Скорочено “Інша країна” Болдуина

У Руфусе прокидаються колишні комплекси ізгоя з Гарлема, які, як йому здавалося, він переміг, перебравшись у Гринич-Виллидж і зійшовшись із вільним кружком артистичної богеми, позбавленої расових забобонів. Внутрішнє занепокоєння змушує Руфуса. шукати приводи для сварок з Леоной, припливи страсті чергуються з гострим відчуженням, коли Руфус ображає Леонові й навіть б’є. Від горя Леона втрачає розум, неї поміщають у психіатричну лікарню, там неї відвідує брат і відвозить додому, на Юг. Руфус же, що встиг за цей час перетворитися із класного

ударника в п’яницю й із цієї причини потерявший роботу, бродить по вулицях Нью-Йорка, терзаючись запізнілим каяттям. Знемагаючи від утоми й голоду, він приходить до свого друга Вивальдо, що починає літераторові, але навіть щира дружба останнього, котрий все це час розшукував Руфуса, не рятує того від нестерпної самітності, і він кінчає із собою, кинувшись із мосту. Оточення Руфуса по-різному реагує на нього смерть

Ричард Силенски, літератор, що погнався за комерційним успіхом і тим самим талант, що поховав свій, уважає, що Руфус сам винувато в тім, що з ним трапилося. Його дружина Кэсс, розумна й сильна жінка, завжди

восхищавшаяся талантом і щиросердечними якостями темношкірого музиканта, уважає, що вони, його друзі, могли б зробити для Руфуса більше – його треба було рятувати. Так само думає й Ида, сестра Руфуса: якби брат був із сім’єю, серед людей з темною шкірою, йому б не дали загинути. Лихо брата в тім, що він був занадто чутливий і не вмів захищатися. На похоронах Руфуса, куди приїжджають Вивальдо й Кэсс, священик говорить у проповіді, що Руфус зрячи зірвався, виїхав з будинку, перестав ходити вцерковь.

У результаті він залишився як би незахищеним, був страшно самотній, тому й загинув. Цей мир заповнюють мерці, говорить священик, вони ходять по вулицях, деякі навіть займають державні пости, і тому тим, хто намагається жити, як Руфус, доводиться страждати. Туга за збіглий Руфусу зближає Вивальдо і Йду, вони всі частіше бачаться й самі не зауважують, як стають необхідні один одному. Вивальдо любить перший раз у житті: пригод у нього було багато, а глибокого почуття – ніколи. Обоє вони художні натури – Вивальдо пише роман, Ида мріє про кар’єр співачки, в обох за плечима нелегкий життєвий досвід

Вивальдо вводить Іду в коло своїх друзів – благо є привід: Ричард Силенски святкує вихід своєї книги. Ричард – учитель Вивальдо, учитель не тільки в переносному значенні, але й у прямому: він викладав у школі, де вчився Вивальдо. Парубок і після школи продовжує бачити в ньому наставника. Він по^-доброму заздрить успіху Ричарда – його власний роман рухається вперед дуже повільно, але, прочитавши книгу, залишається розчарований. Ричард обрав легкий шлях, зрадив їхні загальні ідеали, написавши свій роман як розумний ремісник, а не художник з душею, що кровоточить

Сам Вивальдо – максималіст, для нього приклад для наслідування – Достоєвський. У Ричарда з’являються й нові друзі – не убожіючи богема Гринич-Виллиджа, а великі видавці, літературні агенти, заправилы шоу-бізнесу й телебачення (його роман збираються екранізувати). Один раз у гостях у пари Силенски Вивальдо й Ида знайомляться з якимось Эллисом, великим телевізійним продюсером. Той уражений красою Иды – якщо в неї на додачу ще й талант, він обіцяє допомогти їй просунутися. Вивальдо чує що відпускаються Иде компліменти, і в душі його піднімається хвиля ненависті до тих, хто впевнений: геть усе можна купити

У Нью-Йорк із Парижа вертається актор Эрик Джонс – його запросили грати в бродвейской постановці. Він бисексуал і кілька років назад біг з Нью-Йорка, щоб урятуватися від нерозділеної пристрасті до красеня Руфусу. Складності сексуальної орієнтації Эрика йдуть коріннями в дитинство, проведене на Півдні, у штаті Алабама. Холодні відносини в сім’ї, байдужість батьків зробили хлопчика боязким, невпевненим всебе.

