Синтез гуманістичного та трагічного світосприйняття у сонетах В. Шекспіра

УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 8 КЛАС

II семестр

ЗЛЕТ ЛЮДСЬКОГО ДУХУ В ЛІТЕРАТУРІ ДОБИ ВІДРОДЖЕННЯ

УРОК № 66

Тема. Синтез гуманістичного та трагічного світосприйняття у сонетах В. Шекспіра

Мета: увести у світ поезії В. Шекспіра; пригадати особливості сонета як ліричного жанру; повідомити історію створення шекспірівських сонетів; продовжити роботу над аналізом поетичного тексту; здійснювати літературні зв’язки мовлення; виховувати високі моральні якості.

Обладнання: тексти сонетів Шекспіра.

Суровый Дант не презирал

сонета,

В нем жанр любви Петрарка изливал,

Игру его любил творец Макбета,

Им скорбну мысль Камоэнс облекал.

О. С. Пушкін

ХІД УРОКУ

I. Мотивація навчальної діяльності

Робота з епіграфом

Учитель зачитує поетичні рядки О. С. Пушкіна, присвячені сонету.

– Яких відомих поетів, що зробили значний внесок у розвиток жанру сонета, називає Пушкін? (Данте, який заснував цей жанр; Петрарку, який його розвинув; Шекспіра – автора “Макбета” – та Камоенса, португальського поета.)

– В. Шекспір вніс до жанру сонета чимало нового. Він справедливо вважається автором найкращих

поетичних творів, що написані у цьому жанрі.

II. Вивчення нового матеріалу

1. Слово вчителя

– Збірка сонетів була створена Шекспіром приблизно у 1593-1600 рр. У 1609 р. вийшло єдине прижиттєве видання його поезій.

Умовно сонети Шекспіра поділяють на 3 частини:

1) Сонети 1-126 – присвячені юному другові;

2) сонети 127-152 – присвячені смаглявій коханій;

3) сонети 153-154 – заключні, їх тема – радість життя.

Вже таке розподілення поезій доводить, що Шекспір зробив свій внесок у розвиток жанра сонета. Адже до нього сонети присвячувалися лише темі кохання й аж ніяк не дружбі.

2. Засвоєння літературознавчих термінів

– Пригадайте, що таке сонет.

Сонет – це вірш, що складається з 14 рядків, написаний п’ятистопним ямбом.

Особливістю італійського сонета є те, що він складається з двох чотиривіршів (катренів) та двох тривіршів (терцин).

Сонети Шекспіра (англійські) мають інший розподіл рядків: три чотиривірші та один двовірш (висновок).

3. Читання сонетів Шекспіра (у пер. С. Я. Маршака)

Читання сонета № 2

Когда твое чело избороздят

Глубокими следами сорок зим,

Кто будет помнить царственный наряд,

Гнушаясь жалким рубищем твоим?

И на вопрос: “Где прячутся сейчас

Остатки красоты веселых лет?” –

Что скажешь ты? На дне угасших глаз?

Но злой насмешкой будет твой ответ.

Достойней прозвучали бы слова:

“Вы посмотрите на моих детей.

Моя былая свежесть в них жива,

В них оправданье старости моей”.

Пускай с годами стынущая кровь

В наследнике твоем пылает вновь!

“Вільне письмо”

Запишіть свої асоціації та думки щодо прочитаного.

Бесіда

– До кого звертається ліричний герой? (До юного друга)

– Яку картину він змальовує в своїй уяві? (Коли його друг постаріє, то не зможе пишатися своєю красою та молодістю.)

– У якому віці, на думку автора, до його друга прийде старість? (У сорок років)

“Ваша думка”

– Чи погоджуєтеся ви з тим, що людина у сорок років є старою і їй вже немає чим пишатися?

(Відповіді учнів.)

– Що, на думку автора, здатне принести радість людині навіть у немолодому віці? (Її діти, нащадки)

Висновок. Автор сонета закликає свого друга подумати про майбутнє і, щоб молодість не проминула, як сон, залишити після себе нащадків на землі.

Читання сонета № 66

Зову я смерть. Мне видеть невтерпеж

Достоинство, что просит подаянья,

Над простотой глумящуюся ложь,

Ничтожество в роскошном одеянье,

И совершенству ложный приговор,

И девственность, поруганную грубо,

И неуместной почести позор,

И мощь в плену у немощи беззубой,

И прямоту, что глупостью слывет,

И глупость в маске мудреца, пророка,

И вдохновения зажатый рот,

И праведность на службе у порока.

