Поетична символіка поеми – РОМАНТИЧНА ПОЕМА БАЙРОНА “МАЗЕПА”

РОМАНТИЗМ У ЛІТЕРАТУРІ

§ 8. РОМАНТИЧНА ПОЕМА БАЙРОНА “МАЗЕПА”

Поетична символіка поеми

Розкриттю образу Мазепи допомагає яскрава символіка твору. Картини “дикої” природи підкреслюють у поемі незвичайність образу, його винятковий характер. Бурхливі потоки, вітри, хвилі уособлюють пристрасті, що охопили серце героя. Вороння символізує смерть, а схід сонця – надію на повернення життя. Але серед усіх символів вирізняється образ коня. Взагалі коні посідають неабияке місце у творі. Кінь у романтичній літературі – традиційний

символ удачі, людської долі. Карл XII двічі втрачає своїх скакунів під час утечі, і це означає, що щастя полишило короля та його військо. Мазепа ж, навпаки, вижив сам і зберіг свого коня. “Від Александрових часів / Такої пари не знайти, / Як твій Буцефалос і ти”,- каже йому Карл. Дійсно, Мазепа та його кінь – наче єдине ціле. Під час відпочинку старий гетьман, попри втому, спершу подбав про коня, а потім вже про себе. Кінь – вірний товариш Мазепи, і гетьман виявляє справжню прихильність до свого коня, який ніколи не зрадить і служить йому вірою і правдою. Мазепа ставиться до коня як до розумної істоти, і це свідчить

про глибоке природне начало в його душі, про тісний зв’язок і спорідненість із природою.

Ще один кінь є у творі – “дикий кінь”, який ніс Мазепу через степи й ліси з Польщі в Україну. Образ дикого коня в поемі є багатозначним символом. Це і фатальна доля, і втілення смерті, символ нестримної пристрасті гетьмана і водночас – символ кари небесної. Разом із тим через цей образ розкривається ще одна думка автора. Кінь, який мав стати знаряддям смерті, насправді повернув Мазепі волю, принісши його до дикої, вільної країни (маються на увазі козацькі землі) і до слави. Отже, кінь – це ще й символ волі, прагнення до якої є характерною рисою Мазепи. Цей символ пов’язаний також з образом України. Змальовуючи Україну, автор неодноразово підкреслює, що це “дика” країна, тут “дикі степи”, “дикий праліс”, “дика площина”. Байрон створює емоційний, дуже романтичний образ України – безмежної, вільної, ще не освоєної землі, що таїть у собі величезні природні багатства і можливості. Нестримний біг дикого коня уособлює думку Байрона про історичний рух України, яку автор хотів би бачити вільною, як і все людство взагалі.

Мазепа й Україна доповнюють одне одного. Ці образи тісно пов’язані між собою. Мазепа до глибокої старості зберігає горду і незламну натуру, і через його образ читач уявляє собі Україну, її “дух”. За романтичною історією про дикі пристрасті в поемі криється думка про волю, що назавжди з’єднала Мазепу з Україною. Україна стала його долею і його життям. Вона визначила вдачу й політичне обличчя українського гетьмана. Недарма навіть у його розповіді про драматичне кохання до Терези вчуваються й інші інтонації – щирої любові до своєї країни, захоплення її красою, широтою, неприборканістю. Тут він побачив чуйних і добрих людей, волелюбне козацьке товариство і з ними назавжди пов’язав своє життя.

Фінал поеми відкритий. Мазепа завершує свою розповідь, але що чекає на нього завтра? Що чекає на Карла XII, який заснув, не дослухавши до кінця монолог гетьмана (герой Байрона, як завжди, самотній, його почуття не знаходять розуміння у людей)? І що буде з Україною?.. Думка про долю знову звучить наприкінці твору:

Я став гетьманом в їх країні,

Безумний, що в гніві палкому

Помстивсь так люто на мені,

І в’язня голого із дому

В пустиню вигнав на коні,

Він путь проклав мені до трону.

Хіба ж ту долю нам збагнуть?

Забудь печаль, одчай забудь!

Ще завтра вгледить Бористен,

Як на його турецькім боці

Спокійно коні попасем…

Як радо річку стрінуть очі,

Якщо до завтра доживем…

Проте людська доля здається тут не такою фатальною, як на початку твору: людина стала вище за неї, зуміла приборкати “дикого коня” своєї вдачі. Байрон стверджує в поемі силу духу особистості, від якої залежить, чи буде вільною її земля.

Україна у світовому культурному просторі

До образу Мазепи, крім Байрона, зверталися й інші письменники. Образ українського гетьмана знайшов відображення в поемі О. Пушкіна “Полтава* (1828), поемі К. Рилєєва “Войнаровський” (1825), поемі В. Гюго “Мазепа” із циклу “Східні поеми” (1829), трагедії Ю. Словацького “Мазепа” (1839), драмі Р. Готшаля “Мазепа” (1865) та ін. Образ Мазепи надихав і українських митців – С. Руданського, Б. Лепкого, В. Сосюру та ін.

Поема Байрона “Мазепа” надихнула угорського композитора Ференца Ліста на створення музичного твору. Художник 0. Верне відтворив свої враження від поеми Байрона й музики Ф. Ліста в полотні “Мазепа”.

Поміркуйте і дайте відповідь

Чому Україна і образ гетьмана Мазепи привернули увагу Байрона? Як це узгоджується з його романтичною концепцією?

На яке джерело спирався Байрон, працюючи над поемою “Мазепа”? Чи мала значення історична достовірність у створенні образу його романтичного героя?

Як зображено Мазепу у творі? Які риси характеру підкреслює автор? Що викликає в нього захоплення і повагу?

Яким показаний Мазепа в дні своєї юності й на схилі літ? Що він втрачає і що зберігає назавжди у своїй душі?

Що символізує біг дикого коня у поемі?

Які ще образи-символи є у творі? Розкрийте їхнє значення.

Як зображено Україну в “Мазепі”? Що оспівує автор? Як образ України пов’язаний із загальним волелюбним пафосом лірики Байрона?

Дослідіть самостійно

Які риси байронічного героя виявилися в Мазепі? Що нового з’явилося в образі героя поеми?

Порівняйте образ Мазепи з однойменної поеми Байрона та з поеми Пушкіна “Полтава”. Хто з письменників зумів вірогідніше відтворити характер гетьмана його зв’язок з Україною?

Попрацюйте з репродукціями картин

Розгляньте репродукцію картини О. Верне “Мазепа” на с. 164. Доведіть, що картина написана під впливом поеми Байрона.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Поетична символіка поеми – РОМАНТИЧНА ПОЕМА БАЙРОНА “МАЗЕПА”

Categories: Твори з зарубіжної літератури

Links