Скорочено поеми Конрад Валленрод Міцкевича Адама
У прозаїчній передмові до поеми автор зауважує, що описує ті давні часи, коли язичники-литовці боролися з головним ворогом своїм – Тевтонським орденом, що скорив Пруссію. 1391 р. У Мариенбург з’їжджаються лицарі, щоб обрати главу ордена. Частіше інших вимовляють тут ім’я Валленрода – чужоземця, подвигами своїми орден, що прославив, по всій Європі. “Не тільки грізною військовою відвагою він возвеличив звання хрестоносця: але, нехтуючи життєві блага, він у християнській доблесті піднісся”.
Лицар цей “своєї зброї й честі не
І немає в цій пісні ні веселощів, ні надії… А у вежі замка живе самітниця младая. Років десять назад прийшла вона неведомо звідки в Мариенбург і “у вежу добровільно уклалася.
Тепер
” Лицарі, чуючи ці слова незнайомою мовою, розуміють лише ім’я “Конрад”. Це “неба указанье”, проголошує Хальбан, і Конрада обирають великим магістром. Усі сподіваються, що Валленрод незабаром скорить Литву. Але він “звичай предків зухвало порушує”: призиває лицарів відмовитися від військової слави й багатства “Так буде чеснота нашою славою!
” А в стін замка вже нишпорять литвини. Конрад же по ночах ходить до вежі й тихо переговорюється із самітницею. Вона співає, як звернув неї, красуню язичницю, лицар-християнин у свою віру й захопив у чужу країну.
Конрад страждає: навіщо нещасна пішла за ним?! Але вона, вражена зухвалим планом Конрада – “у німецькому замку таємно з’явитися й, / помстою вразивши їхній стан німецький, / за прикрості народу розплатитися”, – хотіла бути поблизу від улюбленого. Валленрод дорікає самітницю: колись він, гірко плачучи, розстався з нею – і зі своїм щастям – “для задумів кривавих і заколотних”. И от тепер, коли він готовий нарешті помститися “ворогам заклятим”, її поява підірвала його сили. Хальбан обсипає Конрада докорами.
Валленроду треба виступати в похід, а він не може покинути улюблену. Конрад бенкетує з Вітольдом, що, борючись за владу в Литві, прийшов просити допомоги в ордена. Старий литвин співає пісню, осоромлюючи зрадників, що переметнулися до німців.
Засоромившись, Вітольд “плащем закрився й у чорний роздум поринув”. Старий же розповідає про юного литвина, якого дитиною захопили в полон німці, нарекли Вальтером Альфом і зробили хрестоносцем. Великий магістр Венрих любить його, як рідного сина. Але в литовському серці ховалася туга за батьківщиною, ненависть до німців.
Юнак сходиться зі старим співаком-литвином; той розповідає сироті про вітчизну й розпалює в ньому ненависть до її ворогів. Старий велить юнакові: “Залишайся в німців, / учися в них ратній справі / і входь до них у доверье…” Але в першому ж бої з литвинами юнак спрямовується до одноплемінників і розповідає свою історію князеві Кястуту і його дочці, “божественно юної” Алдоне. Незабаром молоді люди закохуються друг у друга, і князь женить їх.
Але Вальтер, “шляхетний душою, не був щасливий у сім’ї, / тому що не було щастя у вітчизні”. Німці наступають, і Вальтер боїться, що вони захоплять всю Литву. Звільнивши Алдону від шлюбної обітниці, він тайкома йде до німців, щоб зруйнувати орден зсередини.
Після бенкету Вітольд змінює союзникам-німцям, його люди громлять німецькі замки. Конрад змушений вести прагнучих мести хрестоносців у Литву. Вертається він узимку із залишками розбитої армії Знаменитий полководець Валленрод погубив цього разу все своє військо.
Особа великого магістра похмуро, але ока сіяють. У підземеллі збирається таємна рада ордена. Один із дванадцяти суддів у масках заявляє, що граф Валленрод відправився колись у Палестину й незабаром пропав, а якийсь лицар з його звиті, прибувши в Іспанію, назвався ім’ям свого пана, якого, видимо, убив.
Прославившись в Іспанії, де відважно громив він маврів, самозванець з’явився в Мариенбург. Дванадцять суддів у чорному одноголосно виносять зрадникові смертний вирок Исполнивший клятву Альф поспішає до Алдоне. Він більше не хоче мстити – “німці теж люди” – і кличе улюблену в Литву, щоб почати життя спочатку. Але пізно!
Пристаріла Алдона не зважується здатися чоловікові на очі. Незабаром Альф чує за своєю спиною лемент: “Горе, Горе, Горе! ” Так тайнийсовет призиває присуджених готуватися ксмерти. Альф прощається з Алдоной. Уночі вбивці ломляться в його спокій, і лицар осушує чашу з отрутою.
А старий Хальбан залишається жити, щоб усім розповісти про подвиг героя. “Одним ударом стоглавую я знищив гідру! ” – гордо говорить Альф лицарям, що ввірвалися до нього, і вмирає.
