СКРИНЬКА ПІСЕНЬ-ЗАБАВЛЯНОК. ЗАЙЧИКУ-ЗАЙЧИКУ
І семестр
З НАРОДНОГО ДЖЕРЕЛА
НАРОДНІ ДИТЯЧІ ПІСНІ ТА МАЛІ ЖАНРИ
Урок 3. СКРИНЬКА ПІСЕНЬ-ЗАБАВЛЯНОК. ЗАЙЧИКУ-ЗАЙЧИКУ
Мета: продовжити формування в учнів навичок правильного, свідомого, виразного читання; ознайомити учнів із піснями-забавлянками; навчати аналізувати прочитаний твір, читати за особами; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати зв’язне мовлення; виховувати любов і повагу до народної творчості.
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
Ішла баба дубнячком,
Зачепилась гапличком,
Сюди смик, туди смик –
Одчепися,
– Як гуде джміль?
– Прилетів комарик.
– Дмухнемо на кульбабу.
– Панує тиша.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
– Який розділ ми вивчаємо?
– З яким твором ознайомилися на попередньому уроці?
– Назвіть персонажів пісеньки-небилиці “Два півники”.
Гра “Хто виконував цю дію?”
Молотили… (два півники).
Носили… (курочки-чубарочки).
Схопив, одібрав, залигав… (цап).
Ухопив, виглядає, обідрав… (вовк).
Одбирає, спочиває, грає… (маленьке козенятко).
– Хто з вас може розповісти пісеньку-небилицю?
IV. МОТИВАЦІЯ
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
– Послухайте дитячу пісеньку. Хто впізнає її, продовжуйте зі мною.
Сорока-ворона
Діткам кашку варила,
На порозі студила,
Ополоником мішала,
Діточок скликала…
(Наспівуючи, дорослий робить пальцем колові рухи по долоні дитини, нібито мішаючи кашу.)
Ідіть, діти, по тріски,
Дам вам каші потрошки.
(Наспівуючи, відбиває ритм короткими ударами, а згодом перебирає пальчики дитини.)
Тому дала, тому дала, тому дала,
А тому не дала, (мізинчик)
Бо він – ледар:
Дров не рубав, печі не палив,
Каші не варив,
Діток гулять не водив –
Іди собі геть.
Полетіли!
(Помахи руками дитини, нібито крилами.)
– Звідки ви знаєте цю пісеньку? Від кого її чули?
– Сьогодні на уроці ми ознайомимося з пісеньками-забавлянками. Як уважаєте, чому їх так називають?
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
– Забавлянки співають дитині дорослі, коли бавлять та заколисують її. Спів поєднують із своєрідними рухами чи вправами, якими дорослий пестить дитину, підбадьорює, спонукає до певного виду діяльності тощо. Найпоширенішими є варіанти “Ласочки”. Гладячи дитину по руках, зазвичай примовляють:
– Ласочко, ласочко,
– Де ти була?
– В Бога.
– Що робила?
– Хустки прала.
– Щось дістала?
– Кусок сала.
– Де те сало?
– Під столом.
– Чим накрите?
– Постолом.
– Де ти діла?
– Кішка вкрала.
– Де тая кішка?
– Побігла під піч.
– Де теє підпіччя?
– Вода затопила.
– Де тая вода?
– Воли випили.
– Де тії воли?
Розучування пісеньки (колективно).
2. Опрацювання пісеньки-забавлянки “Зайчику-зайчику” (с. 8)
Самостійне читання пісеньки учнями мовчки.
– Хто є головним персонажем пісеньки?
Тік – майданчик надворі або приміщення для молотьби, очищення та просушування зерна.
– Де бував зайчик?
– Які слова пісеньки свідчать про те, що в млині можна було почути новини?
– Один із вас має відтворити поведінку зайчика в різних ситуаціях за змістом пісеньки, а інший спробує відгадати й описати ці ситуації.
– Кого художник зобразив на малюнку?
– Чому біжить зайчик?
– Від кого він утікає?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
– З якими пісеньками ознайомилися на уроці?
– Хто і кому співає пісеньки-забавлянки?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підготувати і розповісти в класі пісеньку-забавлянку.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)