Щука – ЛЕОНІД ГЛІБОВ Скорочено
На Щуку хтось бомагу в суд подав, Що буцімби вона такеє виробляла.
Що у ставку ніхто життя не мав: Того заїла в смерть, другого обідрала. Піймали Щуку молодці Та в шаплиці1 Гуртом до суду притаскали, Хоча чуби й мокренькі стали. На той раз суддями були
Якіїсь два Осли, Одна нікчемна Шкапа Та два стареньких Цапа – Усе народ, як бачите, такий Добрячий та плохий. За стряпчого2, як завсігди годиться. Була приставлена Лисиця…
А чутка у гаю була така. Що ніби Щука та частенько. Як тільки зробиться темненько, Лисиці й шле – то щупачка3, То сотеньку
(Хто ворогів не мав!), – А все-таки катюзі, Як кажуть, буде по заслузі. Зійшлися судді, стали розбирать: Коли і як воно, і що їй присудити? Як не мудруй, а правди ніде діти. Кінців не можна поховать… Не довго думали – рішили – І Щуку на вербі повісити звеліли. – Дозвольте і мені, панове, річ держать, – Тут обізвалася Лисиця. – Розбійницю таку не так судить годиться:
Щоб більше жаху їй завдать І щоб усяк боявся так робити, – У річці вражу Щуку утопити! – Розумна річ! – всі зачали гукать. Послухали
1Шаплик – посудина з ручками для носіння рідини. 2 Стряпчий – адвокат, захисник обвинуваченого в суді. 3 Щупачок, щупак – самець щуки. Коментар Байка “Щука” Л. Глібова – гостра сатира на несправедливий суд, у якому нікчемні судді могли засудити безневинну людину. Такі шахраї, як лисичка, за хабарі вміють повернути справу на користі кривдника, ввести в оману суддів. І донині часто користуються крилатим висловом із байки – “І щуку кинули у річку”, – коли хочуть сказати, що замість заслуженого покарання хтось потрапив у свою рідну стихію, у звичну обстановку й уникнув відповідальності за свої ганебні вчинки, за злочини.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)