Скорочено “Маленький принц” Сент-Екзюпері

Автор поділяє все суспільство на дорослих і дітей, і цей розподіл стосується не вікових особливостей людини. Головне – стосунки з оточуючим світом. Для “дорослих” важливим є матеріальне, для “дітей” – духовне. “Дорослі” не вміють фантазувати, втратили уяву, “діти” можуть у будь-якому предметі, явищі побачити незвичайне: так, як бачить Маленький принц на малюнку льотчика слона в удаві, хоча розумні “дорослі” – всього-навсього капелюх. Дитячий малюнок, збережений льотчиком, є своєрідною “міркою” на щирість,

незайманість людської душі. Таке “випробування” малюнком проходить Маленький принц, що впав із неба в пустелю, де льотчик лагодив літак після катастрофи. Але і сам дорослий проходить перевірку на “дитячість” і уяву: малює ящик, у якому знаходиться уявний баранець, якого так хотів мати Маленький принц.

Поступово стає зрозумілим: льотчик і Маленький принц – люди, чиї душі налаштовані на щирість і вірність своїм ідеалам і моральним цінностям. Кожного дня льотчик дізнається щось нове з обмовок Маленького принца: звідки хлопчик прибув на нашу планету, як подорожував. Символічним є і розповідь

про корисні трави та бур’яни. Вони, як люди – добрі та злі, їх теж не з першого погляду розрізниш. “Бур’яни” можуть виростати і в душі кожної людини, тому автор закликає пильніше і ретельніше боротися зі своїми “баобабами” – негативними рисами характеру. Цитата: І справді, на планеті Маленького принца, як і на всіх інших планетах, росли корисні трави і бур’яни. Отже, там є добре насіння корисного зілля і шкідливе насіння бур’янів. Але ж насіння невидиме. Воно спить, сховане в землі, доки якійсь насінинці не заманеться прокинутись… Тоді вона потягається і спершу несміливо пускає до сонця паросток – чарівну маленьку безневинну травинку. Якщо це редиска або троянда – хай собі росте. А коли це якийсь бур’ян – треба одразу, як тільки розпізнаєш той паросток, вирвати його з корінням. На планеті Маленького принца було жахливе насіння… то насіння баобабів. Грунт планети був геть уражений цим насінням. А баобаб – така рослина, що коли розпізнаєш її надто пізно, то вже ніколи не позбудешся. Він захарастить усю планету.

Він проб’є її своїм корінням. І якщо планета дуже маленька, а баобабів дуже багато, вони розірвуть її на шматки. “Є таке правило, – казав мені згодом Маленький принц. – Прибрався сам уранці – ретельно прибери і свою планету. Треба виривати баобаби одразу ж, як тільки побачиш, що то не троянди, бо молоді паростки троянд і баобабів майже однакові. Це дуже нудна робота, але й дуже приємна”. Переказ: На відміну від баобабів, троянда, що виросла на астероїді Маленького принца, потребує уваги і догляду. Це ніжна та примхлива квітка, яка за своїми примхами ховає вразливе серце. А шипи, якими наділена квітка, – лише зовнішній атрибут, що не може врятувати від грубої сили. Через образ троянди та стосунки між нею і Маленьким принцем автор передає своє розуміння щастя: бути поруч із коханою людиною, допомагати і захищати, залишатися вірним в думках і почуттях. Подорожуючи сусідніми астероїдами, Маленький принц зустрічається з різними особами. Ці герої – своєрідні людські риси характеру. Цікавий образ короля, який віддавав накази, що не могли не виконуватися: автор підштовхує нас до думки, що влада і мудрість мусять завжди поєднуватися. Цитата: Згадавши свою покинуту маленьку планету, Маленький принц трохи засумував і наважився попросити короля: – Мені хотілося б подивитись, як заходить сонце… Зробіть ласку…

