Home ⇒ 📕Твори з літератури ⇒ Структура соціології. Теоретична і прикладна соціологія

Структура соціології. Теоретична і прикладна соціологія

Складність суспільства, різноманітність процесів, явищ, що зумовлюють його життєдіяльність, потребують багаторівневої системи соціологічного пізнання соціальної реальності. Відповідно до цього формується багаторівнева структура соціологічної науки.
Структура соціології – це певний спосіб упорядкування системи знань про суспільство як динамічно функціонуючий соціальний організм.
Є велика кількість способів класифікувати за різними критеріями соціологічні знання, але найпростішим є поділ соціології на відносно самостійні

галузі знання: теоретичну соціологію і практичну або прикладну соціологію, які відрізняються між собою не об’єктом чи методом досліджень, а метою, які ставить перед собою соціологія, і які вирішує завдання: теоретичні чи практичні.
Отже, теоретична соціологія зосереджує увагу на вивченні фундаментальних наукових проблем, пов’язаних з формуванням знання про соціальну дійсність, описуванням, поясненням і розумінням процесів соціального розвитку, розробкою концептуальних основ соціології, методів соціологічного дослідження. Концепції і теорії, які вона розробляє, відповідають перед усім на питання:
“що пізнається?” (об’єкт), “як пізнається” (метод), пов’язані з вирішенням гносеологічних завдань.
Прикладна соціологія – практична частина соціологічної науки про специфічні закони становлення, розвитку та функціонування конкретних соціальних систем, процесів, структур, організацій та їх елементів. Вона вивчає процеси, які відбуваються в певних соціологічних підсистемах, конкретних соціальних спільностях, організаціях. Вона ставить завдання знайти засоби для досягнення практичних цілей суспільства, шляхи і способи використання пізнаних теоретичною соціологією засобів.
Прикладна соціологія безпосередньо вивчає практичні галузі людської діяльності, збагачує такі спеціальні галузі соціологічного знання, як, наприклад, соціологія особи, соціологія релігії, соціологія сім’ї, що безпосередньо орієнтована на вирішення соціальних проблем.
У структурі соціологічного знання можна виділити окремі рівні:
• Загальносоціологічні теорії або загальнотеоретична соціологія;
• Спеціальні і галузеві соціологічні теорії або теорії середнього рівня;
• Первинне узагальнення даних конкретно-соціологічних досліджень.
Загальносоцілогічні теорії, спираючись на соціальну філософію, торкаються, як правило, глибинних, сутнісних моментів розвитку того чи іншого суспільства (історичного процесу в цілому) і місця людини в ньому. На цьому рівні кожне соціальне явище розглядається з точки зору його місця і ролі в суспільстві, його багатоманітних зв’язків з іншими явищами.
Спеціальні і галузеві соціологічні теорії мають набагато вужчий пізнавальний ракурс, аніж загальносоціологічні. Вони торкаються в основному окремих сфер суспільного життя, соціальних груп та інститутів, поєднуюють у собі теоретичний і емпіричний рівні дослідження.
Галузеві соціологічні теорії – галузі соціологічного знання, які постають на межі власне між соціологією та іншими науками: економікою, правознавством, політологією тощо. Так, галузевими називають економічну теорію, соціологію політики, соціологію культури, соціологію медицини тощо.
Спеціальні соціологічні теорії – галузі соціологічного знання, які вивчають, насамперед, окремі соціальні спільноти у їх конкретному стані (соціологія малих груп, соціологічне вивчення соціальної структури, соціологія окремих професійних груп, соціологія міста, соціологія села, молоді) соціальні інститути (соцілогія сім’ї, соціологія освіти), соціальні процеси (соціологія конфлікту, масової комунікації, злочинності, самогубств).
Третій рівень соціологічного знання представлений конкретними соціологічними дослідженнями, які проводяться з метою одержання об’єктивних даних стосовно різних сторін соціальної дійсності. Ці дані можуть бути осмислені на рівні спеціальних, галузевих і загальносоціологічних теорій і використані у розв’язанні актуальних проблем розвитку суспільства.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Поняття, об’єкт і предмет соціології Соціологія як самостійна наука з’явилась майже 200 років тому. Вона привернула увагу багатьох прогресивних мислителів того часу – філософів, психологів, істориків, економістів, етнографів, демографів та представників інших наук, які в той чи інший спосіб долучились до її становлення. Особливе значення соціології в минулому і сьогодні виявляється в її здатності правильно...
  2. Функції соціології в суспільстві Будь-яка гуманітарна наука виконує специфічні й універсальні функції, які можна об’єднати у дві групи – пізнавальну (гносеологічну) та соціальну. Завдяки реалізації пізнавальних функцій стають доступнішими відомості про певні сторони життя соціальних об’єктів, їх властивості, відносини, а соціальна функція дає змогу оптимізувати процеси, відносини, зв’язки. Синтезувавши різні підходи, доцільно вести мову...
