Новела Ф. Кафки “Перевтілення”, незвична за формою, глибоко гуманістична за своєю ідеєю. Перетворення людини у комаху – подія фантастична, але це лише образ, засіб експресії, аби звернути увагу читача на проблему взаємин у сім’ї.
Грегор Замза був хорошим сином і братом. Усе своє життя він присвячував батьківській сім’ї. Він мав заробляти, аби утримувати батька, матір і сестру, а тому обрав нелегку роботу комівояжера. “Ох, Господи, – подумав він, – який важкий фах обрав я собі”. Навіть друзів він не міг собі знайти, бо увесь
час був у дорозі. Високе почуття обов’язку не давало Грегорові розслабитися. Але ось він захворів, бо його перетворення – це щось на кшталт хвороби, і виявилося, що ним просто користувалися, бо це було зручно. Адже ж і батько ще був у змозі працювати в банку, і сестра змогла собі знайти роботу. Але це Грегора не засмутило, навпаки – дало спокій його душі, бо він же думав, що без нього вони пропадуть. Тепер їхня черга піклуватися про нього. Та надовго не вистачає терпіння навіть у сестри, яка спочатку охоче допомагає Грегору. То, виходить, новела “Перевтілення” про людську невдячність? Це й так і не
так. Перевтілення головного героя у комаху – це тільки засіб узагальнення тих бід, що чатують на нас, на наших близьких. І мабуть, найважче випробування на людяність – це стосунки в родині. Адже легко любити людство, та набагато важче допомагати конкретній людині тривалий час. Тим більше, що не завжди це зустрічає розуміння серед оточення. Перетворення на комаху – це образ будь-якої зміни, що може статись. Тому новела має більш широке значення. Кафка звертається до кожного з нас і ніби питає: “А ти готовий відповідати за близьких, готовий жертвувати часом, не зважати на косі погляди, на труднощі заради близьких?” Це крик зболеної душі дуже самітної людини. Але ж ця людина живе серед людей. Так само, як всі ми. Тож Кафка ставить дуже важливе запитання, чи не станеться й з нами “перевтілення”. А відповідає кожен для себе.