Шакунтала героїня інкорпорованого в індійський епос “Махабхарата”

Шакунтала – героїня інкорпорованого в індійський епос ” Махабхарата ” сказання, що послужило основою для драми Калидаси “Узнание Шакунтали” (V в.). Ш.- дочка мудреця Вишвамитри й небесної діви Менаки. Мати залишила неї на березі лісового струмка неподалік від обителі мудреця Канви, що нашли й удочерили неї. Оскільки він виявив, що кинуту дівчинку годували птаха (санскр. шакунта), він дав їй ім’я Шакунтала. Переказ про любов Ш. і пануючи Душьянти зафіксовано вже у ведичній літературі (“Шатапатхабрахмане”).

Під час полювання

Душьянта попадає в обитель Канви й зустрічає Ш., що разом з подругами поливає квіти. Взаємна симпатія настільки сильна, що вони одружуються. Душьянта повинен повернутися у свою столицю. Він дарує Ш. кільце зі своєю печаткою, що повинне послужити їй пропуском у палац. Після його від’їзду Ш. віддається мріям про коханого й не зауважує мудреця Дурва-саса, що прийшов відвідати Канву. Розгніваний її нехтуванням Дурвасас проклинає дівчину й загрожує, що так само, як вона його не помітила, так і той, про кого вона мріє, не помітить неї. Подруги Ш. благають мудреця простити, і він зм’якшує умову: коханий згадає Ш., коли побачить

подароване имкольцо.

Після повернення Канва довідається про те, що трапилося,, благословляє Ш. і відправляє її в столицю Душьянти в супроводі подруг і учнів. По шляху вони зупиняються в ставка, у якому Ш. під час обмивання втрачає кільце. Коли ж вона досягає палацових воріт, Душьянта відмовляється визнати неї. Вона в розпачі; її мати, небесна діва Менака, спускається з небес і несе героїню у своє житло між небом і землею

А тим часом рибалка изловил рибу, що проковтнула царське кільце. Він вирішує продати знахідку, але стражники вистачають його як злодія. Їхній начальник несе кільце цареві, і той довідається перстень, подарований їм Ш. Душьянта намагається розшукати Ш., але дарма. Трапилося цареві богів Индре призвати Душьянту до участі у війні проти асуров, старших братів богів

Після її закінчення він вертається в колісниці Индри й по шляху зупиняється в палаці Менаки, де бачить дружину й сина. Вирішальну роль у цьому дізнаванні грає “голос із небес”, що підтверджує, що Бхарата – так Ш. назвала сина – щирий син Душьянти.

Ш. стала відомої європейським читачам завдяки перекладу із санскриту, виконаному засновником Азіатського суспільства в Калькутті У. Джонсоном і виданому в 1789 році. Однак найбільший вплив зробив виконаний з перекладу Джонса переклад на німецьку мову Г. Фостера. Саме він послужив основою перекладу на російські, польські, італійські, французькі мови. Публікація “Узнания Шакунтали” була із захватом сприйнята Гердером, Гете, Шиллером і багатьма іншими. У російській літературі тема Ш. привернула увагу Н. М. Карамзина, переклад якого був сопровожден передмовою й примітками. Важливою подією стала постановка “Узнания Шакунтали”, здійснена А. Я. Таїровим (за назвою “Сакунтала”, переклад К. Д. Бальмонта). Цим спектаклем 25 грудня 1914 р. відкрився Московський Камерний театр. Головну роль зіграла А. Г. Коонен.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Шакунтала героїня інкорпорованого в індійський епос “Махабхарата”

Categories: Нові твори

Links