Сучасна авторська пісня
Цим поняттям позначається цілий етап у розвитку російської поезії XX століття, останніх його десятиліть. В авторській пісні можна відзначити багато плинів, напрямків, літературних традицій. Перелічу найбільш відомі імена авторів – виконавців: Ада Якушева, Юлій Кім, Володимир Чернов і, звичайно, Юрій Визбор, Юрій Кукин, Євгеній Клячкин, Новела Матвєєва, Олександр Городницкий. У творчості цих поетів чимало загальних мотивів. Їх ріднить схожість ліричного героя: це романтик, мрійник, бурлака з рюкзаком і гітарою, будь те геолог, турист або будівельник
Однак
Доля його була в чому – те драматичної, а в чому – те – дуже щасливої. Він не дочекався офіційного визнання, його книги побачили світло вже після смерті автора. Але вже при житті поет довідалося справжню славу. Дуже точне визначення В. Висоцькому дане А. Вознесенськом: “шансонье всея Русі”.
Творча спадщина Висоцького надзвичайно велико, пісень він створив тисячі. Теми їх, здається, всеохватни, героям його добутків немає числа. У будь-якому пісенному сюжеті Висоцькому важливо розкрити, насамперед, мир особистості, людський характер. А яскравіше всього людина розкривається в екстремальних ситуаціях, тому їх так багато в добутках поета. Досить згадати його “Пісню про друга” (“Якщо друг виявився раптом…”)..
Чимало пісень Висоцького написано в сатиричному жанрі
Предметом глузування ставали явища самого різного роду – у віршах поета ціла галерея сатиричних типів застійного часу
Сатира Висоцького найчастіше двоїстий: автор сміється над своїми персонажами й одночасно співчуває їм, як, наприклад, у пісні “Смотрини”: похмура картина розгулу, коли люди “все гарне в собі доистребили”, і разом з тим пронизливою жалістю звучні слова:
А будинку баба на сносях,
Гусаків негодованих косяк,
Так справа навіть не в гусаках,
А все негаразд.
Те ж приблизно й у відомій пісні “Діалог у телевізора” (інша назва – “Діалог у цирку”). Розмова Зини й Вані не просто смішний – за реплікою героя: “Додому прийдеш-там ти сидиш” відчуття безвихідності, замкнутого кола
Вірша – пісні Висоцького надзвичайно неоднорідні по жанрі. У нього є балади, пісні – міркування, пісні – діалоги
Особливе місце серед добутків поета займають пісні – притчі, побудовані на алегорії. Так, пісня “Полювання на вовків” написана не стільки про звіра, скільки про людину, вихованій у системі обмежень і заборон:
Відгородивши нам волю прапорцями,
Б’ють упевнено, напевно…
Наші ноги й щелепи швидкі –
Чому ж, ватажок, дай відповідь –
Ми затравленно мчимося на постріл
И не пробуємо – через заборону?!
Такий же філософський підтекст можна виявити й в інші, на перший погляд просто забавних і жартівних, піснях Висоцького, наприклад у його міркуваннях про те, чому аборигени з’їли Кука: а тому й з’їли, що він був самий розумний, добрий і сильний, – так вуж в аборигенів прийнято. А от хто ці аборигени, читач – слухач угадував легко. У пісні “Притча про Правду й Неправду” – непрості міркування автора про вічні джерела життя, виражені через алегорії, які сходять до традицій усної народної творчості й давньоруської літератури
Творчість поетів – авторів і виконавців своїх пісень, – таких, як барди “першого заклику” Б. Окуджава, В. Висоцький, А. Галич, стало однієї із самих яскравих сторінок російської поезії останніх десятиліть XX століття
На закінчення назву ще кілька імен авторів – виконавців: А. Макаревич, Б. Гребєнщиков, В. Цой, Ю. Шевчук. Але це вже інше художнє явище
(1 votes, average: 5.00 out of 5)