Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Розум, хитрість, спритність образа Молчалина

Розум, хитрість, спритність образа Молчалина

Так, Чацкий, наділений темпераментом бійця, активно протистоїть фамусовскому суспільству. Але чи бачить він свого реального супротивника, коли викриває Фамусова, Скалозуба, бальну юрбу? Подумайте, хто щирий суперник Чацкого? Поки наш герой три роки подорожував, суспільство не стояло на місці. Воно не просто з полегшенням верталося до турбот і радостей мирного життя

Воно виробляло в собі “опірність” тим змінам, що зріють, які загрожували це мирне життя розтрощити. І от у суспільстві з’являється й твердо прокладає собі дорогу Молчалин.

Чацкий нездатний поставитися до нього і його “талантам” всерйоз. А тим часом, це “жалчайшее созданье” не так вуж мізерно. За час відсутності Чацкого, Молчалин зайняв його місце в серце Софії,

Саме він щасливий суперник головного героя. Особиста поразка Чацкого не вичерпує його майбутньої драми. Кинуті ним слова “Молчалини блаженствують на світі” виявляються пророцтвом. Розум, хитрість, спритність Молчалина, уміння знайти “ключ” до кожної впливової людини, абсолютна безпринципність – от визначальні якості цього героя. Якості, що роблять його антигероєм п’єси, головним супротивником

Чацкого. Його життєві установки, переконання протистоїть моральним ідеям і ідеалам Чацкого.

Молчачин малим не задовольниться. За три роки відсутності Чацкого він домігся блискучих успіхів. Безвісний, безрідний тверской міщанин, він став секретарем московського “туза”, одержав три награжденья, чин асессора, що дає право на потомствене дворянство, став улюбленим і таємним нареченим Софії

Зупиниться він на досягнутому? Зрозуміло, немає. Расчетливо й холодно набирає Молчалин силу. Уже він-те не потерпить на своєму шляху Чацкого – божевільного мрійника! Молчалин страшний саме своєю найглибшою аморальністю: того хто готовий винести будь-які приниження в боротьбі за владу, багатство, силу, дорвавшись до бажаних вершин, буде знищуватися

Чацкий – новий тип людини, що діє в історії російського загального: суспільства. Головна його ідея – цивільне служіння. Такі герої покликані вносити в громадське життя зміст, вести до новим цілям. Саме ненависне для нього – рабство у всіх його проявах, саме бажане – воля. Все навколишнє бідує, на його думку, у тотальній переробці. Ми розуміємо, що зіткнення Чацкого з фамусовским миром – не побутове, не частка. Воно носить загальний характер. Воля у всім повинна прийти на зміну ієрархічної впорядкованості колишнього життя. Чацкий, бажаючи втілити свої ідеї, робить кілька практичних кроків, результатом яких виявляється його “зв’язок з міністрами”, про яку згадує Молчалин Адже це не що інше, як участь героя в конкретних реформах влади, які не відбулися. Чацкий зменшує свій реформаторський запал і їде за кордон не тільки в пошуках розуму, але й від безсилля що-небудь зробити в сформованій ситуації. Його ніщо більше не зв’язує з рідними пенатами, імовірно, він не приїхав би зовсім, якби не Софія. Від’їзд адже теж форма протесту, нехай і пасивна. Після скандалу в будинку Фамусова, Чацкий навряд чи ще коли-небудь з’явиться в Росії. Він тільки зміцнився у виборі, що зробив давно: жити подібним життям – неможливо.

