Home ⇒ 📕Твори з української літератури ⇒ Суб’єктивна самосвідомість героя як домінанта його авторської характеристики (за повістю “Лихі люди”)

Суб’єктивна самосвідомість героя як домінанта його авторської характеристики (за повістю “Лихі люди”)

Якісно новим здобутком естетико-літературної традиції в українській літературі, яка виростала на власній основі, можна вважати повість Панаса Мирного “Лихі люди” (1874). Вона започатковувала новий етап естетичного освоєння проблеми інтелігенції і народу, а дальшу розробку її спостерігаємо в творчості Франка.

Повість “Лихі люди” значною мірою розбивала попередню традицію зображення характеру інтелігента-демократа як відбиття обставин і оточення, що його виховували. Виявлялося, що індивідуальний характер Телепня неповно розкривається

через опис його оточення і вимагає глибшої суб’єктивної характеристики свідомого аналізуючого героя. Так, у творчості Панаса Мирного можна виділити передісторію освоєння індивідуального характеру інтелігента-різночинця.

Уже у “П’яниці” він вимальовує особливу соціобіологічну “натуру” героя, внутрішньо складний характер якого буде простежувати пізніше. Подібний образ малого Петруся вирине перед реципієнтом у “Лихих людях”. Повість Панаса Мирного засвідчувала появу ідеологічної ситуації, коли на життєздатність випробовується вже не ідея появи інтелігента-демократа,

як у Нечуя-Левицького, а його характер, який, до речі, не збігається з біографічною історією героя.

У “Лихих людях” Панас Мирний подає героя-інтелігента не через об’єктивну епічну історію становлення його характеру, так би мовити, способом біографічного співвіднесення героя і середовища, а через спогади-марення хворого письменника у, в’язниці. У цих мареннях Петро Телепень бачить себе в різні роки життя, передає настрій тих років, намагається відтворити обставини формування характеру. Панас Мирний відкрив спосіб характеристики через суб’єктивну самосвідомість героя.

Через образи кількох соціально характеристичних осіб (Попенко, Шестірний, Жук), що уособлюють різні суспільно-політичні течії (навіть більше – ідеології) письменник відображає об’єктивність соціально-історичної реальності. Соціальне середовище вже не замикається безпосередньою даністю оточення героя, воно вбирає в себе універсальність і суперечність суспільних обставин.

