Скорочено СОБАКА БАСКЕРВІЛІВ – АРТУР КОНАН ДОЙЛЬ
АРТУР КОНАН ДОЙЛЬ
СОБАКА БАСКЕРВІЛІВ
До славетного детектива Шерлока Холмса та його друга Ватсона звертається по допомогу сільський лікар Мортімер. У Девонширі, де він мешкає, серед боліт та пагорбів знаходиться маєток Баскервілів. Лорд Чарльз Баскервіль помер під час вечірньої прогулянки. В нього було хворе серце. Але дуже дивно, що перед смертю його щось налякало. Він щодуху тікав від чогось страшного. Лікар помітив сліди величезного собаки.
Існує давня легенда про прокляття роду Баскервілів. Колись Гуго Баскервіль, дуже жорстока
До Холмса лікар звернуся, бо спадок має одержати племінник сера Чарльза, Генрі Баскервіль, який приїздить із Америки, щоб стати господарем маєтку. А що, коли він теж загине від прокляття?
У лондонському готелі сер Генрі одержав застереження від невідомого. Мовляв, у Девонширі на нього чекає страшна небезпека. А ще у сера Генрі зникли два черевики: новий брунатний, а потім старий чорний.
Сер
У маєтку прислуговують дворецький Берімор та його жінка. Вони дуже підозрілі. Берімор уночі подає у вікно знаки свічкою, а потім вибирається у пагорби. Ватсон та сер Генрі стежать за ним. З’ясовується, що брат дружини дворецького – вбивця, який утік з тюрми та переховується серед скель та пагорбів. А Берімор носить йому їжу. Берімори збираються відіслати родича до Південної Америки. Сер Генрі віддає утікачеві свій старий одяг. Нехай уже їде!
Берімори теж збираються їхати. Вони одержали спадок – п’ятсот фунтів. А спадок сера Генрі дуже великий – більше семисот тисяч фунтів! Сер Генрі збирається використати ці гроші з благодійною метою.
У сера Генрі та Ватсона знаходяться нові знайомі – ентомолог Селдон та його напрочуд красива сестра. Сер Генрі закохується в дівчину, але вона просить його, щоб він поїхав з проклятого маєтку. З боліт доносяться дивні звуки, наче виє скажений пес. Селдон каже, що це якийсь болотний птах.
У Ватсона з’являється підозра, що в пагорбах ще хтось ховається. Він знову починає стежити та знаходить печерку, де ховається… Шерлок Холмс. Він проводить паралельне слідство.
Під час розмови друзів чується страшне гарчання собаки та несамовитий крик. Друзі поспішають на допомогу і бачать чоловіка, який впав зі скелі та забився на смерть. У світлі ліхтаря видно кров та знайомий брунатний костюм. Невже це сер Генрі? Ні, це нещасний утікач, родич Берімора.
Сер Генрі віддав йому свій одяг, а хтось невідомий нацькував на цього собаку! Для того, щоб пес напав саме на сера Генрі, і було вкрадено черевики з готелю. Новий не підійшов, тому що ще не мав запаху хазяїна.
Шерлок Холмс каже, що він майже знайшов відповідь на всі запитання. Селдон та його сестра запрошують молодого Баскервіля на вечерю. Холмс радить йому піти, а додому повертатися тропою через болото.
Та ви ж самі попереджали мене, що це небезпечно! – дивується сер Генрі. – Ось і Мортімер бідкається, що в нього на болотах зник спанієль.
Але Холмс запевняє сера Генрі, що це потрібно для успіху слідства. Генрі йде до Селдона та розчаровується: гарненької сестри хазяїна немає вдома.
Трохи напідпитку йде сер Генрі у темряві, а за ним крадуться Ватсон та Холмс. Раптом вони побачили у тумані страховисько: величезного чорного собаку, у якого пекельним вогнем світяться зуби та палають очі. Пес стрибнув на плечі серу Генрі та звалив його на землю. Холмс та Ватсон встигли вчасно. Вони застрелили чудовисько. Його паща та очі були змащені фосфором, тому й світилися у темряві. У сера Генрі трусилися руки, але крапля алкоголю привела його до тями.
В окремій кімнаті будинку Селдона серед пляшок із заспиртованими метеликами знайшли зв’язану жінку. Вона виявилася не сестрою Селдона, а його дружиною. Довго вона страждала, але в останній вечір вирішила все розказати серу Генрі. Селдон побив її та зв’язав.
Чому ж таке сталося?
Селдон виявився молодшим племінником лорда Чарльза, сином його молодшого брата, який нібито загинув у Південній Америці. Селдон вирішив захапати собі весь спадок, а для цього треба було вбити спершу сера Чарльза, а потім сера Генрі. Тому підступний племінник купив великого та злого собаку, зробив йому страшні фосфорні очі та нацькував на дядька. Старий помер від жаху.
Мортімер вчасно звернувся до славетного детектива, тому життя Генрі Баскервіля було врятоване. А Селдон побіг на болота, щоб сховатися, заплутав, і трясовина засмоктала його. Так прокляття роду Баскервілів покарало найпідступнішого з них.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)