Назвіть і прокоментуйте основні мотиви “Кримських сонетів” Адама Міцкевича

“Кримські сонети”- це цикл з 18 творів Адама Міцкевича, присвячених перебуванню поета в Криму. Сонети характеризуються мелодійністю, глибоким ліризмом, проникливістю. Вони наповнені високохудожніми описами краєвидів Криму, атмосферою півдня.

Проте основні мотиви “Кримських сонетів” Міцкевича – це самотність людини, відірваної від рідної землі, закинутої на чужину, туга за батьківщиною – Литвою. Кримський цикл сонетів написаний Адамом Міцкевичем під час висилки його царським урядом за участь у підпільних товариствах.

Цикл

“Кримських сонетів” – це шлях мандрівника, “самотнього чужаниці”, його споглядання чужого, прекрасного краю.

“О Литво! Шум лісів, породжених |тобою,

Миліший, ніж Байдар всі солов’ї гучні,

І більше я радів твоїй трясовині,

Як цим шовковицям з їх ніжною красою!”

Неповторна природа Криму, історичні місцини пробуджують в поетові філософські роздуми. “Чужинець” – цим словом повсякчас називає себе ліричний герой сонетів.
Акерманські степи

Пливу на обшири сухого океану.

Як човен, мій візок в зеленій гущині

Минає острови у хвилях запашні,

Що

ними бур’яни підносяться багряно.

Вже морок падає. Ні шляху, ні кургана…

Шукаю провідних зірок у вишині.

Он хмарка блиснула, он золоті вогні:

То світиться Дністро, то лампа Акермана.

Спинімось! Тихо як!.. Десь линуть журавлі,

Що й сокіл би не взрів,- лиш чути, де курличе.

Чутно й метелика, що тріпається в млі,

І вужа, що повзе зіллями таємниче…

Я так напружив слух, що вчув би в цій землі

І голос із Литви. Вперед! Ніхто не кличе.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Назвіть і прокоментуйте основні мотиви “Кримських сонетів” Адама Міцкевича