз у житті замислювалася над тим, що на неї чекає. Кажуть, що заглядати у майбутнє означає спокушати долю, але чи так це? Є відмінність між пустопорожніми мріями та ретельно виплеканими планами, які допоможуть здійснити ці...
  13. Як я розвиваю своє мовлення Правильно розмовляти українською мовою досить складно. Інколи чуєш з телеекранів так званий суржик, яким залюбки користуються деякі з наших політиків, і гірко стає. Ці люди досягли високого становища в суспільстві, але вивчити державну мову чомусь не захо­тіли. Мова – річ жива й мінлива. Тому потрібно повсякчасно вдосконалювати своє мовлення, не...
  14. Твір Осмислюючи уроки Шевченка (твір за публіцистичною статтею) Осмислюючи уроки Шевченка (твір за публіцистичною статтею) Слова й діяння великого Кобзаря співзвучні з сьогоденням. Його каторжний шлях боротьби з кріпосництвом, можновладцями, людськими слабкостями вражає уяву тих, хто здатен до співпереживання й відчуття прекрасного. Тернистий шлях власної долі генія українського народу був наскрізь пронизаний устремлінням принижених прорватися крізь грати духовної...
  15. ЯК РОЗУМІЮТЬ ЩАСТЯ ГЕРОЇ Й АВТОР ПОЕМИ “КОМУ НА РУСІ ЖИТИ ДОБРЕ?” У поемі вирішується саме головне питання про сучасність: “Народ звільнений, але чи щасливий народ?” Виникає й інше питання: які шляхи, що ведуть до народного щастя. Із глибокою симпатією автор ставиться до тих селянам, які не плазують перед панами, не упокорюються зі своїм рабським положенням. Це й Савелій, і Матрена Тимофіївна,...
  16. “Чи потрібні нашій державі розумні люди?” Чи потрібні нашій державі освічені люди? На перший погляд це питання здається дивним і навіть абсурдним. Якій же країні не потрібні розумні і освічені люди? Але, всерйоз замислившись над цією проблемою, розумієш, що все не так однозначно. Відомі часи, наприклад, в історії нашої країни, коли освіченість була необов’язкова і навіть...
  17. За що я люблю своє місто (твір-роздум) Харків, я люблю тебе! Люблю, люблю! За що? Я не знаю… Напевно, за те, що ти є. Це так добре – те, що ти є. Зі своїми батьками я об’їздила пів-України. Мені сподобалися Київ, Львів, Дніпропетровськ… А тебе я просто люблю. Адже ти моє рідне місто! Хіба може бути в...
  18. “Чи потрібні сучасній людині загальнолюдські цінності” Для того, щоб визначити систему цінностей представника сучасної людини, необхідно усвідомити, в якому середовищі вона виховувалася і свідками яких подій була. Народжені наприкінці існування СРСР, наші батьки, будучи тоді ще дітьми, були свідками того, як наша країна переживала перебудову, і того, як їхні старші друзі адаптувалися до нових умов. Можна...
  19. “Чи потрібні сьогодні українські традиційні промисли?” Які популярні твори народних промислів, довго розповідати не треба. Про це говорять музеї декоративно-прикладного мистецтва з активною відвідуваністю, численні покупці біля прилавків з виробами майстрів-умільців, підвищений інтерес колекціонерів тощо. Люди по натурі своїй істоти творчі. Прагнення до прекрасного, бажання видозмінити, удосконалити навколишній світ призвело до виникнення народної творчості. Унікальна кожна...
  20. Театр, у якому своє призначення людин вибирає сам Люди – основа миру, як актори є основа будь-якого театру. Вони – реальне втілення нереальних ідей, що приходять до тих деяким зайдиголовам, що пишуть сценарії й втілюють їх на сцені. Однак будь-який, навіть самий геніальний сценарій не може від, критися миру, і жоден актор не покаже себе в ролі, якщо...
Своє міркування над статтею “Кому потрібні вчителі?”
«
»