ВЕРЕСОВИЙ ТРУНОК – НА КРИЛАХ РОМАНТИКИ – ПЕРЛИНИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ БАЛАДИ
Із вересового квіту
Пикти1 варили давно
Трунок, за мед солодший,
Міцніший, аніж вино.
Варили і випивали
Той чарівний напій
І в темрявих підземеллях
Долі раділи своїй.
Та ось володар шотландський –
Жахались його вороги! –
Пішов на пиктів оружно,
Щоб знищить їх до ноги.
Він гнав їх, неначе ланей,
По вересових горбах,
Мчав по тілах спогорда,
Сіяв і смерть, і жах.
І знову настало літо,
Верес ізнов червонів,
Та трунок медовий варити
Вже більше ніхто не вмів.
В могилках, немов
На кожній червоній горі,
Лежали під квітом червоним
Поснулі навік броварі.
Їхав король шотландський
По вересовій землі;
Дзинчали завзято бджоли,
Курликали журавлі.
Та був можновладець похмурий,
Думу він думав свою:
“Владар вересового краю –
Чом з вересу трунку не п’ю?”
Раптом васал королівський
Натрапив на дивний схов:
В розколині між камінням
Двох броварів знайшов.
Витягли бідних пиктів
Миттю на білий світ –
Батька старого і сина,
Хлопця отрочих літ.
Дивився король на бранців,
Сидячи у сідлі;
Мовчки дивились
Ті броварі малі.
Король наказав їх поставить
На кручі й мовив: – Старий,
Ти сина й себе порятуєш,
Лиш тайну трунку відкрий.
Глянули вниз і вгору
Батько старий і син:
Довкола – червоний верес,
Під ними – клекіт пучин.
І пикта голос тоненький
Почув шотландський король:
– Два слова лише, володарю,
Тобі сказати дозволь!
Старість життя цінує.
Щоб жити, я все зроблю
І тайну трунку відкрию, –
Так він сказав королю.
Немов горобчик цвірінькав,
Мова лилася дзвінка:
– Відкрив би тобі таємницю,
Боюся лише синка.
Смерть його не лякає,
Життя не цінує він.
Не смію я честь продавати,
Як в очі дивиться син.
Зв’яжіть його міцно, владарю,
І киньте в кипучі нурти,
І я таємницю відкрию,
Що клявся повік берегти.
1Пикти – найдавніший з відомих народів, що населяли Шотландію.
І хлопця скрутили міцно,
І дужий вояк розгойдав
Мале, мов дитяче, тіло
І в буруни послав.
Крик бідолахи останній
Поглинули хвилі злі.
А батько стояв на кручі –
Останній пикт на землі.
– Владарю, казав я правду:
Від сина чекав біди.
Не вірив у мужність хлопця,
Який ще не мав бороди.
Мене ж не злякає тортура,
Смерть мені не страшна,
І вересового трунку
Зі мною помре таїна!
Запитання і завдання до прочитаного
1. Яке враження справила на вас балада “Вересовий трунок”?
2. У яких строфах твору розкрито жорстокість шотландського короля?
3. Чому старий бровар відмовився розкрити секрет виготовлення трунку? Чим було зумовлене його рішення попросити смерті для власного сина?
4. Як ви гадаєте, чи не надто високу ціну заплатив старий пикт за свою таємницю? Дайте розгорнуту відповідь.
5. Визначте основну думку балади “Вересовий трунок”.
6. Чи можна назвати поведінку броварів героїчною? Чому?
7. Яким ви вважаєте сюжет “Вересового трунку” – історичним, легендарним, фантастичним чи побутовим? Доведіть свою думку.
8. Філологічний майстер-клас. Яке слово дібрав перекладач для характеристики голосу старого броваря в діалозі з королем? Що увиразнює така характеристика? Чому в зображеному діалозі не бере участі юний пикт?
У СВІТІ МИСТЕЦТВА
Повернення билинних героїв
Билинні богатирі пережили “друге народження” в російському мистецтві межі XIX-XX ст. Зокрема по-новому розкрили образи легендарних героїв відомі російські художники І. Рєпін, В. Васнецов, М. Нестеров, М. Реріх. На їхніх полотнах захисники народу набули індивідуальних рис, і показовою в цьому розумінні є відома картина Віктора Васнецова “Богатирі”, на якій зображено трьох славетних героїв – Іллю Муромця, Добриню Нікітіча та Альошу Поповича.
