Тема Батьківщини у творчості Сергія Олександровича Єсеніна

Тема Батьківщини у Творчості Сергія Олександровича Єсеніна. Але люблю тебе, Батьківщина лагідна! А за що, розгадати не можу. (С. Єсенін) У творчості багатьох літературних діячів протягом всієї історії Росії Батьківщині приділялося одне із центральних місць

Адже Батьківщина – це поняття всеосяжне. Це й місце, де ти народився. Це й край, у якому ти живеш

Це й всі простори, які тебе оточують, тобто лісу, поля, ріки, гори, степу – все це Батьківщина. Поет, що не сказав ні слова про свою Батьківщину, не поет. Тому що залишитися байдужим до своєї

країни, своїй Вітчизні, який би вона не була, просто не можна. Не можна не бачити недоліків своєї країни, але в той же час не можна не помітити всього того прекрасного, котре ховається від нас на кожному кроці. Адже кожне ласкаве слово, нехай самий дріб’язок, сказаний про свою рідну країну, так приємно неї жителеві

Читаючи вірша Сергія Єсеніна, можна помітити те, що в центрі його творчості коштує саме Батьківщина. Він оспівує кожну піщину, кожну травинку, кожний камінчик своєї рідної землі. Для кожної людини Батьківщина починається з того місця, де ти народився, де виріс і провів свої дитячі роки. Сіло

Константиново було таким містечком для поета. Не раз він звертається до своєї часточки Земної кулі у своїх віршах: Край улюблений!

Серцю сняться Скирти сонця у водах лонных. Я хотів би загубитися В зеленях твоїх стозвонных. Єсенін завжди прагнув до себе на Батьківщину, вдеревню.

Він черпаючи нові сили, набирався енергії, звільнявся від турбот, що нагромадилися, серед милих його серцю картин. Я знову тут, у сім’ї рідний, Мій край, замислений і ніжний! Кучерявий сутінок за горою Рукою махає білосніжної. Часто в його віршах спливає образ його рідного будинку в Константиново: Я любив цей будинок дерев’яний

У колодах тепліла грізна міць Наша піч якось дико й дивно Забувала в дощову ніч… Цей будинок донині коштує там. У ньому зараз розміщений Есенинский музей. Але Батьківщина для Єсеніна бескрайна.

Вона не має границь. Для поета ліс це Батьківщина, поле-це Батьківщина, річка теж Батьківщина. Йому милі безкрайні простори Великої Росії: Об Русь – малинове поле И синь, що впала в ріку, Люблю до радості й болю Твою озерну тугу

У кожному вірші Єсеніна відчувається любов до Батьківщини. Вона виражена не абстрактно, а конкретно, у зримих образах, через картини рідного пейзажу. Я люблю батьківщину

Я дуже люблю батьківщину! Хоча є в ній сумуй вербова іржати. Приємні мені свиней забруднені морди И в тиші нічний дзвенячий голос жаб. Поет бачить яскраві фарби російської природи: у багатьох його віршах про Батьківщину. Росія виступає в різні квітах

Те вона малинова, те блакитна, те біла, те синя. Адже колір для Єсеніна багато чого значив. Кожний відтінок мав свій певний зміст. “Русь блакитна” у блакитному кольорі в нього сховані величезні безмежні простори його рідної землі

Відразу виникає відчуття волі й свіжості. Всі краси й принадності рідної країни поет показує через природу. ПРО, лісова, дрімуча каламуть!

ПРО, веселощі засніжених нив!… Так і хочеться руки зімкнути Над деревними стегнами верб. Єсеніну близькі й невідривні від нього всі ті картини, які оточують його всюди. Чи поле це, що не має ні кінця, ні краю, річка, що дзюрчить у лісовій прохолоді, або ж маленьке деревце, що сподобалося поетові. Він любується сходами й заходами, хмарами, що повільно пливуть по небу, сонцем, що грає своїми променями

Єсенін готовий забути про усім і тільки дивитися й дивитися на всі краси, які порию сховані від наших очей: Добре під осінню свіжість Душу – яблуню вітром стряхать И дивитися, як над речкою ріже Воду синю сонця соха. Сергій Олександрович не може проміняти свою Батьківщину ні на яку іншу у світі. Як нам відомо, він подорожував по Європі. У той час положення в Росії було не із кращих

Поет це бачив, він бачив розруху, убогість, голод і всі численні нещастя, які одне за іншим, обрушувалися на голів росіян. І що ж? Він чи ледве не щодня писав додому, у Росію, знаходячи в цьому єдину свою віддушину. У кожному своєму листі він виливав свої почуття, виливав свою тугу на Батьківщині. От уривок його листа з Америки: ” Тут жеруть і п’ють, і знову фокстрот. Людини я поки ще не зустрічав і не знаю, де импахнет.

У страшній моді пан долар, на мистецтво начхати – саме вище мюзик-хол. Нехай ми злиденні, нехай нас голод і людожерство, зате в нас є душу, що тут за непотрібність здали в оренду під смердяковщину… …Так хочеться мені звідси, із цієї кошмарної Європи, назад у Росію…” Нам відомо з історії, що багато поетів відправлялися на Кавказ, де намагалися знайти тишу, спокій, розчулення, хоча по різних причинах

Пушкін любив Кавказ, Лермонтов теж любив. Єсенін же й там не міг знайти спокою. Він був не на своєму місці. Поет постійно порівнював мальовничі картини Кавказьких гір з картинами рідних йому полів, ріллей, лісів

Як би не був гарний Шираз, Він не краще рязанських роздольний… Поета, де б він не був, завжди тягло на Батьківщину. Він сам так і говорив: ” Я скажу: не треба раю – дайте батьківщину мою…” Кожна Есенинская рядок пронизаний глибокою вірою поета в сьогодення й Майбутнє своєї країни

Про вірю, вірю, щастя є! Ще й сонце не згасла Зоря молитовником червоним Гуркоче милостиву звістку Про вірю, вірю, щастя є… Він вірить і сподівається в те, що майбутнє його Батьківщини буде світлим і безхмарним. Сергій Олександрович Єсенін – істинно російський поет. Він оспівував свою країну, свою Батьківщину, свою Росію

Без Батьківщини поет себе не представляв. Вся його творчість була присвячена їй. От його слова: ” Моя лірика жива однією великою любов’ю, любов’ю до Батьківщини. Почуття Батьківщини – основне в моїй творчості” Небувала щирість тону, рідкий дарунок безпосереднього бачення миру, здатність дивитися на явища й речі неупередженим поглядом, зненацька витягати красу й радість із предметів, давно стершихся побутом, особливе вміння виражати почуття людини, і прості, і складні, от, що ми бачимо у віршах Сергія Олександровича Єсеніна. І ці вірші так близькі для кожного з нас, адже в них описане все те, що нас оточує, але в іншому світлі, більше приємному

Після прочитання кожного з його віршів, на душі стає світліше й радісніше. Тому що в них ми знаходимо той спокій, якого так нам не вистачає в наш напружений і жорстокий час


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Тема Батьківщини у творчості Сергія Олександровича Єсеніна