Змалювавши різні характери і долі колишніх шкільних товаришів, Панас Мирний виказав нетрадиційний погляд на українську інтелігенцію XIX ст. Жоден із чотирьох представників не виправдав призначення інтелігенції – покращувати життя всього суспільства.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Твір за повістю Панаса Мирного “Лихі люди” Якісно новим здобутком естетико-літературної традиції в українській літературі, яка виростала на власній основі, можна вважати повість Панаса Мирного “Лихі люди” (1874). Вона започатковувала новий етап естетичного освоєння проблеми інтелігенції і народу, а дальшу розробку її спостерігаємо в творчості Франка. У “Лихих людях” Панас Мирний подає героя-інтелігента не через об’єктивну епічну...
  2. Скорочено “Лихі люди” Мирного Якісно новим здобутком естетико-літературної традиції в українській літературі, яка виростала на власній основі, можна вважати повість Панаса Мирного “Лихі люди” (1874). Вона започатковувала новий етап естетичного освоєння проблеми інтелігенції і народу, а дальшу розробку її спостерігаємо в творчості Франка. У “Лихих людях” Панас Мирний подає героя-інтелігента не через об’єктивну епічну...
  3. Порівняльна характеристика Жука і Телепня – героїв повісті “Лихі люди” У повісті Панаса Мирного “Лихі люди” основа залишається традиційною для української літератури XIX ст. – зіткнення особи і середовища, але спосіб співвіднесення героя і обставин інший: інтелігент і світ тісно пов’язані, а письменник такий зв’язок подає шляхом безпосереднього аналізу. У центрі уваги автора образ письменника Петра Телепня, який за прогресивні...
  4. Порівняльна характеристика Жука і Телепня – героїв повісті Панаса Мирного “Лихі люди” У повісті Панаса Мирного “Лихі люди” основа залишається традиційною для української літератури XIX ст. – зіткнення особи і середовища, але спосіб співвіднесення героя і обставин інший: інтелігент і світ тісно пов’язані, а письменник такий зв’язок подає шляхом безпосереднього аналізу. У центрі уваги автора образ письменника Петра Телепня, який за прогресивні...
  5. Символіка жовтого кольору у повісті “Лихі люди” У ході постійної зміни теперішнього й минулого часів взаємодіють світи реальний та ірреальний. Останній виконує функцію спогадів, що з’являються у свідомості героя. Процес переходу в інший часовий простір відбувається поза свідомістю героя з волі автора. Події колишнього життя з’являються у Телепня на підсвідомому рівні. “Мати увійшла в хату, підійшла до...
  6. Символіка жовтого кольору у повісті Панаса Мирного “Лихі люди” У ході постійної зміни теперішнього й минулого часів взаємодіють світи реальний та ірреальний. Останній виконує функцію спогадів, що з’являються у свідомості героя. Процес переходу в інший часовий простір відбувається поза свідомістю героя з волі автора. Події колишнього життя з’являються у Телепня на підсвідомому рівні. “Мати увійшла в хату, підійшла до...
  7. Часопростір роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” як домінанта внутрішньої структури твору Домінантна ознака епічного мислення Панаса Мирного – романний спосіб творення художньої реальності – характеризує новаторський підхід до художнього зображення в українській літературі другої половини XIX ст. Об’єктивна манера художньої розповіді стала засобом побудови образного світу як системи, що саморозвивається за внутрішніми законами. Реалістичне зображення цілісного предметного світу включає взаємодію особистостей,...
  8. Інтер’єр як засіб характеристики героя першого тому “Мертвих душ” За задумом Н. В. Гоголя, темою поеми повинна була стати вся сучасна йому Росія. Конфліктом першого тому “Мертвих душ” письменник взяв два типи протиріч, властивому російському суспільству першої половини XIX століття: між мнимою змістовністю й дійсною незначністю пануючих шарів суспільства й між духовними силами народу і його закабалителями. Дійсно, ”...
  9. Часопростір роману Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” як домінанта внутрішньої структури твору Домінантна ознака епічного мислення Панаса Мирного – романний спосіб творення художньої реальності – характеризує новаторський підхід до художнього зображення в українській літературі другої половини XIX ст. Об’єктивна манера художньої розповіді стала засобом побудови образного світу як системи, що саморозвивається за внутрішніми законами. Реалістичне зображення цілісного предметного світу включає взаємодію особистостей,...
  10. Порівняльна характеристики образів Остапа та Андрія за повістю М. В. Гоголя Російськомовний письменник українського походження – народився в Сорочинцях Полтавської губернії. З дитинства майбутнього письменника вражає святкова піднесеність українських традицій, містичність вірувань. Його цікавила Історія України, видатні постаті минулого. Ці Теми скоро увійдуть у творчість Гоголя: збірки “Вечори на хуторі біля Диканьки” (1831), “Миргород” (1835). У 20-річному віці Гоголь їде до...
