Андрій Малишко. “Пісня про рушник” – вірш-пісня, що стала народною

УРОК 59

Тема. Андрій Малишко. “Пісня про рушник” – вірш-пісня, що стала народною.

Мета. Навчити розуміти ліричність пісні, розвивати уміння виразно читати поезію, виділяти художні засоби, коментувати основні мотиви, символічність образів, формувати морально-етичні цінності.

Обладнання: портрет П. Майбороди, вишиті рушники, фонозапис пісні “Пісня про рушник”.

Міжпредметні зв’язки: музика: творчість П. Майбороди.

Хід роботи

І. Організаційний етап.

1. Облаштування виставки вишитих рушників.

2. Створення

емоційного ладу. Учитель, підходячи до рушників, і учні читають уривки з поезій про рушники.

Учениця. Рушник.

Дивлюся мовчки на рушник,

Що мати вишивала.

І чую: гуси зняли крик,

Зозуля закувала.

Знов чорнобривці зацвіли,

Запахла рута-м’ята.

Десь тихо бджоли загули,

Всміхнулась люба мати.

І біль із серця раптом зник,

Так тепло-тепло стало…

Цілую мовчки той рушник,

Що мати вишивала…

Ірина Михайловська

Учень (підготовлений). Сам Андрій Самійлович Малишко у поезії “Щось, брате, ти про рушничок почав” говорить:

Його мені подарувала мати,

Щоб я не смів

про землю забувати,

Де їв хліб-сіль, і знав солоний піт,

І радощі малі у отчім домі,

І перші смутки, серцю невідомі.

II. Організація навчальної діяльності.

1. Слово вчителя.

Мабуть, ви були здивовані моїм проханням принести на сьогоднішній урок рушники – наші українські обереги. Приємно бачити на імпровізованій виставці роботи ваших матерів, бабусь, сестричок. У цих рушниках – їхні душі, кожен з них має свою історію й долю, за ним стоїть чиєсь життя, сльози, радощі, пісні, сподівання… Рушник іде з людиною все життя – від колиски до могили. Його можна порівняти з піснею, витканою чи вишитою на полотні. Без рушника, як і без пісні, не обходяться нагородження, одруження людини, ювілейні урочистості. У нього загортали маля, що з’являлося на світ. Коли син вирушав із дому в далеку дорогу, мати дарувала йому рушник, щоб беріг від лиха. З хлібом-сіллю на рушнику зустрічають дорогих гостей. “Хай стелиться вам доля рушниками!” – кажуть, бажаючи щастя.

Отже, пісня і рушник… Прекрасний пісняр А. Малишко поєднав у своєму серці ці два слова і створив поезію “Пісня про рушник”, сповнену чаруючої ніжності й простоти, задушевності й безмежної любові.

2. Звучить “Пісня про рушник”. Слова А. Малишка, музика П. Майбороди.

3. Робота над твором.

А) бесіда

– Яке враження справила на вас пісня? Чи зворушила душу?

– Які роздуми і почуття викликала?

– Усно опишіть картину, яка постала у вашій уяві.

– Який мотив можна назвати провідним і чому?

– Якими талантами повинна володіти людина, щоб так писати? (Даром поета, музиканта, художника.)

– Чи хотіли б ви більше дізнатися про цей шедевр?

4. Виступи учнів з повідомленнями.

Повідомлення 1. “Пісня про рушник” – вершина пісенної творчості А. Малишка. їй. судилися довгі роки життя. Написана вона ще 1959 року до кінофільму “Літа молодії”. Непомітно промайнув на екранах маловиразний фільм, а пісня живе і досі, вона відома на всіх континентах. Найпопулярніші виконавці цієї перлини – народні артисти СРСР Д. Гнатюк та М. Кондратюк.

Повідомлення 2. Ця пісня глибоко національна, бо в її центрі був передвічний оберіг – вишитий рушник. Андрій Самійлович у зворушливих словах оспівав красу і силу материнської любові та вірності, а композитор Платон Майборода знайшов відповідні музичні засоби розкриття цієї глибоко людської, вічно поетичної теми. Мати Платона Іларіоновича дуже гарно сказала про твір, коли друзі зібралися пом’янути А. Малишка в роковини смерті: “Ми – матері. Для нас найдорожче – діти. В них уся наша любов, бо на них тримається життя. Наш Андрій відповів любов’ю всім матерям. Тому й житиме він у любові усіх матерів”.

