Скорочено “Дід Архип і Ленька” Горького
Очікуючи пором, дід Архип і Ленька лягли в тінь від берегового обриву й дивилися на хвилі ріки Кубані. Ленька задрімав, а дід, почуваючи біль у груди, не міг заснути. Ленька був маленький, тендітний (йому йшов 11-й рік), у лахміттях він здавався корявим сучком, відламаним від діда старого висохлого дерева. Дід раз у раз кашляв, кашель був хрипкий, ядушливий, змушував діда піднімати й вичавлював великі сльози
Описується степове марево (мутність повітря, сухий туман), що закривало всі вдалині, але дід не був знаком із цим явищем і вважав, що жару так
А тут по Кубані подають добре, хоча жебраків не люблять, тому що багато. Прокинувся Ленька й підняв на діда більші блакитні, не по-детски вдумливі, ока. Пором не підходив, а стояв неподалік, тому що його ніхто не кликав. Ленька хотів купатися, але швидка ріка могла його віднести
Дід запропонував прив’язати до ноги Леньки
Пошкодував, що хлопчик не може вчити грамоту, і вже в який раз перевів розмову на тему власної смерті й долі Леньки. Леньке набридли ці розмови, адже вони закінчувалися сварками, тому що на початку їх йому було страшно, потім нудно, і дід, зауважуючи це, зллився, думаючи, що Ленька його не любить і бажає йому смерті. Дід цього разу міркував, що жебраків за людей не вважають, подають тільки заради очищення совісті, ситий і голодний вороги один одному. Ленька думає піти працювати в трактир, але його там можуть забити, але хлопчик обіцяв кожному не даватися. У монастир краще, думав дід. Отут з’явився козак (ситий, сильний, здоровий) на гарбі (двоколісний віз) і покликав пором
Дід поскаржився, що в Росії (тобто в центральних областях) голод і люди мруть як мухи. Дід обвинуватив землю, мол, люди її висмоктали, а козак, сказав, що все від рук, від гарних рук і камінь народить. На поромі Ленька задрімав (видимий, коштуючи) і впав
Козак довіз їх до станиці. По дорозі Ленька подумав, що знову прийде просити милостиню, брехати про голод у Росії, щоб більше подавали, і його знову будуть задирати хлопчиська. З милостині в основному подають їжу, але вона псується, і її ніхто тут не купує, а краще б давали грошима. По приїзду козак назвав себе (Андрій Чорний) і сказав, щоб вони прийшли до нього на нічліг
Дід і Ленька розійшлися (за бажанням Леньки, хоча окремо він збирав набагато менше), дід затяг свою пісню, а Ленька знайшов кущі й у них заснув. Його розбудив голосний плач. Дівчинка років семи із чорними очами йшла по дорозі й плакала. Ленька захотів їй допомогти
Вона сказала, що втратила хустку, що купив батько й вона його перший раз надягла. Ленька вирішив, що батько поб’є її, але однаково сказав їй іти додому, у всім зізнатися, і навіть запропонував захистити її перед батьком. Але дівчинка відмовилася, тому що її мати не любить жебраків, і пішла. Ленька прийшов до церкви (вони вмовилися з дідом тут зустрітися), по дорозі думаючи, що якщо дівчинка з багатої сім’ї, те її поб’ють, тому що всі багаті скнари, а якщо з бідної, те немає. Діді багато подавали, і він вирішили йти шукати Андрія Чорного
Але козак, що підійшов до них, повів їх у збірню (будинок, де розміщалося станичне правління). По дорозі дід дав Леньке згорток, щоб той його викинув і запам’ятав, де. Викидаючи, Ленька помітив голубой у квіточки хустка дівчинки. У збірні їх обвинуватили в злодійстві хустки й кинджала. Колись у Тамані дід поцупив білизну, його за це побили й вигнали
Він потім довго молився й називав себе злодієм. У збірні дід говорив, що не винувато. Леньке стало погано, і він упав. Їх відпустили й вивів зі станиці. По дорозі дід підібрав згорток з хусткою й кинджалом і показав Леньке.
Хлопчик відразу ж представив, що все сміються їм в особу, а та дівчинка, блискаючи синіми очами, називає його злодюжкою. Починалася гроза. Ленька закричав на діда, назвав його злодієм. Дід кричав, що все заради Леньки, його майбутнього. Хлопчик злякався, кликав діда в станицю, а той усе говорив і говорив
Гроза була в розпалі. Зі страху Ленька не витримав і втік. Наступного дня діда знайшли там же (під деревом), він ще був живий, але Мова оніміла. Він шукав когось у юрбі, але не міг знайти й плакав. До вечора він умер і його поховали під тим же деревом (на цвинтарі не можна, тому що злодій: хустка й кинджал знайшли поруч із ним). Леньку знайшли через 2-3 дні: він лежав біля яру особою долілиць вгрязи.
Його поховали поруч із дідом і поставили кам’яний хрест
(1 votes, average: 5.00 out of 5)