Яскравим прикладом неробства є складання Фамусовим розкладу на тиждень, де всі дні зайняті званими обідами й вечерями. Ідеал людини для Фамусова – той, хто зробив вигідну кар’єру; при цьому для нього неважливо, якими засобами це досягнуто. Його політичні ідеали зводяться до прославляння всього старого, устояного, йому добре живеться, і він не хоче ніяких змін. Чацкого він боїться й не любить, тому що бачить у ньому ниспровергателя підвалин, бунтівника. У Фамусове вражає відверта аморальність. Вона особливо небезпечна тим, що Фамусов, як знатний пан, має більшу владу над людьми. Аморальність влади не може не бути страшної й небезпечної. Фамусов, яким його створив Грибоєдов, зло не відвернене, а конкретне, живе. У його реальність віриш – і тому воно особливо лякає

Це справедливо й відносно Скалозуба. Полковник Скалозуб відображає здрібніння, опошлення військової людини. Його грубе солдафонство, презирство до культури, неуцтво відштовхують читача. Це щасливий кар’єрист, що характеризується самим прізвищем. Але кар’єризм його злочинний. Він заснований на військових втратах в армії: “Інші, дивишся, перебиті”. Автор висміює Скалозуба як тупого й бездумного офіцера аракчеєвської пори, супротивника волі й освіти

Псевдолиберализм розкритий в образі Репетилова. “Молоді” ліберальні ідеї дають можливість цієї частини дворянства “набути” у клубі. Свою діяльність вони прикривають марнослів’ям. З винятковою сатиричною силою викрита в комедії порожня й вульгарна метушня, галас і лемент, що дискредитують і гальмують ліберальний рух

По всіх якостях характеру Молчалин теж належить до фамусовскому суспільства. Читачеві він здається незначністю: боїться вимовити зайве слово, догоджає, не має власної думки, однак саме ці “якості” є запорукою його майбутнього успіху у фамусовском. світі

Московські дворяни хвастаються своїм патріотизмом, своєю любов’ю до Батьківщини. Фамусов навіть уважає, що на всіх московські лежить “особливий відбиток”. Отчого ж тоді вони так неприродні, говорять напівросійською мовою й носять убрання з ” таф-тицей, оксамитом і серпанком”, отчого так принижують своїх кріпаків? Дівиці читають французькі книги, співають французькі романси, перекручують російські імена на французький лад