  3. Загальний стан радянської соціології до 1930-х років Як справедливо вказують сучасні дослідники історії вітчизняної науки, концептуальний рух української радянської соціології практично повністю підкорюється рухові радянської соціології і радянської гуманітарної науки загалом. Іншими словами, існують певні труднощі у визначенні специфіки вітчизняної науки цього періоду. Радянська влада і, відповідно, наука надто швидко стала позбавлятися від оригінальних, “ідеологічно нетипових” досліджень...
  4. Рання українська радянська соціологія На тлі Української РСР до 1930-х років зосередженням соціологічних пошуків була Всеукраїнська академія наук (ВУАН), у ній функціонував соціально-економічний відділ з кафедрою соціології, де у період 1923 – 1930 рр. виходили “Записки соціально-економічного відділу”. Завідував кафедрою Б. Кістяківський, соціологічні інтереси якого розглянуті вище. Після його смерті посаду завідувача обійняв філософ-марксист...
  5. “Відлига” у вітчизняній соціології 1950 – 60 років “Відлига” стосовно ідеології, науки і, зокрема її соціологічної царини настала не скоро – вищенаведений стан проіснував близько 30 років. Перші прояви пом’якшення ставлення до соціології відносяться сучасними науковцями приблизно до 1958 року. У контексті тогочасної критики культу особистості Й. Сталіна, штучного пригнічення ряду наук, Радянська влада здійснила доволі прогресивний крок....
  6. Структура – “ЛЮДСЬКА КОМЕДІЯ”: ТВОРЧА ІСТОРІЯ, СТРУКТУРА ТА ХУДОЖНЯ СВОЄРІДНІСТЬ ОНОРЕ де БАЛЬЗАК (1799-1850) “ЛЮДСЬКА КОМЕДІЯ”: ТВОРЧА ІСТОРІЯ, СТРУКТУРА ТА ХУДОЖНЯ СВОЄРІДНІСТЬ Структура “Людська комедія” складається з трьох частин, кожну з яких Бальзак не випадково назвав етюдами, адже французьке слово “etude”дослівно означає “вивчення”. Така назва підрозділів цього грандіозного літературного витвору може розцінюватися як ще одне нагадування про прагнення автора до...
  7. Формування соціологічних законів і категорій У процесі функціонування спільнот формується безліч різних соціальних зв’язків. Нерідко вони сприймаються як щось тимчасове, випадкове. Хоча насправді, всі вони зумовлені суспільними зв’язками, відносинами, що характеризуються загальністю, необхідністю та повторюваністю. Ці зв’язки називаються законами. Соціальний закон – об’єктивний і повторюваний причинний зв’язок між соціальними явищами та процесами, які виникають внаслідок...
  8. Конфесіональний склад і соціальна структура Бангладеш По оцінці на 1998, приблизно 88,8% жителів Бангладеш становили мусульмани. Більшість із них суннити, але частина ставиться до шиїтів. У країні не ведеться облік чисельності мусульман, що належать до тих або інших напрямків ісламу. Хоча іслам не визнає офіційних церковних інститутів, у сільських районах звичайно прислухаються до думки глав місцевих...
  9. Структура текста и культурний контекст Про мету, яка ставиться згаданими теоріями, дають уявлення підсумкові висновки дослідників про взаємодію тексту з різними змістоформуючими силами, серед яких важливу роль відіграють асоціації. Розглядаючи текст як частку “непрерывно движуще-гося пртока человеческого опыта”, Б. М. Гаспаров констатує, що кожне “змістове середовище” “просочує” текст і він перебуває у процесі постійних змін:...
  10. Проблематика і структура “Людської комедії” Я вирішив обрати саме цю нуднувату, на перший погляд, тему саме тому, що мене здивувала та вразила актуальність тем і проблем, які прописані ще в XIX столітті у творах Оноре де Бальзака, Л все почалося з того, що мама підійшла до мого письмового столу, підкрила підручник і прочитала першу фразу,...
  11. Засоби забезпечення зв”язності, тематика, жанрові особливості – “ЛЮДСЬКА КОМЕДІЯ”: ТВОРЧА ІСТОРІЯ, СТРУКТУРА ТА ХУДОЖНЯ СВОЄРІДНІСТЬ ОНОРЕ де БАЛЬЗАК (1799-1850) “ЛЮДСЬКА КОМЕДІЯ”: ТВОРЧА ІСТОРІЯ, СТРУКТУРА ТА ХУДОЖНЯ СВОЄРІДНІСТЬ Засоби забезпечення зв”язності, тематика, жанрові особливості У “Людській комедії” понад дві тисячі персонажів! І читач знає про кожного з них усе в тематика, жанрові деталях: іхнє походження, батьків (а іноді особливості навіть і далеких предків), родичів, друзів і...