Все мерзостно, что вижу я вокруг…

Но как тебя покинуть, милый друг!

(Пер. С. Я. Маршака)

Бесіда

– Які почуття переповняють ліричного героя? (Розчарування, бажання померти через неможливість жити у несправедливому, недосконалому світі.)

– Назвіть алегорії, які використовує автор у сонеті. (Достоинство, простота, ложь, совершенство, мощь, немощь, глупость, праведность, порок)

– Запишіть ці поняття за колонками зі знаком “+” та “-“

“+”	“-“
Достоинство	Ложь
Простота	Глупость
Совершенство	Немощь
Мощь	Порок
Праведность

– Що ж відбувається у реальному світі ліричного героя? (Позитивні якості не цінуються, все стало з ніг на голову, тепер справжні цінності нікому не потрібні.)

– Що змушує героя жити? (Лише почуття до друга, який є радістю у житті героя і змушує його нести життєвий тягар.

Все мерзостно, что вижу я вокруг…

Но как тебя покинуть, милий друг!)

Прочитайте мовою оригіналу.

№ 66

Tir’d with all these, for restful death I cry,-

As, to behold desert a beggar born,

And needy nothing trimm’d in jollity,

And purest faith unhappily forsworn,

And gilded honour shamefully misplaced,

And maiden virtue rudely strumpeted,

And right perfection wrongfully disgraced,

And strength by limping sway disabled,

And art made tongue-tied by authority,

And folly (doctor-like) controlling skill,

And simple miscali’d simplicity,

And captive Good attending Captain Ill:

Tir’d with all these, from these would I be gone,

Save that, to die, I leave my love alone.

Порівняйте переклади.

СОНЕТ № 66

Измучась всем, я умереть хочу.

Тоска смотреть, как мается бедняк,

И как шутя живется богачу,

И доверять, и попадать впросак,

И наблюдать, как наглость лезет в свет,

И честь девичья катится ко дну,

И знать, что ходу совершенствам нет,

И видеть мощь у немощи в плену,

И вспоминать, что мьісли замкнут рот,

И разум сносит глупости хулу,

И прямодушье простотой сльївет,

И доброта прислуживает злу.

Измучась всем, не стал бь жить и дня,

Да другу трудно будет без меня.

(Переклад Бориса Пастернака)

СОНЕТ № 66

Не раз я кличу смерть, бо нужно бачить в світі,

Як ходить працівник в жебрацькому лахмітті,

А капосне ніщо блищить у пишнім строю,

А вірність щирая, знай, б’ється з клеветою.

Як славу має й честь, огида і облуда,

А чистоту он там сквернить насилля дике,

Як честь ганьбить ось стовпище велике,

А власть над всіма зла, як на очах полуда.

Перед надсилою художество німіє,

А дурень мудрому відмірює права,

І правда спутана, безпомічна дуріє,

А добрий в найми йде, а ледар ужива –

Умер би! Ні, держусь тривогою одною:

Як я умру, й любов моя умре зі мною.

(Переклад І. Франка)

СОНЕТ № 66

Я кличу смерть – дивитися набридло

На жебри і приниження чеснот,

На безтурботне і вельможне бидло,

На правоту, що їй затисли рот,

На честь фальшиву, на дівочу вроду

Поганьблену, на зраду в пишноті,

На правду, що підлоті навдогоду

В бруд обертає почуття святі,

І на мистецтво під п’ятою влади,

І на талант під наглядом шпика,

І на порядність, що безбожно краде,

І на добро, що в зла за служника!

А від всього цього помер би нині,

Та як тебе лишити в самотині?!

(Переклад Д. Павличка)

– Який із перекладів, на вашу думку, найбільш точно передає зміст оригінала? Який із них вам сподобався більше? Чому?

Порівняння сонета № 66 та монолога Гамлета “Бути чи не бути?” Обидва герої сповнені розчарування та туги. Відсутність справедливості у злочинному світі наштовхує на думку про самогубство. Гамлета спиняє від цього кроку страх перед тим, що буде після смерті, та розуміння того, що потрібно боротися, а ліричного героя сонетів – любов до друга, якому без нього буде важко й самотньо.

ІІІ. Закріплення вивченого

– Що таке сонет?

– Скільки сонетів написав Шекспір?

– На які групи поділяють шекспірівські сонети?

– Що спільного між світосприйняттям Гамлета та ліричного героя сонетів Шекспіра?

– У чому виявляється синтез гуманістичного та трагічного світосприйняття у сонетах Шекспіра?

IV. Домашнє завдання

Вивчити напам’ять сонет Шекспіра (за вибором).