Єдина людина, що добра до нього, – негр Генрі, опалювач, у нього в котельні Эрик проводив довгі годинники, слухаючи оповідання чоловіка. У Парижу Эрик нарешті набув впевненості в собі, його більше не терзає думка про своїй “особливості”, він прийняв її й навчився з нею жити. У мистецтві Эрик не терпить компромісів, він винятково вимогливий до себе й багато чого досяг у своїй справі. Коли він приходить у гості до Силенски, чуйна Кэсс миттєво вловлює різницю між колишнім Эриком і тим, що повернувся до них після довгого років розлуки. Эрик, що нещадно аналізує себе й свої дії, зовсім несхожа на Ричарда, вірніше, на людину, якою став її чоловік. У Ричарді з’явилася самовпевненість посередності; тепер він звичайно тримається зарозуміло й до старих друзів ставиться поблажливо.

Кэсс, ніколи не стурбована чисто комерційним успіхом – навіть заради дітей, глибоко розчарована в чоловіку. Чи коштувало їй відмовлятися від багато чого заради його успіху, якщо цей успіх – підроблений? Між Кэсс і Ричардом назріває розрив. Кэсс не говорить відкрито про своє невдоволення, вона замикається в собі, мовчить і чоловік. Тепер Кэсс подовгу гуляє одна: перебувати будинку для неї – борошно. В одну з таких прогулянок вона відвідує Эрика.

Між ними зав’язується роман: кожний розуміє, що їхні відносини тимчасові, але почуває непереборну потребу в теплі й підтримці іншого. Тим часом Ида дає свій перший концерт – поки ще в невеликому барі Гринич-Виллиджа. Досить спокушена й розпещена публіка добре приймає молоду співачку, незважаючи на непостав ленний голос, відсутність потрібної техніки, тому що все це вона заповнює винятковою індивідуальною манерою – таємничою властивістю, якій немає ім’я. Одночасно Вивальдо довідається, що Эллис таємно підтримує дівчину, оплачує її заняття з відомим педагогом і т. п. Юнак ні в чому не впевнений, але, знаючи таких людей, як Эллис, догадується, що даром вони нічого не роблять. Він мучається, ревнує, страждає, і… зненацька в нього починає ладитися з романом – він увлеченно працює над книгою

Кризові відносини усередині обох пар дозволяються майже одночасно. Один раз, коли Кэсс, як звичайно, пізно приходить додому, Ричард викликає її на відверту розмову, і прямодушна Кэсс викладає всі як є: і про свої сумніви щодо їхнього шлюбу, і про відносини з Эриком. Реакція чоловіка потрясає Кэсс: у його очах стільки борошна, що в неї раптом з’являється надія – а раптом їхня любов не вмерла? Тепер їм обом має бути багато чого переглянути й передумати, щоб урятувати те, що залишилося від колишньої любові, а може, і відродити

Ида також зізнається Вивальдо в зраді, але визнання дається їй важче, ніж Кэсс. У тої є виправдання – потяг до Эрику, вона поважає його, їхнього почуття принаймні щирі – Ида ж по суті продала себе. Стисши зуби, вона з кам’яною особою розповідає Вивальдо, що означає бути чорношкірим дівчиськом у світі, де панують білі чоловіки. Коли Руфус покінчив із собою, Ида вирішила, що не піде його шляхом, а зуміє протистояти миру й одержати від нього все, що хоче, кожним путем.

Коли з’явився Эллис, Ида зрозуміла, що після роману з ним вона, якщо поведеться розумно, буде щось значити й сама по собі. Розставшись із Эллисом, вона верталася до Вивальдо, ненавидячи й нехтуючи себе, і, підходячи до будинку, молилася, щоб улюблений був відсутній. Так усе тривало до того вечора, коли один музикант із оркестру, друг її покійного брата, назвав її чорношкірою підстилкою для білих

И отут вона вирішила: всі! Залишиться з нею Вивальдо чи ні, до Эллису вона однаково не повернеться. Вивальдо важко дається відповідь. Зрештою він обіймає ридаючу Йду й мовчачи притискає до грудей. Так вони довго коштують – як дві змучені, нещасних дитини…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Скорочено “Інша країна” Болдуина

Categories: Скорочені твори

Links