Проблема життевої мети та творчою успіху в п’єсі Чехова “Чайка”

“Чайка” – п’єса про мистецтво, про боротьбу з консервативністю, про відповідальність таланту перед вимогами життя. Проблема життєвої мети та творчого успіху в п’єсі найяскравіше розкривається через образ головної героїні – Ніни Зарєчної. Ми нічого не знаємо, як розгорталася сумна історія життя цієї жінки, її стосунків з Тригоріним, народження, а потім смерті дитини.

Але в тому, то з нею сталося, є і її провина. Ніна мала мрію – грати на сцені. Цьому були підпорядковані всі її думки і дії. Можливо, раніше вона підсвідомо пов’язувала

здійснення мрії з молодим драматургом Костянтином Треплєвим. І що ж? Вистава, в якій Ніна мала роль, зазнала провалу. Але молода акторка не захищала ані п’єси, ані автора. По суті вона зрадила. Коли її попросили прочитати монолог, вона, “знизавши плечима”, відповіла: “Це так нецікаво!” Що приваблювало Ніну в мистецтві? Тільки слава. Не важливо, стане вона письменницею чи артисткою… Аби піднестися над натовпом.

І Тригоріна Ніна покохала тому, що він видався їй якимось неземним, майже божеством. Для неї він був втіленням мрій про славу і популярність. Не про служіння мистецтву думала

героїня, а про те, що воно може дати їй.

Але минули два роки. Молода жінка змінилася, змінилися інші герої. Ніна усвідомила, що зробила не тільки з власним життям, а й життям Костянтина Треплєва. У розпачі вона каже йому: “Навіщо ви кажете, що цілували землю, по якій я ходила! Мене треба убити”. Пригадаймо, як Ніна звернулася до Костяній на із словами: “мене тягне до озера, як чайку… Моє серце повне вами”. А коли він підстрелив чайку і поклав її до ніг Ніни, вона вже не розуміє його, не розуміє, до чого тут чайка. Ніна трохи лукавить, бо сама порівнювала себе з чайкою. Просто вона розлюбила Костянтина, він її більше не цікавить.

Здається, що образ чайки постійно незримо присутній в розмовах дійових осіб п’єси. Пташину в бесіді з Ніною згадує Тригорін, який у свою книжечку записує “сюжет для невеликого оповідання”. “Чайка” – так не випадково підписувала Ніна свої листи до Треплєва. В останній розмові вона вже не погоджується з цим визначенням. Ніна згадує давню п’єсу Треплєва, в якій колись грала. Лише тепер вона спромоглася оцінити ті луже емоційні слова.

Наприкінці твору вона, звертаючись до Треплєва, згадує: “Пам’ятаєте, ви підстрелили чайку? Випадково прийшла людина, побачила і знічев’я занапастила”. Для Тригоріна – то тільки сюжет для невеличкого оповідання. А Ніна не хоче відчувати себе загубленою. Тепер, коли вона думає про своє покликання, не відчуває страху перед життям.

Письменник Треплєв так і не зміг досягти тієї внутрішньої свободи, якої досягла Ніна. “Я все ще ношуся в хаосі мрій і образів, не знаючи, для чого і кому це погрібно”, – каже він. У цих словах звучить трагедія митця.

Назва п’єси Чехова “Чайка” стосується не тільки Ніни, її сумної історії. Значення символу ширше. Чайка – це свобода, прагнення до вільного польоту, це любов і водночас символ загубленою життя.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Проблема життевої мети та творчою успіху в п’єсі Чехова “Чайка”