Накажіть сонцю заходити… – Якщо б я звелів своєму генералові літати, як метелик, з квітки на квітку, або написати трагедію, або обернутися на морського птаха і генерал не виконав би наказу, то хто був би в тому винен – він чи я? – Ви, ваша величносте, – твердо відповів Маленький принц. – Точно, – згодився король. – Від кожного треба вимагати тільки те, що він може зробити. Основою влади має бути передусім розум. Якщо ти накажеш своєму народові кинутись у море, він зробить революцію. Я маю право вимагати покори, бо мої накази розумні. Переказ: Питання “Хто винен в людських негараздах?”, “Що робить людину нещасною?” чатують на кожного. Автор у казці-притчі дає відповідь на ці питання своєрідними зустрічами Маленького принца з жителями астероїдів: честолюбцем, п’яницею і бізнесменом. Кожен із цих героїв повністю зосереджений лише на шанобі пиятиці чи підрахунках свого “майна”. Дії “дорослих” доходять до абсурду. Ми можемо зробити висновок – своїми діями людина повинна приносити користь, в першу чергу, для оточуючого світу. Це видно із розмови Маленького принца з бізнесменом: Цитата: – То що ж ти робиш з тими зірками? – Що роблю? – Так. – Нічого. Я ними володію. – Володієш зірками? – Так. – Але я вже бачив короля, який… – Королі нічим не володіють.

Вони тільки правлять. Це велика різниця. – А навіщо тобі володіти зірками? – Щоб бути багатим? – А нащо бути багатим? – Щоб купувати нові зірки, якщо їх хтось відкриє. “Цей, – подумав Маленький принц, – міркує майже так, як той пияк”. – Я володію зірками тому, що до мене ніхто не додумався ними заволодіти. – Оце правда, – відповів бізнесмен. – Лічу їх і перелічую. Це важко. Але я людина серйозна. Це ще не вдовольнило Маленького принца. – У мене, – сказав він, – є квітка, я щоранку її поливаю. У мене є три вулкани, я щотижня їх прочищаю. Усі прочищаю – і діючі, і той, що погас. Хто знає, як воно буде. І моїм вулканам, і моїй квітці корисно, що я ними володію. А зіркам од тебе нема ніякої користі… Бізнесмен відкрив рота, але так і не знайшов, що відповісти, і Маленький принц пішов собі. “Ці дорослі таки незвичайні люди”, – простодушно думав він, мандруючи далі.

Переказ: Прикладом вірності своїй справі є ліхтарник, що засвічує свій ліхтар всупереч утомі. Цінність ліхтарника висловлює Маленький принц. Цитата: Можливо, цей чоловік тут і недоречний. А проте він не так недоречний, як король, честолюбець, бізнесмен і пияк. В його роботі принаймні є сенс. Коли він засвічує свій ліхтар – то ніби народжується ще одна зірка або квітка. Коли він гасить ліхтар – це присипляє ту зірку чи квітку. Дуже гарне заняття. Це справді корисно, бо красиво”. – Жахлива у мене робота. Колись у цьому був сенс. Вранці я гасив ліхтар, а ввечері світив. Решту дня я міг відпочивати, а решту ночі – спати… – А потім наказ перемінився? – Наказ не перемінився, – сказав ліхтарник. – У тому й лихо! Планета з кожним роком обертається швидше й швидше, а наказ не змінився. – А як же тепер? – спитав Маленький принц. – Тепер планета повністю обертається за одну хвилину, і я не маю ні секунди відпочинку. Щохвилини я засвічую ліхтар і гашу.

Переказ: Символічною є і зустріч Маленького принца з лисом. Серед пустелі поважних ділових людей Маленький принц зовсім самотній. Лис також хоче мати друга. Відповідь лиса – одна з ключових думок казки: Цитата: – Ти для мене поки що тільки маленький хлопчик, такий же, як сто тисяч інших хлопчиків. І ти мені не потрібен. І я тобі не потрібен. Я для тебе тільки лис, такий же, як сто тисяч інших лисів. Але якщо ти мене приручиш, ми станемо потрібні один одному. Ти будеш для мене єдиний у цілому світі. І я буду для тебе єдиний у цілому світі… – Я починаю розуміти, – озвався Маленький принц. – Є одна троянда… здається, вона приручила мене… – Можливо, – сказав лис. – На Землі чого тільки не побачиш… Переказ: Відповідальність за людей, що тобі повірили, стали тобі близькими – ось головний стрижень у стосунках людей. “Ми всі відповідальні за тих, кого приручили”, – ця фраза Маленького принца стала крилатою.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Скорочено “Маленький принц” Сент-Екзюпері