“Альошу зображено молодим красенем, він спритний, винахідливий співець і гусляр-богатир. У його широкому, смаглявому, обвітреному обличчі з густими чорними бровами, виразними й розумними очима, з м’якими контурами губ та підборіддя втілено… привабливість молодого руського селянина…” (За виданням “Галерея мистецтв”).
1. Розгляньте репродукцію картини Васнецова. Зверніть увагу на вік богатирів, відмінності у виразах їхніх облич, позах. Що ви можете сказати про характер кожного з героїв?
2. Чи здогадалися ви, як звуть кожного із зображених на картині богатирів? Упізнати Іллю Муромця неважко. А от дізнатися, хто знаходиться ліворуч і праворуч від нього, допоможе наведена на с. 52 цитата з видання “Галерея мистецтв”.
Навколо балади
Загадкове озеро Світязь протягом століть надихало митців на створення поетичних шедеврів. Не раз оспівав його й Адам Міцкевич. Крім балади “Світязь”, він присвятив легендарному озеру прекрасний і сумний твір “Світязянка”, що оповідає історію кохання озерної діви-красуні та молодого мисливця, який не витримав випробування на вірність. Образ Світязю присутній і в зворушливій баладі “Рибка”, у якій поет відобразив народні поняття про справедливість і мораль.
Під враженням від балад Міцкевича польський композитор Фредерік Шопен написав чотири балади для фортепіано. У своїй музиці композитор відтворив схвильований тон розповіді, поєднання реального й фантастичного, безліч контрастних епізодів, драматичну розв’язку, притаманні літературній баладі.
Прочитайте баладу Міцкевича “Світязянка”. Прослухайте Баладу № 3 Ф. Шопена. Що поєднує ці твори? Які характерні ознаки літературної баладиШопен відтворив у музиці? Які засоби музичної виразності використав для цього композитор?
Підсумкові запитання і завдання
Перший рівень
1. Що таке билина? Назвіть відомих вам билинних героїв.
2. Дайте визначення поняття “балада”. Наведіть приклади літературних балад.
3. Дайте визначення поняття “гіпербола”.
Другий рівень
1. Наведіть приклади використання постійних епітетів у билинах.
2. Що (або кого) захищав Робін Гуд?
3. Які випробування довелося подолати лицарю Делоржу з балади Шиллера “Рукавичка”?
Третій рівень
1. Якими чеснотами наділено Іллю Муромця в прочитаній вами билині? Які гіперболи використано для створення образу богатиря?
2. Які фольклорні балади ви знаєте? Стисло перекажіть одну з них. Які народні уявлення втілено в цьому творі?
3. Розкрийте основну думку балади Міцкевича “Світязь”.
Четвертий рівень
1. На прикладах прочитаних творів поясніть відмінності між літературною і фольклорною баладами.
2. Порівняйте балади “Світязь” Міцкевича та “Вересовий трунок” Стівенсона. Що споріднює і що різнить зображення героїзму й любові до батьківщини в цих творах?
3. Поясніть, що таке символ. Доповніть відповідь прикладами з прочитаних балад.
Теми творів
1. “Легендарна історія Київської Русі в билинах”.
2. “Утвердження патріотизму та героїзму в баладах”.
Клуб книголюбів
1. Пригадайте (або знайдіть) фольклорні казки, у яких створено образ народного захисника. Порівняйте його з образами Іллі Муромця та Робіна Гуда.
2. Подискутуймо! Робота в парах. Обговоріть одне з поданих запитань. Готуючись до дискусії, занотуйте основні міркування й докази на підтвердження своєї думки.
A. Чи можна, з погляду сучасної людини, назвати Робіна Гуда лицарем і виправдати його розбій?
Б. Чи схвалюєте ви вчинок старого пикта, який пожертвував сином, щоб зберегти таємницю неповторного напою (балада Стівенсона “Вересовий трунок”)?
B. Що, на вашу думку, страшніше: безсердечність красуні чи хижість диких звірів (балада Шиллера “Рукавичка”)?
(1 votes, average: 5.00 out of 5)