Побачивши, що в оконце його згасла лампа, із криком падає намертво у своїй вежі Алдона. В “Поясненнях” Міцкевич відзначає, що Валленрод дійсно поставив орден на грань загибелі й сам умер при досить загадкових обставинах. Чи не був він тим німецьким лицарем Вальтером фон Стадіоном, що, потрапивши в полон до литовців, женився на дочці Кястута й таємно виїхав з нею з Литви?
Схожі твори:
- Образ Альманзора-патріота в “Альпухарсьній баладі” з поеми А. Міцкевича “Конрад Валленрод” Поема польського поета-романтика XІX ст. Адама Міцкевича “Конрад Валленрод” написана за часів боротьби за незшіежність Польщі. Адам Міцкевич був заарештований, засуджений та висланий у центральні губернії Росії зі своєї улюбленої Вітчизни -■ Литви. Поет багато розмірковував над долею свого народу, тому і написав поему про Конрада Валленрода. Конрад Валленрод –...
- Адам Міцкевич (1798-1855) “Альпухара” (з поеми “Конрад Валленрод”). Мужність і нескореність перед ворогом як провідна думка балади. Контрольна робота УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 7 КЛАС I семестр ГЕРОЇЧНІ ПІСНІ й БАЛАДИ У СВІТОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ УРОК 13 Тема. Адам Міцкевич (1798-1855) “Альпухара” (з поеми “Конрад Валленрод”). Мужність і нескореність перед ворогом як провідна думка балади. Контрольна робота Мета: познайомити зі змістом балади – вставної частини поеми А. Міцкевича, її образною...
- Пристрасті і філософія у “Кримських сонетах” Адама Міцкевича Пристрасті і філософія у “Кримських сонетах” Адама Міцкевича Відомий польський поет Адам Міцкевич підняв польську літературу до високого загальноєвропейського рівня і надав їй неповторної самобутності, став яскравим пропагандистом боротьби за свободу і незалежність Польщі. Його творчість пов’язана з історією російської культури. Він написав “Оду до молодості”, “Балади і романси” –...
- Cонети Адама Міцкевича Адам Міцкевич, без сумніву, найбільший поет польської нації і один з найгеніальніших людей, яких видало людство. Іван Франко Минає 210 років з того часу, коли 24 грудня 1798 року на хуторі Заосся, поблизу м. Новогрудка, в сім’ї збіднілого польського шляхтича народився Адам Міцкевич. Микола Міцкевич, його батько, працював юристом у...
- Шляхетська історія 1811 і 1812 років. Стисло по твору Адама Міцкевича Поема “Пан Тадеуш” (1834) – широке епічне полотно, в якому зображені картини сільського життя Польщі. Пейзажі рідних місць, змальованих Міцкевичем з великою любов’ю, створюють живописний фон, на якому показані сцени полювання, старий дворянський побут, даються колоритні фігури сільського судді, графа, шляхтича Робака, російського капітана Рикова і центрального героя поеми –...
- Україна в долі Адама Міцкевича Близько двох століть тому липневим ранком біля Графської пристані в Севастополі зі шлюпки висадилась невелика група людей, серед яких був двадцятишестирічний, ставний, з буйною кучерявою чуприною, не дуже великопанського вигляду юнак. Його ім’я вже було відоме польському читачеві як ім’я талановитого поета. Не зі своєї волі цей юнак покинув рідні...
- Людина й природа в “Кримських сонетах” Адама Міцкевича Потрапивши на чуджу землю, спостерігаючи багатства чужої йому природи, Адам Міцкевич зумів зберегти в уяві вроду Рідної землі, яка підсвідомо проявляється в сутності єства ліричного героя його “Кримських сонетів”: Я так напружив слух, що вчув би в цій землі Й голос із Литви (“Лкерманські степу”). “Кримські сонети” – особливі твори...
- Людина і природа в “Кримських сонетах” Адама Міцкевича Потрапивши на чужу землю, спостерігаючи багатства чужої йому природи, Адам Міцкевич зумів зберегти в уяві красу рідної землі, яка підсвідомо проявляється у сутності єства ліричного героя його “Кримських сонетів”: Я так напружив слух, що вчув би в цій землі І голос із Литви (“Акерманські степи”). “Кримські сонети” – особливі твори...
- Україна в долі Адама Міцкевича – АДАМ МІЦКЕВИЧ Близько двох століть тому літнім ранком до Графської пристані в Севастополі пристала шлюпка. З неї висадилася невелика група людей, серед яких звертав на себе увагу скромно вдягнений юнак з буйною кучерявою чуприною. Ім’я цього юнака за тих часів вже було добре знайоме польському читачеві, а його перша книга віршів була...
- Природа і людина у “Кримських сонетах” Адама Міцкевича Природа і людина у “Кримських сонетах” Адама Міцкевича Я знаю, що сонети писали Петрарка, Шекспір. Та ось ми ознайомилися на уроці зарубіжної літератури із сонетами Адама Міцкевича. Потрапивши на чужу землю, спостерігаючи багатства чужої йому природи в оточенні недругів, Адам Міцкевич зумів зберегти в уяві красу рідної землі, яка підсвідомо...
