Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Що ми знаємо про прикмети (твір-діалог)

Що ми знаємо про прикмети (твір-діалог)

– Як здорово, що знову літо, канікули!

– І ми знов загоряємо на березі річки і не робимо уроків!

– Ой, Мишко, дивись, рак на берег виліз! Он там, ліворуч. Бачиш?

– Де? Це коряжина.

– Та ні, кажу тобі, рак, у пісок заривається!

– Цікаво. Тут, значить, і раків голими руками ловити можна?

– А він неспроста на берег виліз: він про щось важливе хоче попередити.

– Це ти про прикмети? Я знаю, мені дід казав, що раки перед сильним до щем виповзаюіь на берег і зариваються у пісок. Так що, Женю, ми сьогодні бу­демо з багатим

уловом.

– Знаєш, Мишко, я чув від дядька Грицька, що у стародавні часи, коли ни сувалася сильна засуха, люди починали ловити раків, заривати їх у пісок, споді ваючись цим викликати дощ.

– Отже, вони цілком серйозно вірили в те, що коли зарити рака, то й дощ піде?

– Звісно, люди не враховували того, що не рак викликає дощ, а навпаки, не погода, що наближається, примушує його зариватися у землю.

– А ще, Женю, щоб викликати дощ, люди наслідували крики кулика.

– Так, за народними прикметами, кулик кричить на дощ.

– Так ось чому минулого року баба Фекла все ходила побіля дому і куликом

кричала. Літо було сухе, то вона таким чином вирішила дощу нагнати.

– Нагнала?

– Та де там! Усіх домашніх налякала. Гадали, що з бабою Феклою лихо скої лося А вона сухою з води вийшла. Усяк кулик своє болото хватить, каже, ось і я хвалю своє подвір’я. Сміху було!..

– Викрутилася… Давай, Мишко, позмагаємося!

– В чому? Хто краще куликом закричить?

– Ні, хто більше прислів’їв про прикмети знає.

– Давай. “Прилетіли чайки – весна буде”; “Журавль прилетів і тепло приніс”, “Прилетів кулик з-за моря – вивів весну із затвору”…

– Здорово! Я лише одне прислів’я можу пригадати: “Ластівка весну починає, а осінь накликає”.

– Як ти гадаєш, чому багато прикмет, пов’язаних із погодою, краще знають на селі?

– Це зрозуміло. Погода для сільчан означає багато: адже від неї часто зале­жить доля врожаю.

