Ляльки – мої друзі і вчителі (твір-спостереження з власного досвіду)

ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ

Ляльки – мої друзі і вчителі (твір-спостереження з власного досвіду)

Семикласниця – вже не дитина. Про це мені говорять і батьки, і вчителі, і подружки. Я розумію, що це справді так, але не можу примусити себе розпрощатися зі своїм дитячим захопленням – ляльками. Усе дитинство мої ляльки були поряд зі мною. Вони розважали мене, мовчки вислуховували мої скарги, жили моїми радощами й болями. Ляльки не давали мені сумувати; вони засинали і прокидалися разом зі мною. Уранці ми готували сніданок у нашій ляльковій

кухні, варили борщ і суп, смажили смачні котлетки. Я робила моїм подружкам пишні зачіски і одягала в чудові сукні, а вони терпляче зносили невправність малого перукаря і модельєра, хоча я намагалася бути обережною.

Коли мені було десять років, народилася моя молодша сестричка. Я не відходила від немовляти, допомагала мамі купати, годувати, перевдягати Оленку, а ляльки сиротами стояли на поличці. Коли сестричка підросла, ми вже вдвох гралися ляльками. Оленка не дуже акуратно поводилася з моїми улюбленицями, а тому дуже скоро їхній одяг перетворився на шмаття. І тоді я вирішила пошити наряди лялькам. Я

намалювала ескізи платтячок, мама допомогла мені зробити викройки і пошити вбрання, а сестричка прикрасила їх блискітками.

Іноді мені буває сумно, що дитинство скінчилося. Але воно навчило мене бути хазяйкою. Я вмію готувати, прибирати, шити, піклуватися про немовля, і всього цього досягти мені допомогли мої улюблені іграшки. Недавно я серйозно захопилася дизайном і після закінчення школи обов’язково стану художником-модельєром. А ще я обов’язково буду зразковою господинею, адже, дякуючи моїм лялькам, я багато що вмію.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Ляльки – мої друзі і вчителі (твір-спостереження з власного досвіду)