Скорочено “Розтратники” Катаєва
Кур’єр Микита поставив перед головбухом Пилипом Степановичем Прохоровым склянка чаю, але не пішов. Йому явно хотілося поговорити. Газети були повні повідомленнями про розтрати й розтратників і повальному в Москві втечі їх від правосуддя. Навіть у будинку на Мясницкой, де розташовується їхня контора, із шести установ п’ять уже розтринькали грошика
“Одні ми нерозтраченими на весь будинок залишилися”, – уклав Микита. Пилип Степанович відмахнувся. Він відрізнявся помірністю й ретельністю в службових справах, а лічильно-фінансовою
” Години в три головбухів заглянув до касира Ванечке: завтра треба буде виплатити співробітникам платня. Прийде сходити в банк і одержати тисяч Дванадцять. Микита, почувши це, відправився за товаришами по службі
Коли ті одержали гроші, він зажадав видати зарплату йому й, за дорученням, прибиральниці
Яниночка, дружина, зустріла навантажених кульками гуляк розпачливою лайкою. Під дзенькіт ляпасів і вереск дружини Пилип Степанович і Ванечка ринулися із квартири, найняли візника й опинилися на Жагучий, звідки вже з дівицями відправилися в найближчі номери. Ранком, втім, друзі прокинулися не в номерах, а в купі поїзда, що під’їжджає Кленинграду.
Ізабелла розповіла, що квитки купив зненацька, що з’явився Никита, що Ванечкина супутниця втекла в Клині, але в Ленінграді йому найдеться нова подруга. Замкнувшись у вбиральні, чоловіка перерахували готівку: тисячі трьохсот наче й не було. “Що ж буде?
” – обімлів Ванечка. Головбух, зненацька навіть для себе, підморгнув: “Нічого не буде. Їдемо собі і їдемо”. Із глибин пам’яті виплив: “Граф Гвидо підхопився на коня…” У Ленінграді оселилися в готелі ” Гігієна “.
Ізабелла привела обіцяну касирові дівицю, кощаву, ледачу й дивовижно високу. Учотирьох вони гуляли, грали в карти й рулетку. Величезні гроші давали відчуття дешевини й доступності насолод
Однак хотілося “обстежити” місто без супутниць. Їм удалося вислизнути від них і відправитися на візнику по Невському, до Мідного вершника, на набережні, до Зимового… Пилип Степанович був вражений. Ванечку мучило нетерпіння скоріше “дообследовать” місто й познайомитися з колишніми княгинями
Візник відвіз їх в “Бар”, що при Європейському готелі, звідки вже в супроводі елегантного парубка вони відбули на автомобілі в “вище суспільство”. У блакитної вітальні особняка на Каменноостровском були генерали в еполетах, дами, сановники, кавалергарди, дівчини в бальних платтях. По блакитному килимі расхаживал імператор Микола Другий
Він привітався й довідався: “Горілки? Пива? Шампанського? Або прямо в дев’ятку?
” Пилип Степанович похитнувся й повільно вимовив: ” Оч-Ч-Ень приємно. Я граф Гвидо зі своїм касиром Ванечкой”. Касир у цей час уже знайомився з дівчиною: “Ви, вибачаюся, княгиня?” – “З вашого дозволу – князівна”. …Графа Гвидо визволила з особняка Ізабелла, через подруг що вызнали, куди відвезли її супутників
Ванечки ж в особняку не виявилося. Він відправився із князівною, довго колесив по ресторанах. Зрештою вони зупинилися біля дерев’яного будиночка. Супутниця зажадала гроші вперед і повела його вкаморку.
Через ситцевий полог чувся голосний храп. Це спала бідна хвора ненька – княгиня. Дівчина зажадала ще сто червінців, але до себе так і не допустила: “Не доторкайтеся, спочатку сходите в лазню!” Через ситцеву фіранку вийшов здоровань у подштанниках і викинув касира на вулицю. У готелі “Гігієна” людина, що назвалася вповноваженим якогось Цехомкома, зманив москвичів у провінцію: уже якщо обстежити, так обстежитися
У поїзді затіялася гра в дев’ятку, і головбух продувся б у дим, але в місті Калинове Прохоров і Ванечка втекли з поїзда. У тридцяти верстах було рідне Село касира. Самогон лився рікою в хаті вдови Клюквиной, дуже незабаром, однак, догадавшейся, звідки в сина гроші. Настільки ж догадливим виявився й голова сільради. Довелося бігти
Опам’яталися в поїзді, що невесть куди йде. Сусідом був солідного виду, незвичайно акуратний і ввічливий громадянин – інженер Шольте. Вислухавши нарікання друзів на відсутність гідні обстеження об’єктів як у Ленінграді, так і в провінції, він поцікавився, чи багато в них засобів
Дванадцять тисяч він назвав сумою, на яку можна половину земної кулі обстежити, у тому числі Крим і Кавказ. Виявилося, що він теж уже чотири місяці “обстежить”. Шольте дуже зачудувався, що вони так нічого й не побачили. От зараз буде Харків, нехай пересаджуються на поїзд до Минвод і… У каси друзі виявили, що грошей уже немає навіть на повернення Вмоскву.
Довелося продати пальто… У березні з будинку губернського суду під конвоєм вивели Пилипа Степановича й Ванечку. Микиті, оказавшемуся поблизу, Ванечка показав растопыренную п’ятірню – п’ять літ
(2 votes, average: 4.00 out of 5)