Скорочено “Парадокс” Короленко
Залуский Ян Кшиштоф – головний герой. Каліка, у якого від народження немає рук; у нього більша голова, бліда особа “з рухливими гострими рисами й більшими, проникливі-мі очами, що бігають,”. “Тулуб був зовсім маленьке, плечі вузькі, грудей і живота не було видно з-під широкої, із сильної проседью бороди”. Ноги “довгі й тонкі”, з їхньою допомогою “феномен”, як його називає супровідний, “долгоусый” суб’єкт, знімає з голови картуз, розчісує гребінкою бороду, хреститься й, нарешті, пише па білому листку “рівний гарний
Ця фраза дійсно стала, як її й називає Залуский, афоризмом, причому особливо розхожим у радянський час. Але це, підкреслював Залуский, не тільки афоризм, але й “парадокс”. “Людина створена для щастя, тільки щастя не завжди створене для нього”, – говорить він пізніше. Короленко, не раз показывавший хвороби й людські каліцтва (аж до повісті “Без мови”, де положення людини в чужій країні надає поняттю німоти філософське звучання), підкреслює парадокс Залуский не тільки для більше гострого зображення взаємин між людьми (розгублена
…Загальний закон життя є прагнення на щастя й усе більше широке його здійснення”. Імен-Але вроджене нещастя Залуского допомогло йому виразити цю свою заповітну думку з особою переконливістю