Штучний відбір
В основі природного й штучного відбору лежить спадкоємна мінливість організмів. У результаті природного добору створюються нові форми живих істот – види, і при штучному відборі – нові сорти Рослин і породи тварин
Штучний відбір – метод селекції, здійснюваний людиною з метою створення порід тварин і сортів рослин. Селекціонер відбирає особин з вигідними ознаками й відбраковує інших. Породи й сорти, створені шляхом штучного відбору, можуть існувати тільки завдяки турботам людини, у дикій природі вони гинуть. Штучний відбір виник
Штучний відбір може бути як стихійним (несвідомим), так і методичним (масовим або індивідуальним). У навчанні Ч. Дарвіна про штучний відбір узагальнена тисячолітня практика людини, і це навчання стало теоретичною основою сучасної селекції
Селекція – наука, що розробляє теорію й методи
Методи селекції, їхня суть:
1. Масовий відбір – виділення групи особин, обладаемих бажаними ознаками (як правило, застосовується багаторазово в ряді поколінь).
2. Індивідуальний відбір – виділення окремих особин з бажаними ознаками. Найбільше застосуємо для тваринних і самопильних рослин
3. Межлинейная гібридизація – схрещування двох чистих ліній для одержання гетерозису (гетерозис – явище дуже високої плідності й життєстійкості в першому гібридному поколінні)
4. Віддалена гібридизація – схрещування неблизкородственних форм і навіть різних видів. Застосовують для одержання незвичайних комбінацій генів для наступного відбору
5. Полиплоидия – збільшення числа хромосомних наборів. Використовують у селекції рослин для підвищення врожайності й подолання безплідності при міжвидовому схрещуванні
6. Клітинна інженерія – вирощування кліток поза організмом (у культурі тканини). Дозволяє проводити гібридизацію соматичних (нестатевих) кліток
7. Генетична інженерія (штучна перебудова генома). Дозволяє вбудовувати в геном організму одного виду гени іншого виду