Повідомлення 3. Про Малишків “Рушничок” збереглося багато спогадів. М. Рильський писав: “Якось забралися ми з Андрієм у човні на став, між комиші, ловимо собі рибу, – аж чуємо: дівчинка-підліток, ідучи берегом, заводить тихенько і виразно: “Рідна мати моя…”. Андрій Самійлович, сміючись, промовив: “Нікуди не втечеш від того “Рушничка”…” Щасливий поет, що не може втекти від своєї пісні, яка за такий дивовижно короткий час воістину стала народною!”

5. Індивідуальне читання поезії.

6. Опрацювання змісту взаємозв’язку з художніми особливостями. Проблемно-пошукова робота. Ланкова форма діяльності.

Ланка 1

Проблемне завдання. Охарактеризувати образ матері, використовуючи художні засоби.

Проблемне запитання. Чому пісню народ любовно називає “Рідна мати моя”?

Орієнтовна відповідь (для вчителя). Центральною постаттю в пісні є образ матері. Він виразний, яскравий, зігрітий синівським почуттям. Автор ще раз підкреслює, що нема в світі нічого святішого, ніж материнська любов. В погляді її – тривога і смуток, надія та щасливе майбутнє сина. Красу материнської душі поет розкриває за допомогою виразних поетичних деталей: мати “ночей недоспала”, рушник синові “на щастя, на долю дала”. Любовно вималюваний портрет матері за допомогою простих, але виразних епітетів:

І твоя Незрадлива материнська Ласкава усмішка,

І Засмучені очі хороші, блакитні твої.

(У народі часто співають не блакитні, а ласкаві.)

Ланка 2

Проблемне завдання. Охарактеризувати образ вишитого рушника, виписати тропи.

Проблемне запитання. Чому пісня сприймається як монолог сина, що дякує любій матусі?

Орієнтовна відповідь. Мати журиться, розлучаючись із сином, але вірить у його світлу долю. І цю віру поет втілює в образі вишитого рушника. Він символізує життєву дорогу людини і материнське благословення. З образом рушника в ліричного героя пісні пов’язані найсвітліші спомини про рідну матір, про дитинство і рідні краї. Він крізь роки бачить “зелені луги”, “росянисту доріжку”, чує музику “солов’їних гаїв”, “тихий шелест трав, щебетання дібров”. Ці епітети створюють ніжний пастельний пейзажний малюнок, який виповнює серце людини світлими почуттями. Поет підкреслює, що кожна ниточка вишиття є своєрідним кодом, побажанням.

Ланка 3

Проблемне завдання. Дослідити проблему твору.

Проблемне запитання. Чому Ян Парандовський назвав тропи “стежинками до людських сердець”? Поясніть це на тропах пісні.

Орієнтовна відповідь. Твір складається із трьох чотирирядкових строф, і після кожної з них йде повтор, другий рядок якої містить кількість складів (на 3). Цей повтор ніби обрамлює картину, цементуючи словесну оповідь.

Анафора “І”, якою розпочинається 14 рядків з 18, засіб градації надають поезії мелодійності й особливого пісенного ліризму.

Градація (Від лат. gradatio – поступове підвищення) – упорядкований перехід від одного предмета зображення до іншого.

III. Закріплення вивченого.

Озвучення результатів роботи, ланок, поради, взаєморецензування.

IV. Підсумок уроку.

Дорогі діти, бережіть своїх мам. Пам’ятайте, що в кожного вона одна-єдина. Тож не шкодуйте для неї теплих лагідних слів, усміхайтесь, хоч зрідка даруйте квіти і не соромтесь цілувати їм руки. А ще частіше доторкайтесь до слова А. Малишка, беріть його у свою душу. Насолоджуйтесь ним і любіть пісні, що стали народними.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Андрій Малишко. “Пісня про рушник” – вірш-пісня, що стала народною

Categories: Конспекти уроків

Links