Симиренко: рід українських патріотів

Хто з нас не ласував смачними, соковитими ніжно-зеленими,- з жовтизною, яблуками, які зберігають смак до весни й називаються Ренетом Симиренко? Але не всі знають, що це яблуко було “репресованим”. Його перейменували на “зеленку Вуда” і витиснули з України, щоб не нагадувало українцям свого автора – відомого вченого Лева Симиренко й всією знаменитий своєю справами рід українських патріотів – Симиренко. Здається, кращими якостями обдарила українська земля цей рід – талантом, розумом, працьовитістю, порядністю, шляхетністю,

манерами, жертовністю й найбільше – любов’ю до України. Дух вільного й спритного козака Степана з містечка Городище, що у Черкаській області, передався всім його нащадкам

Син Федір був талановитим самоучк-механіком. Онуки Василь і Платон закінчили політехнічний інститут у Парижі, і стали відомими науковцями й підприємцями України. Жили Симиренко великою дружною сім’єю, у якій панували козацькі звичаї й щира українська Мова. І це при тім, що брати Василь і Платон Симиренко займали вагоме місце в Європі, як виробники й торговці цукром, знали по кілька мов. Василь знав більше восьми. Його дружина Софія,

по походженню французька дворянка, швидко перейняла козацькі звичаї сім’ї, охоче спілкувалася українською мовою. Заводи Симиренко були оснащені машинами власних винаходів і конструкцій Василя. І найбільшим чудом було містечко Млиев – з безкоштовними школою й лікарнею, із двома заводами, де люди працювали в пристойних умовах, із чистими освітленими вулицями. Десяту частину прибутку Василь віддавав на вівтар української культури. Він підтримував М. Коцюбинського, М. Драгоманова, М. Грушевського, М. Лисенко й ще багатьох талановитих українців, підтримував театр, видання газет “Рада”, “Київська старовина”, “Суспільна думка”. При участі Симиренко вийшло перше видання “Кобзаря” Шевченко

Син Платона Лев прийшов у замилування народницьким рухом і палко служив ідеї освіти українського народу, за що його переслідували й царське, і більшовицьке уряду. Але Лев і в посиланні в Східному Сибірі садив сади, виводив нові сорти яблунь. Коли вернувся в Млиев, те створив такий сад, рівного якому не було не тільки в Росії, але й у всій Європі, заснував школу садівництва. І однаково це його не врятувало. В 1920 р. Лева вбили, сад націоналізувалися

Син Лева Володимир продовжив долю батька, чесно працюючи у вже відібраному більшовиками саду, виводячи всі нові й нові сорти яблук. Завершилася його доля, як і батьківська, розстрілом, тільки вже в 1937 році й з більшими мученнями


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Симиренко: рід українських патріотів