  12. Художня структура поеми “Цыганы” Пушкін, майже із самого початку своєї літературної діяльності, що жваво цікавився народною творчістю, і у свої попередні південні поеми вводив як атрибут романтичного “місцевого колориту” національні пісні: “Черкеська пісня” в “Кавказькому бранці”; “Татарська пісня” в “Бахчисарайському фонтані”. Але обидві ці пісні й дуже віддалено пов’язані з фабулою даних поем, і...
  13. Структура “трилогии вочеловечения” О. Блока Олександр Олександрович Блок – російський поет-символіст, ще за життя став класиком літератури і значною мірою визначив шлях її подальшого розвитку. Поезію ХХ століття неможливо уявити без Блока – з його вільним, сміливим даром, світлим і одночасно трагічним світовідчуттям людини на межі двох століть, з його причетності до долі Росії і...
  14. “Людська комедія” – енциклопедія життя Франції першої половини – “ЛЮДСЬКА КОМЕДІЯ”: ТВОРЧА ІСТОРІЯ, СТРУКТУРА ТА ХУДОЖНЯ СВОЄРІДНІСТЬ ОНОРЕ де БАЛЬЗАК (1799-1850) “ЛЮДСЬКА КОМЕДІЯ”: ТВОРЧА ІСТОРІЯ, СТРУКТУРА ТА ХУДОЖНЯ СВОЄРІДНІСТЬ “Людська комедія” – енциклопедія життя Франції першої половини XIX ст. Оноре де Бальзак остаточно утвердив естетичні принципи реалізму. Якщо Стендаль дія життя Франції змалював суспільні прошарки й картини пропершої половини вінційного та столичного життя як щаблі для XIX...
  15. Структура біогеоценозу Жива речовина розподілена на планеті нерівномірно. Однорідні ділянки території, заселені живими організмами, називають біотопами (ділянка лісу, степ, озера). Історично сформовані співтовариства організмів, що населяють біотоп – біоценоз. У нього входять тисячі видів, але тільки трохи відіграють роль основного регулюючого фактора. Компоненти біоценозу й навколишня їхня нежива Природа тісно зв’язані обміном...
  16. Графічна структура вірша Графічна структура вірша ще майже не вивчена. Якщо ці види графічної виразності в певнім відношенні представляють лише графічні адеквати неграфічних структурних рівнів, то в ряді випадків графіка в поезії становить самостійний структурний рівень, що не може бути переданий нічим, крім її самої. Таке, наприклад, у поемі Маяковського “150 000 000″...
  17. Жанрова структура роману у віршах “Євгеній Онєгін” Пушкін, як відомо, довго коливався в позначенні жанру “Євгенія Онєгіна”, називаючи його те “романом у віршах”, те “поемою. Воля й широта творчого мислення поета ніколи не виключали його напруженої уваги до жанрових характеристик своїх добутків. Досить згадати Теми жанрових назв в “Борисі Годунове” або невирішену проблему заголовка “маленьких трагедій”. Раціональна...
  18. Життя і творчість Вольтера (1694 – 1778). Ідейний зміст і художня структура філософської повісті “Простак”, сенс її назви Урок зарубіжної літератури 9 клас УРОК №14 Тема. Життя і творчість Вольтера (1694 – 1778). Ідейний зміст і художня структура філософської повісті “Простак”, сенс її назви. Мета: Ознайомити з біографією Вольтера; розкрити значення терміну “філософська повість”; розвивати творчі здібності учнів; учити їх засвоювати навчальний матеріал під час лекції. Обладнання: Портрет...
  19. Тимчасова й просторово-значеннєва структура роману “Майстер і Маргарита” Від “Білої гвардії” до “Майстра й Маргарити” Булгаков зображував свій час як час апока-липтичное, як “час світових катастроф”. Говорять, що в такі часи “мовчать” не тільки закони, але й музи. І час дійсно намагався сховати від сучасників і своє беззаконня, і свій трагізм: на поверхні офіційно визнаної поезії гриміли “звучні...
  20. ЗЕМЛЯ – ПЛАНЕТА НЕАБИЯКА! – Алегоричні образи. Структура казки Уроки зарубіжної літератури 6 клас Урок 66 ЗЕМЛЯ – ПЛАНЕТА НЕАБИЯКА! Тема: Алегоричні образи. Структура казки. Так і в людей буває, коли хто неспроможний досягти чогось, посилається на обстави. Езоп Мета: з’ясувати сенс подорожі маленького принца на Землю, закріпити поняття “алегорія”, уявлення про структуру казки, узагальнити ідейно тематичний зміст твору;...
Структура соціології. Теоретична і прикладна соціологія
«
»