Скорочено “Країна негідників” Єсеніна
Дія відбувається на Уралі в 1919 р. Головний герой поеми – бандит Номах, романтичний персонаж, бунтар-анархіст, що ненавидить. Він пішов колись за революцією, сподіваючись, що вона принесе звільнення всьому роду людському, і ця анархічна, селянська мрія близька й зрозуміла Єсеніну. Номах висловлює в поемі його заповітні думки: про любов до бури й ненависті до тої рутинного, абсолютно неросійського, штучного життя, що нав’язали Росії комісари. Тому й образ комісара Рассветова в Єсеніна виходить блідий. Світанків протипоставлений Номаху, але
Так що чекісти, які ловлять Номаха, нічим не краще його. Номах улаштовує набіги на поїзди, що йдуть по уральській лінії. Колишній робітник,
Спочатку він намагається заманити його в банду, потім зв’язує, викрадає ліхтар і із цим ліхтарем зупиняє поїзд. У поїзді Світанків із двома іншими комісарами – Чариным і Лобком – Розповідає про майбутню американізованій Росії, про, яку треба поставити її населенню: Після того як Номах грабує поїзд, забирає все золото й підриває паровоз, Світанків особисто очолює його пошук. У кублі, де п’ють колишні білогвардійці й курять опій бандити, Номаха вистежує китаєць-детектив Литза-хун. Автор намагається показати в поемі ті головні рушійні сили російського життя, які позначилися до початку двадцятих років: отут і єврей Чекістів, теперішнє прізвище якого – Лейбман, а заповітна мрія – європеїзувати Росію; отут і доброволець Замарашкин, якому дорівнює симпатичні й комісари, і Номах; отут і комісари копалень, що вірять у те, що Росію можна поставити дибки й зробити процвітаючою державою: Але стихійної вольниці, стихійної моці у всіх цих персонажах немає. Вона залишилася тільки в Номахе й у повстанці Борсуку
Їхнім тріумфом і закінчується поема: Номах і Борсук ідуть із чекістської засідки в Києві. Єсенін не дає відповіді на питання, хто потрібний тепер Росії: абсолютно аморальний, але вольового й рішучий Світанків або такий же сильний, але стихійно вільний Номах, що не визнає ніякій владі й ніякій державності. Ясно одне: ні Чекистову, ні безликим Чарину й Лобку, ні китайцеві Литзахуну з Росією не зробити нічого. А моральна перемога залишається за Номахом, що у фіналі не випадково ховається за портретом Петра Великого й спостерігає за чекістами через нього очниці
(1 votes, average: 5.00 out of 5)