– Так, це правда, селяни не гірше за метеорологів можуть передбачити за при­кметами погоду. Мій прадід, та ти його знаєш, Павло Акимович, він ковалем пра­цює, веде зошит прикмет, пишається ним. По радіо про замети снігові попере­джають, а він вже давно заходів ужив і іншим переказав. Ось так-то…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Прикмети – Твір-дослідження Влітку я була у бабусі в селі і розпитувала всіх друзів і сусідів, про які прикмети вони можуть розповісти. Ось що я дізналася: Їсти з тріснутого, розбитого посуду – до нещастя, до життя, що “тріснуло”. Розбитий посуд завжди символізував збитковість, нещастя – за винятком тих випадків, коли її били умисне...
  2. Твір на тему “Діалог” – Привіт, Андрій! – Привіт, Катя. – Як ти провів вихідні? – Чудово! Ми з друзями їздили в кіно. – А на який фільм? – На бойовик. – І тобі подобається цей жанр в кіно? – Так, але не тільки цей! Ще мені подобаються комедії. А ти якому жанру віддаєш...
  3. “Ми бідні не тим, що нічого не маємо, а тим, що нічого не знаємо” (твір на морально-етичну тему) Одного осіннього ранку малюк уперше йде до школи, мріючи, що тепер “стане дорослим і розумним, все пізнає”, як кажуть батьки, на що старші школярі лише поблажливо всміхаються. Мовляв, недовго радітимеш, ще набридне. Таке різне ставлення до знань… Насправді знання – то справжнє золото в житті людини. Чи здатні лінькуваті невігласи...
  4. Лісові прикмети Я дуже люблю літо. Звичайно на літні канікули ми всією сім’єю їдемо на дачу. У селі я повністю вільний: можу гуляти скільки хочу, ходити купатися на річку або грати із друзями в лісі. Найбільше мені подобається відправлятися на пошуки пригод і вивчати околиці. Один раз у своїх пошуках я набрів...
  5. Виклад на тему: Народні прикмети З давніх часів Люди уважно спостерігали за явищами, що відбуваються навколо. Це допомагало їм не тільки краще дізнаватися природу й навколишній світ, але й робити деякі висновки, помічати закономірності, пророкувати погоду, урожай. Так у народі з’явилися й міцно ввійшли в наше життя різні прикмети. З дитинства всі ми знаємо, що...
  6. Скорочено “Особливі прикмети” Гойтисоло У свій час найбагатшому сімейству Мендиола належали великі плантації на Кубі, завод по переробці цукру й безліч чорних рабів – все це було основою добробуту, що процвітало в ту пору клану. Прадід героя, бедный астурийский ідальго, колись виїхав в Америку, сподіваючись сколотити стан, і цілком у цьому превстиг. Однак далі...
  7. “Що ми знаємо про самобутність української мови?” На мою суб’єктивну думку, сьогодні ми мало знаємо про самобутність української мови. Це спричинено не тим, що наша мова є суцільною компіляцією чи на дев’яносто відсотків складається із запозичень, а явище мовного пуризму нам є абсолютно невідомим… На щастя, це неправда, оскільки і мова наша давня, самобутня, чиє існування налічує...
  8. Виклад змісту добутку “Особливі прикмети” Альваро Мендиола, іспанський журналіст і кінорежисер, що давно живе у Франції в добровільному вигнанні, перенесучи важкий серцевий приступ, після якого лікарі наказали йому спокій, разом із дружиною Долорес приїжджає в Іспанію. Під покровом рідного будинку, що належав ніколи численному сімейству, від якого залишився один він, Альваро перебирає в пам’яті все...
  9. “Добро має завжди перемагати – ми це знаємо з дитинств” По-перше, доброта – це така риса людини, яка ніколи не залишає душу і завжди присутня в серці. Хтось вправно ним користується, а в когось воно дрімає. Яскравим прикладом цього може слугувати твір Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” та його головний персонаж Чіпка Варенниченко. Хлопець, можливо, просто забув...
  10. Діалог на тему “Музика” – Добридень, Богдане! – Привіт, Оленко! – Богдане, ти просто сяєш! В тебе добрі новини? – Бачиш, диск додому несу? – Так. І чому ти так радієш? – Це не простий диск. На ньому автограф мого улюбленого ді-джея. І запис теж ексклюзивний, такого в Інтернеті не знайдеш. – А як...
  11. “Без Ольги Іллінською й без її драми з Обломовым не довідатися б нам Іллі Ілліча так, як ми його тепер знаємо…” (А. В. Дружинін) “Розбирати жіночі образи, створені И. А. Гончаровым, значить пред’являти претензію бути великим знавцем віденського серця”, – помітив один з найбільш проникливих російських критиків – Н. А. Добролюбов. Дійсно, образ Ольги Іллінською можна назвати безсумнівною удачею Гончарова-Психолога. У ньому втілилися не тільки кращі риси російської жінки, але й все краще, що...
  12. У компанії з Вигуком (діалог-назна) З приводу вихідного дня у службовому приміщенні було тихо, безлюдно. За дверима одного з кабінетів лунали голоси. Там обговорювали дуже важливе пи­тання: де Частка, Прийменник й Сполучник проведуть час: у лісі, на річці або в зоопарку. Треба ж і Службовим Частинам мови колись відпочити, не лише пра­цювати. Серед них вперше...
  13. Діалог українською мовою на тему “Професія” – Здрастуй, Андрію! – Привіт, Петрику! – Андрійко, ти вже вирішив, до якого вузу ти будеш вступати? Вибач, що я так відразу відверто питаю, але для мене ця тема болюча! – Нічого страшного немає в цьому питанні. Я буду вступати в медичний університет. – Ти вирішив бути доктором? – Так,...
  14. Службовий діалог Типи мовних актів у діловому спілкуванні У сучасній теорії комунікації прийнято виділяти 3 типи мовних актів, у залежності від очікуваної реакції адресата: питання, спонукання і повідомлення. Якщо з боку співрозмовника не передбачається ніякої реакції, крім “взяття до уваги ” інформації, то висловлення належить до класу повідомлення. Вони повинні формулюватися ясно,...
  15. Діалог про Шевченка – Привіт! Що читаєш? – Привіт! Та ось “Кобзаря” придбав на вихідних. Не можу відірватися! – Мені теж Шевченкові вірші подобаються. У них є щось особливе, якась душевність та мелодійність. – Так, вірші чудові. Шевченко – справжній талант. Я ось міркую, як нам пощастило, що його помітили, викупили з кріпацтва,...
  16. Діалог “Прощання” “Прощання” звичайно пов’язують з “Блакитною трояндою”. Підстава – нещасливе кохання. До того ж, діалог написано прозою. Такі зіставлення можна продовжити: характер дівчини споріднений з характером Гощинської; вона не може задовольнитися тим, що має, і весь час допитується – що станеться з її почуттями далі; дівчина переконана, що її коханню не...
  17. Гумилев Л. Н. Апокрифічний діалог У Древній Русі негативне відношення літописців до татар виявилося не в XIII в., а сторіччя через, тоді, коли узурпатор Мамай став налагоджувати зв’язки з католиками проти православної Москви. Пізній антитатарський фольклор зв’язаний не з епохою Чингиса, а із трьохсотрічною епохою набігів кримських і причорноморських татар і ногайцев на Литовську й...
  18. Діалог із сестрою про походження слова “школа” Багато слів, так само, як і люди, люблять подорожувати. Не сидиться слову на місці, от і кочує воно із країни в країну, немов птах, перелітає через границі, перепливає моря й океани. А за час довгої подорожі слово інший раз так зміниться, що стає зовсім не схожим саме на себе. Якось...
  19. Діалог із власною совістю ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Діалог із власною совістю Совість: Чи добре відпочивається тобі, юначе, на березі річки 9 травня? Я: А що? Маю право на відпочинок. Попереду іспити, а тут зібралися мої друзі. До того ж тут дівчина, яка мені подобається. Сьогодні ж свято. Совість: І я про свято. Як...
  20. Пряма мова. Діалог 1. Укажіть правильні твердження. А Речення, що вказує на те, кому належить вимовлене, називається прямою мовою. Б Пряма Мова не може мати у своєму складі вигуки. В Пряма мова може містити у своєму складі вставні слова, звертання. 2. Укажіть схеми, у яких правильно розставлено розділові знаки. А “П, – а,...
Що ми знаємо про прикмети (твір-діалог)
«
»