Символіка у п’єсі А. Чехова “Чайка”
В основі символу лежить алегорія, але символ – це не однозначна алегорія. І саме таким є головний символ п’єси – образ чайки. Цей образ пов’язаний і з долею Трепльова, який передрікає, що вб’є себе, як оцю чайку, і з долею Ніни, і з Тригоріним, який побачив у чайці сюжет для оповідання про долю дівчини. Зрештою образ чайки перетворюється на багатозначний символ чогось безглуздо знищеного й бездушно забутого. Цей символ стає домінуючим для оцінки всього життя, змальованого у п’єсі. Символічного характеру набуває й озеро – своєрідна
Цікавим символом стає умисна літературність п’єси, яка виявляється, зокрема, у діалогах, побудованих на численних ремінісценціях, наприклад із творів Шекспіра. Так Аркадіна неодноразово читає синові монологи королеви з “Гам – лета”, а він їй відповідає ніби жартома репліками Гамлега. Мовлення Ніни, схвильоване, уривчасте ніби ілюструє забудькуватість не стільки її самої, скільки усіх героїв. Це символ таких самих напружених пошуків сенсу життя, як відповіді для героїні, що саме треба згадати у сцені останньої розмови з Трепльовим. із плутаних уривчастих речень виплаває один символ – хреста й обов’язку, який має нести кожен. Але Ніна й на цьому не зупиняється. Вона у пошуку, як і усі герої п’єси “Чайка”, – символу надії, волі, польоту.