Скорочено “У дурному суспільстві” Короленко

Дитинство героя проходило в маленькому місті Князівське-Вено Південно-Західного краю. Вася – так кликали хлопчика – був сином міського судді. Дитина росла, : мати вмерла, коли синові було всього шість років, а батько, поглинений своїм горем, обертав на хлопчика мало уваги. Вася цілими днями бродив по місту, і картини міського життя залишали в його душі глибокий слід. Місто було оточено ставками

Посередині одного з них на острові стояв стародавній замок, що належав ніколи графському роду. Ходили легенди, що острів насипаний полоненими

турками, і замок коштує. Хазяї давним-давно покинули це похмуре житло, і воно поступово руйнувалося. Його мешканцями стали міські злиденні, що не мали іншого пристановища. Але серед жебраків відбувся розкол

Старий Януш, один з колишніх графських слуг, одержав якесь право вирішувати, хто може жити в замку, а хто немає. Він залишив там лише : католиків і колишню графську челядь. Вигнанці знайшли собі пристановище в підземелля під стародавнім склепом у занедбаної уніатської каплиці, що стояла на горі. Однак це їхнє місцеперебування нікому не було відомо. Старий Януш, зустрічаючи Васю, запрошує його заходити в замок,

тому що там тепер.

Але хлопчик віддає перевагу вигнанцям із замка: Вася жалує їх. Багато членів добре відомі в місті. Це напівбожевільний літній, котрий завжди щось тихо й смутно бурмоче; лютий і забіякуватий багнет-юнкер Заусайлов; спившийся відставний чиновник Лавровский, усім рассказывающий неправдоподібні трагічні історії про своє життя. А сЪебе, що йменує, генералом Туркевич знаменитий тим, що поважних городян (справника, секретаря повітового суду й інших) прямо під них вікнами

Це він робить для того, щоб одержати на горілку, і досягає своєї мети: поспішають відкупитися від нього. Керівник же всього співтовариства – Тыбурций Драб. Його походження й минуле нікому не ведені. Інші припускають у ньому аристократа, але зовнішність його – простонародна. Він відомий незвичайною вченістю

На ярмарках Тыбурций розважає публіку великими мовленнями з античних авторів. Його вважають чаклуном. Один раз Вася із трьома приятелями приходить до старої каплиці: йому хочеться заглянути туди. Друзі допомагають Васі проникнути усередину через високе вікно. Але побачивши, що в каплиці ще хтось є, приятелі в жаху тікають, кинувши Васю на сваволю долі

Виявляються, там діти Тыбурция: дев’ятирічний Рубель і чотирирічна Маруся. Вася починає часто приходити на гору до своїх нових друзів, носити їм яблука зі свого саду. Але ходить він лише тоді, коли його не може застати Тыбурций. Вася нікому не розповідає про це знайомство. приятелям, Що Злякалися, він говорить, що бачив чортів

У Васі є сестра, чотирирічна Соня. Вона, як і її брат, – весела й жвава дитина. Брат і сестра дуже люблять один одного, але Сонина нянька перешкоджає їхнім шумним іграм: вона вважає Васю дурним, зіпсованим хлопчиськом

Такого ж погляду дотримується й батько. Він не знаходить у своїй душі місця для любові до хлопчика. Батько більше любить Соню, тому що вона схожа на свою покійну матір. Якось раз у розмові Рубель і Маруся говорять Васі, що Тыбурций їх дуже любить. Вася озивається про свого батька собидой.

Але зненацька довідається від Валека, що суддя – дуже справедлива й чесна людина. Рубель – хлопчик дуже серйозний і тямущий. Маруся ж зовсім не схожа на жваву Соню, вона слабенька, замислена, . Рубель говорить, що. Вася довідається про те, що Рубель краде їжу для голодної сестри

Це відкриття робить важке враження на Васю, але все-таки він не засуджує друга. Рубель показує Васі підземелля, де живуть всі члени. Під час відсутності дорослих Вася приходить туди, грає зі своїми друзями. Під час гри в жмурки зненацька є Тыбурций.

Діти перелякані – адже вони дружать без ведена грізного глави. Але Тыбурций дозволяє Васі приходити, взявши з його обіцянка нікому не розповідати, де всі вони живуть. Тыбурций приносить їжу, готовить обід – за його словами Вася розуміє, що їжа крадена. Це, звичайно, бентежить хлопчика, але він бачить, що Маруся так рада їжі: Тепер Вася безперешкодно приходить на гору, і дорослі члени теж звикають до хлопчика, люблять його. Наступає осінь, і Маруся занедужує

Щоб якось розважити хвору дівчинку, Вася вирішується попросити на час у Соні більшу гарну ляльку, подарунок покійної матері. Соня погоджується. Маруся в захваті від ляльки, і їй навіть кращає. До судді кілька разів приходить старий Януш із доносами на членів. Він розповідає, що Вася спілкується сними.

Нянька зауважує відсутність ляльки. Васю не випускають із будинку, і через кілька днів він тікає тайкома. Марусі стає усе гірше. Мешканці підземелля вирішують, що ляльку потрібно повернути, а дівчинка цього й не помітить

Але побачивши, що ляльку хочуть забрати, Маруся гірко плаче: Вася залишає їй ляльку. І знову Васю не випускають із будинку. Батько намагається домогтися від сина визнання, куди він ходив і куди ділася лялька. Вася зізнається, що ляльку взяв він, але більше не говорить нічого. Батько в гніві: И от у самий критичний момент з’являється Тыбурций.

Він несе ляльку. Тыбурций розповідає судді про дружбу Васі з його дітьми. Той уражений. Батько почуває себе винуватим перед Васею

Немов звалилася стіна, довгий час разделявшая батька й сина, і вони відчули себе близькими людьми. Тыбурций говорить, що Маруся вмерла. Батько відпускає Васю попрощатися з нею, при цьому він передає через Васю гроші для Тыбурция й застереження: главі краще зникнути з міста. Незабаром майже все кудись зникають

Залишаються лише старий і Туркевич, якому суддя іноді дає роботу. Маруся похована на старому цвинтарі біля каплиці, що обвалилася. Вася із сестрою доглядають за неї могилкою

Іноді вони приходять на цвинтар разом з батьком. Коли ж Васі й Соні приходить час залишити рідне місто, над цією могилкою вимовляють вони свої обітниці


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Скорочено “У дурному суспільстві” Короленко

Categories: Скорочені твори

Links