“Чайка” – новий етап у творчості Чехова

У п’єсі “Чайка” порушено багато життєвих проблем. Разом із тим за побутовими подробицями криється надзвичайний ліризм. “Чайка” побудована не на гостросюжетній драматичній дії, а на глибокому психологічному аналізі характерів. Чехов відкрив трагедію буденності, показав її в сценічних образах. Він зображує не події, а людей, чия поведінка, життєва позиція стає чинником певних подій. Чехов виносить сценічно “вигідні” епізоди за сцену. Наприклад, у п’єсі є щонайменше два епізоди, які в традиційній драматургії були б обіграні.

Перший – спроба Треплева покінчити життя самогубством після провалу його вистави і “зради” Ніни. Другий – самогубство Треплева “в кінці п’єси”. Така відмова від ефектних сцен була підкорена авторському задуму: показати характери людей, їхні стосунки, проблеми, шо виникають через непорозуміння. Кожен герой має своє завдання у творчому задумі автора. Тому він уникає зовнішніх ефектів, а примушує уважно стежити за всіма героями. Мова кожного персонажа має “підтекст”.

Важливу роль у чеховських п’єсах відіграють паузи. Вони ніби доповнюють підтекст і виникають тоді, коли герої

не можуть і не хочуть говорити про найпотаємніше. У третій дії, наприклад, Ніна і Тригорін прощаються перед від’їздом. Ніна дарує йому медальйон на згадку. Тригорін обіцяє пам’ятати дівчину такою, якою побачив її вперше. “Ми розмовляли… ще тоді на лаві лежала біла чайка”. Ніна задумливо повторює: “Так, чайка”. Пауза. “Більше нам говорити не можна, сюди йдуть”. Пауза допомагає зосередитись на образі чайки. Глядач пригадує попередню розмову героїв, коли Тригорін занотував у записник “сюжет для невеличкого оповідання” про дівчину, яку походом загубив “один чоловік”. Але змістовність розмови героїв з’ясовується значно пізніше. Пауза створює певне емоційне напруження. Глядач ніби очікує, що герої розкриють щось дуже важливе, а цього не відбувається. І глядач повинен сам домислити, що приховується за цим мовчанням.

Особливу атмосферу створюють ремарки. Ось сцена Треплева і Ніни. Ремарка: входить без капелюха, з рушницею і вбитою чайкою. Він кладе чайку біля ніг Ніни. Чому Чехову важливо, що Треплєв без капелюха? Подальша розмова пояснює це. “Я мав підлість вбити сьогодні цю чайку… Скоро так само я вб’ю самого себе”. Читач розуміє, що гине щось дуже важливе для Треплева, можливо, гине його мрія, а можливо, гине чиста і довірлива Ніна. Тут не можна стояти в капелюсі.

Називаючи цей твір комедією, Чехов ніби підкреслює, що головна героїня його п’єси – буденність, яка марнує кращі людські почуття і стосунки, яка руйнує особистість і робить характери дріб’язковими, майже комічними. “Чайка” була тим “першим птахом”, що приніс оновлення в російську драматургію.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

“Чайка” – новий етап у творчості Чехова