Розвиток писемного зв’язного мовлення. Творча робота за оповіданням Франца Кафки “Перевтілення”

УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 11 клас

І семестр

ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ.

УРОК № 11

Тема. Розвиток писемного зв’язного мовлення. Творча робота за оповіданням Франца Кафки “Перевтілення”

Мета: допомогти учням глибше усвідомити ідеї та проблеми, художні особливості твору Ф. Кафки; розвивати навички зв’язного писемного мовлення учнів; удосконалювати навички аналізу художнього твору, художніх образів, художніх особливостей, уміння висловлювати власні думки й аргументувати їх, проводити аналогії із власними

спостереженнями, сучасним життям; виховувати почуття гуманізму, доброти, справедливості.

Обладнання: портрет письменника, видання твору, ілюстрації автора до нього.

Тип уроку: розвиток зв’язного мовлення.

ХІД УРОКУ

I. Оголошення теми, мети уроку, мотивація навчальної діяльності учнів

II. Актуалізація опорних знань

Визначення рис індивідуального стилю Ф. Кафки

(Для стилю Ф. Кафки характерним є поєднання реальності та міфотворчості; підкреслення буденного, подання беземоційно – го опису фантастичних подій; гротескове відтворення трагізму буття “маленької людини”.)

III.

Розвиток зв’язного мовлення

1. Коментар учителя до написання письмових робіт

Пропоновані теми

– “Трагедія “маленької людини” в сучасному світі”;

– ” Мій світ і світ Кафки “;

– ” Грегор Замза – людина чи комаха? “;

– “Що знаєш ти про мій біль і що я знаю про твій” (Ф. Кафка)’,

– “Щасливий я був би тільки тоді, коли б зміг привести світ до чистоти, правди, сталості” (Ф. Кафка).

2. Написання учнями творчої роботи у формі твору-роздуму, есе чи діалогу з письменником

Трагедія “маленької людини” в сучасному світі

Орієнтовний план

І. Незахищеність людини в сучасному світі.

II. Хто відчує біль іншого?

1. Історія абсурдного перетворення Грегора Замзи – героя оповідання Ф. Кафки “Перевтілення” .

2. Характер героя, його ставлення до сім’ї.

3. Ставлення рідних до Грегора.

4. Мовчазна самопожертва.

III. Бездуховність, ослаблення родинних зв’язків, утрата здатності до співпереживання – причина трагедійної самотності людини в сучасному суспільстві.

ЗРАЗОК ТВОРУ “ГРЕГОР ЗАМЗА – ЛЮДИНА ЧИ КОМАХА?”

Що знаєш ти про мій біль і що я знаю про твій?

Ф. Кафка

Ранок. Грегор Замза, герой оповідання Ф. Кафки “Перевтілення”, прокидається й не знаходить… себе. Він думає як завжди:

“Треба не спізнитися на роботу”. Але в ліжку вже не людина, а велика дивна комаха, що безпорадно смикає тоненькими ніжками, намагаючись підвестися. Що це? Нічний жах? Психічне захворювання? Ні, це жорстока для героя і його рідних реальність. Особлива реальність Ф. Кафки.

Давні люди не могли пояснити багатьох природних явищ, поворотів людської долі. їхня фантазія створила міфи й казки про богів та надприродні істоти, що правлять світом, керують долями й діями людей. За вади характеру, погані вчинки героїв інколи перетворювали на тварин, дерева, птахів. І це для них було попередженням, пересторогою, покаранням.

Письменник творить свій міф, поєднуючи реальність та фантастику, щоб показати образну картину сучасного авторові світу, безжалісного й абсурдного, де нічого не піддається логічному тлумаченню, де людина приречена на самотність, почувається дрібного комахою.

За що доля карає Грегора Замзу? Він – звичайна молода людина. Турботливий син і брат, працює над силу, відчуваючи відповідальність за долю рідних. Мріє про те, що сім’я стане заможною, сестра зможе навчатися в консерваторії. Відчуває якісь дивні зміни в собі, але ще не розуміє, у чому справа. Йому важко повернутися на правий бік, на якому він звик спати. Подробиці, якими автор насичує розповідь, тільки посилюють враження вірогідності всього, що відбувається. Нарешті герой переконався, що перетворився на комаху, що це не сон, не марення, як здалося йому спочатку.

І, переконавшись, жахнувся. Але не самого факту перевтілення. Жахнувся, що запізнився на поїзд і тепер немає надії бути на роботі вчасно. Жахнувся, що в новому вигляді йому важко буде працювати з клієнтами і сім’я залишиться без коштів. Жахнувся, коли почув лагідний голос матері й свій комашиний писк у відповідь. Йому стало соромно перед рідними за перевтілення.

Цікаво, що Грегор нікого з близьких не кличе на допомогу, хоча це було б нормальною реакцією. Він майже відразу, без внутрішньої боротьби, сприймає своє перевтілення. І всі свої зусилля зосереджує на пристосуванні до нового тіла, до нових умов життя. Навіть знаходить дещо приємне у своєму новому становищі. Наприклад, він з’ясував, що може лазити по стелі, і навіть полюбив подовгу там висіти. Його мучать сором і безвихідь, гидливе ставлення до нього дорогих йому людей, але навіть не ставить собі запитання, чому з ним це сталося, за що його покарано перевтіленням. Можливо, тому що раніше, ще в людській подобі, Грегор внутрішньо відчував себе комахою, яка нічого не може змінити в житті? Можливо, тому що у своїй родині він був самотній і його любили доти, поки в ньому була потреба? На ці запитання автор не дає відповіді. Але ми бачимо виразно, що Грегор-комаха набагато людяніший, співчутливіший, більш готовий до самопожертви заради спокою близьких, ніж його рід ні-люди.

IV. Підсумки уроку


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Розвиток писемного зв’язного мовлення. Творча робота за оповіданням Франца Кафки “Перевтілення”