- “Красою душу напою (за творчістю Адама Міцкевича та Генріха Гейне)” Що може бути більш важливим для будь-якого поета, ніж краса? Поезія тому й існує, радуючи всіх своїх шанувальників, що вона складається в рими, приносить задоволення своєю складністю, витонченістю, переконує в тому, що її автори – це справжні майстри слова. Особисто я вважаю, що найкрасивіше в літературі – це поезія. Поети...
- Назвіть і прокоментуйте основні мотиви “Кримських сонетів” Адама Міцкевича “Кримські сонети”- це цикл з 18 творів Адама Міцкевича, присвячених перебуванню поета в Криму. Сонети характеризуються мелодійністю, глибоким ліризмом, проникливістю. Вони наповнені високохудожніми описами краєвидів Криму, атмосферою півдня. Проте основні мотиви “Кримських сонетів” Міцкевича – це самотність людини, відірваної від рідної землі, закинутої на чужину, туга за батьківщиною – Литвою....
- Роздуми про єдність природи й людини в “Кримських сонетах” Адама Міцкевича Творчість А. Міцкевича високо цінували Т. Шевченко, і. Франко, Леся Українка. Дружні стосунки пов’язували поета з О. Пушкіним. Його твори перекладали О. Фет, Ф. Тютчев, О. Бунін, М. Бажан, М. Рильський. Сліпий співає Козлов, котрий переклав “Кримські сонети”, перед від’їздом А. Міцкевича за кордон сказавши одному з польських друзів митця...
- Скорочено “До Адама” Лондона Повість Джека Лондона До Адама оповідає читачеві про звичайну сучасну людину, що володіє здвоєною свідомістю, що дозволяє йому виявлятися під час сну в оболонці свого далекого предка – пращура. Повість складається з вісімнадцяти глав, оповідання ведеться від імені головного героя. … Кожний сон, починаючи з дитинства, повертає його в ті...
- Конрад, або Дитина з бляшанки (1975) – Крістіне НЕСТЛІНГЕР Нар. 1936р СУЧАСНА ЛІТЕРАТУРА Крістіне НЕСТЛІНГЕР Нар. 1936р. Конрад, або Дитина з бляшанки (1975) Повість К. Нестлінгер “Конрад, або Дитина з бляшанки” (нім. “Konrad, oder Das Kind aus der Konservenbuchse”) присвячена проблемі взаємин дітей і дорослих. Авторка намагається показати батькам, що прагнення виховати своїх нащадків “ідеальними”2 позбавляє дітей їхньої індивідуальності3, робить їхнє...
- Відповіді до теми: творчість А. Міцкевича 1. Які географічні назви Криму згадано у “Кримських сонетах” А. Міцкевича? Містечка Алушта, Бахчисарай, Балаклава, фортеця Чуфут-Кале, гори Аюдаг, Кікінеїс та Чатирдаг, степи Акерману, Байдарські ворота, плато Тарханкут. 2. Які ознаки романтизму є в “Кримських сонетах” А. Міцкевича? Це романтична історія польки Гіотоцької у сонеті “Гробниця Потоцької”, романтичне зображення природи,...
- КОНРАД, Джозеф (1857 – 1924) КОНРАД, Джозеф (Conrad, Joseph; автонім: Коженьовський, Юзеф Теодор Конрад – 03.12.1857, Бердичів, Україна – 03.08.1924, Бішопсборн, Англія) – англійський письменник. Народився в сім’ї польського аристократа Аполлона Коженьовського, поета-романтика, послідовника А. Міцкевича. Перше уявлення про англійську літературу Конрад отримав у дитинстві за батьківськими перекладами п’єс В. Шекспіра. Суперечливе...
- Повість-казка. Крістіна Нестлінгер “Конрад, або Дитина з бляшанки” ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА 2-4 класи ЦІКАВІ ПРИГОДИ НЕЗВИЧНИХ ГЕРОЇВ Урок 16 Тема. Повість-казка. Крістіна Нестлінгер “Конрад, або Дитина з бляшанки” Мета: ознайомити учнів з життям і творчістю австрійської письменниці-казкарки Крістіни Нестлінгер; викликати інтерес до її творів; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати навички виразного читання, вміння зіставляти народні та літературні казки; формувати...
- І. Франко про А. Міцкевича Привертає увагу балада “Чати”, яка зацікавила І. Франка не тільки підзаголовком Міцкевича “Балада українська”, а й змістом. Козак Наум, якого польський воєвода називає “хамом” (“гу спатіе”), “кодлом мерзенним” і примушує стріляти в коханця дружини, спрямовує постріл у свого звєрхника: Козак змірив і вцілив, Не чекаючи стрілив, І потрапив в сам...
- Скорочено поеми Пісня про Гайавате Лонгфелло Г. У У вступі автор згадує музиканта Навадагу, колись у стародавні часи певшего пісню про Гайавате: “Про його рожденье чудовий, / Про його велике життя: / Як постився й молився, / Як трудився Гайавата, / Щоб народ його був щасливий, / щоб він ішов до добра й правди”. Верховне божество індіанців, Гитчи...