Романтичний автопортрет, створений А. Міцкевичем у “Кримських сонетах”

Образ самотнього героя, огорнутого ореолом загадковості, типовий для будь-якого романтичного твору. Саме таким є ліричний герой циклу сонетів А. Міцкевича “Кримські сонети”. Як і личить романтичному герою, він діє в обставинах екзотичних – у Криму. Тому вже перші сюжети пов’язані з морем: “Штиль”, “Плавання”, “Буря”. Високий душевний підйом змальовано через образ бурі, з якою герой відчуває спорідненість: Я криком радостным приветствую движенье. Косматым парусом взвилось воображенье. О счастье! Дух летит вослед душе

моей. Усе його життя – то і є плавання буремним морем, серед якого хтось виживає, хтось прощається з життям, а комусь воно й не в радість: Был путник между них: сидел один в молчанье И думал он: счастлив, кто здесь без чувств упал, Кто детски молится, кому есть с кем проститься. Чому так сумно ліричному герою? Мабуть, тому, що він, милуючись краєвидами Криму, вслухаючись у старовинні легенди цього краю, завжди думає про покинутий рідний край: “Так почему душа в далекий край стремится, в былые времена влекут меня мечты?” Там залишилися спогади, друзі, кохання, там залишилася душа. Ось чому смутком огорнуті рядки “Кримських

сонетів”. Крізь картини днів і ночей, проведених в Алушті, Бахчисараї чи Балаклаві, завжди проглядає сумний образ самотнього юнака, що ніби загубився серед чужого для нього раю. Він прагне знайти себе, впіймати вічно невловимий образ краси й сенсу буття. Пильно вслухається він у звуки дивного краю, але думкою лине далеко до іншої сторони: Она в родном краю, куда мне нет возврата, Где все ей говорит, как я любил когда-то. Вздохнет ли обо мне, на мой ступая след? Таким створив романтичний автопортрет видатний польський поет Адам Міцкевич у “Кримських сонетах”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Романтичний автопортрет, створений А. Міцкевичем у “Кримських сонетах”

Categories: Твори з зарубіжної літератури

Links