  11. Панас Мирний (1849-1920) Панас Якович Рудченко (літ. псевдонім – Панас Мирний) народився 1 травня 1849 р. у м. Миргороді на Полтавщині в сім’ї чиновника. Навчався в Миргородському та Гадяцькому повітовому училищах. Не маючи можливостей продовжувати систематичне навчання, наполегливо займався самоосвітою. Служив у повітових канцеляріях Гадяча, Прилук, Миргорода. 1871 р. оселився в Полтаві, де...
  12. Генетичний код героя як мотиваційний чинник у романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панас Мирний та Іван Білик створили епохальний в українській літературі соціально-психологічний роман ” Хіба ревуть воли, як ясла повні?” і довели, що характер людини – це результат відповідних соціально-історичних умов життя, велику роль відіграє спадковість у формуванні свідомості людини. І прикладом цього є вчинки Чіпки. ” Панас Мирний та Іван...
  13. Панас Мирний – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. Панас Мирний (1849-1920) Панас Якович Рудченко (літ. псевдонім – Панас Мирний) народився 1 травня 1849 р. у м. Миргороді на Полтавщині в сім’ї чиновника. Навчався в Миргородському та Гадяцькому повітовому училищах. Не маючи можливостей...
  14. Генетичний код героя як мотиваційний чинник у романі Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панас Мирний та Іван Білик створили епохальний в українській літературі соціально-психологічний роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” і довели, що характер людини – це результат відповідних соціально-історичних умов життя, велику роль відіграє спадковість у формуванні свідомості людини. І прикладом цього є вчинки Чіпки. “Панас Мирний та Іван Білик показали...
  15. Біографія Панаса Мирного Панас Якович Рудченко (літ. псевдонім – Панас Мирний) народився 1 травня 1849 р. у м. Миргороді на Полтавщині в сім’ї чиновника. Навчався в Миргородському та Гадяцькому повітовому училищах. Не маючи можливостей продовжувати систематичне навчання, наполегливо займався самоосвітою. Служив у повітових канцеляріях Гадяча, Прилук, Миргорода. 1871 р. оселився в Полтаві, де...
  16. Хто більше заслуговує характеристики “великодушний государ”: Катерина II, що простила Гринева, або Пугачов, що пощадив його? (По повісті А. С. Пушкіна “Капітанська дочка”) 1. Історичні події в повісті А. С. Пушкіна “Капітанська дочка”. 2. Образ Пугачова. 3. Милість імператриці 4. Великодушність заколотника й государині. От уже не одне століття повість А. С. Пушкіна “Капітанська дочка” здається читачам як і раніше цікавої. І причина цьому не тільки захоплюючий сюжет, але й невгаваючий інтерес до...
  17. Панас Мирний – корифей української прози Постать Панаса Мирного захоплює духовною силою і цільністю, непохитністю і постійністю в своїх переконаннях. Його творчість – ціла епоха в історії української літератури. Під його пером проза здійснила перехід від “селянської оповіді” до романів із соціально-психологічним осердям. Народився майбутній письменник 13 травня 1849 р. в Миргороді. У його розвитку й...
  18. Внутрішня боротьба головного героя і його прозріння – Відкрита книга РОМАН “ЧЕРВОНЕ І ЧОРНЕ” Фредерік Стендаль 1783 – 1842 Відкрита книга РОМАН “ЧЕРВОНЕ І ЧОРНЕ” Внутрішня боротьба головного героя і його прозріння Молодий і честолюбний Жульєн Сорель прагне зробити кар’єру в жорстокому, ворожому суспільстві. Для досягнення цієї мети в нього немає жодних засобів і можливостей, крім лицемірства, “мистецтво” якого він змушений опановувати, аби пристосуватися...
  19. Відповіді до теми: “Панас Мирний – корифей української прози” 1. Які чинники вплинули на формування світогляду Панаса Яковича Рудченка? Письменник народився 1(13) травня 1849 року у місті Миргороді на Полтавщині у родині з сильними традиціями українських національних звичаїв. Мати та нянька Ориш’ка навчили його грамоти. А під час навчання в Гадяцькому повітовому учи­лищі Панас Рудченко зблизився з відомою родиною...
  20. Матеріал для з’ясування авторської позиції в повісті “Капітанська дочка” Ні, тема селянської війни найтіснішим образом пов’язана із сучасністю Пушкіна, з епохою підйому селянських повстань, бунтів, з роздумами Пушкіна про долі Росії. Більш того. “Минуле й сьогодення зв’язані міцними узами, а у великих подіях минулого можна знайти дуже багато аналогічного, котре буде співзвучно нинішній величній епосі”, – писав В. Ян....
Суб’єктивна самосвідомість героя як домінанта його авторської характеристики (за повістю “Лихі люди”)
«
»