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Горе від розуму характеристика образа Софія (Софія) Павлівна Фамусова Горе ВІД РОЗУМУ (Комедія, 1824; опубл. із пропусками – 1833; повністю – 1862) Софія (Софія) Павлівна Фамусова – центральний жіночий персонаж комедії; 17-літня дочка хазяїна московського будинку, у якому розвертається дія; після смерті матері вихована “мадамой”, бабусею Розье, що за “зайвих” 500 руб. перебралася вихователькою в інший будинок. Іншому дитинства...
  2. “Мій опис образа Чацкого” У суспільстві, “де той і славиться, чия частіше гнулася шия”, незалежність Чацкого робить його “небезпечною людиною”. Раболіпство не уживается з вільністю, а Чацкий “влади не визнає”, так само як не визнає чинів і багатства “батьків батьківщини”, які “грабіжництвом багаті”. И тому в будинку Фамусова Чацкий зустрінутий холодно й неприязно, тому...
  3. Сюжет і композиція “Горя від розуму” Сюжет і композиція “Горя від розуму” Сюжет комедії Грибоєдова сам по собі вже досить оригінальний і незвичайний. Не можу погодитися з тими, хто вважає його банальним. На перший погляд може здатися, що основне в сюжеті Історія любові Чацкого до Софії. Дійсно, ця історія займає в добутку велике місце, надаючи жвавість...
  4. Значення образа Фамусова Нечуваним був успіх комедії. Блискучу й глибоку характеристику “Горі від розуму” дав Пушкін. На думку поета, ціль комедії – “характери й різка картина вдач”. Комедія, за словами Бєлінського, з’явилася “жагучим протестом проти мерзенної дійсності, проти чиновників-хабарників, проти світського суспільства, неуцтва, добровільного холопства…” Грибоєдов дав своєї комедії целую галерею живих і...
  5. ЧиБачить автор у Чацком “ідеального” героя? (по комедії А. С. Грибоєдова “Горе від розуму”) Олександр Сергійович Грибоєдов – один з величайших розумів своєї епохи, видний політичний діяч, вшедший у російську літературу як автор одного произведения. Але свою п’єсу він назвав “Горе від розуму”, уже в саму назву виносячи гостру, “не комедійну” проблему XIX століття. Кожний автор дарует душу своєму героєві, проживаючи його шлях, роздирання,...
  6. Историческое значение образа Чацкого Чацкий – новый тип человека, действующий в истории русского общего: общества. Главная его идея – гражданское служение. Такие герои призваны вносить в общественную жизнь смысл, вести к новым целям. Самое ненавистное для него – рабство во всех его проявлениях, самое желанное – свобода. Все окружающее нуждается, по его мнению, в...
  7. Мої міркування над сторінками комедії Горі від розуму Прочитавши комедію “Горі від розуму”, я була в захваті від головного героя, його свободословия, поводження. Цей добуток оповідає про дворянське суспільство. Їхні вчинки все на особу, і вже ніхто не зможе заперечувати, що ці люди роблять із себе тих, ким вони не є. Життя – річ важка, воно завжди із...
  8. Чацкий – “інший” у світі Фамусовых Навіть назва комедії Грибоєдова говорить саме за себе. Здавалося б, хіба може бути горі від розуму? А насправді може. І ця тема актуальна й у наш час. Головний герой комедії – Олександр Андрійович Чацкий. Він приїжджає в Москву до улюбленого. Але із часу його від’їзду багато чого змінилося, на його...
  9. Проблеми, порушені Грибоєдовим у контексті образа Чацкого Комедія “Горі від розуму” була написана в 1823 році Грибоєдовим і мала вже тоді величезний успіх у читацьких колах не тільки Москви, але й всієї Росії. При житті автора “Горі від розуму” не була опублікована, зате багаторазово листувалася й, переходячи від одного читача до іншого, став відомо як яскравий, неординарний...
  10. Конфлікти нових ідей і пережитків часу в комедії А. С. Грибоєдова “Горе від розуму” В образі Чацкого втілені риси “нового” людини, що у фамусовском суспільстві почуває себе одинокім. Після трирічної подорожі за кордоном, не заїжджаючи до себе додому, пручимо з екіпажа, він з’являється в будинку Фамусова й зустрічає досить прохолодейний прийом і з боку хазяїна, і з боку його дочки. Його перші реплики зустрічають...
  11. Проблема розуму в комедії А. С. Грибоєдова “Горі від розуму” Проблема розуму й божевілля була актуальна за всіх часів. Розумні, передові люди свого часу часто залишалися незрозумілими сучасниками й оголошувалися божевільними. Так суспільство реагувало на ідеї, шедшие врозріз із загальноприйнятими, ідеї, які проповідували передові люди свого часу. Не випадково й Грибоєдов у своєму добутку торкається цієї проблеми. Його комедія “Горі...
  12. Горе від розуму характеристика образа Скалозуб Сергій Сергеич Горе ВІД РОЗУМУ (Комедія, 1824; опубл. із пропусками – 1833; повністю – 1862) Скалозуб Сергій Сергеич – персонаж комедії, що связуют героїв “першого рівня” (які самостійно беруть участь у дії, див. статті “грибоедовского” роздягнула) і персонажів “другого рівня”, московських типажів, представлених на балі в будинку Фамусова. В образі Скалозуба виведений...
  13. Молчалин – антипод Чацкого Молчалин – секретар Фамусова, користується довірою хазяїна в службових справах. Він не дворянин по походженню, але прагне зробити кар’єру. Прізвище Молчалина виправдується його поводженням. “От він навшпиньках і небагатий словами”, – говорить Чацкий. Молчалин на вид скромний парубок. Він грає на флейті, любить сентиментальні віршики Софія восхищается його добротою, поступливістю,...
  14. Аналіз комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Аналіз добутку 1. У п’єсі Грибоєдова дивно точно і яскраво виражена трагічність положення розумної людини у світі лицемірства й чинопоклонства. Чацкий не приймає порядків чиновницької Москви, де одержання підвищення по службі залежить від знайомств і вміння догоджати тим, хто при владі, а не талантів і вмінь людини. Три роки наш...
  15. “На всіх московські є особливий відбиток”. (Стара Москва в комедії А. С. Грибоєдова “Горі від розуму”.) “На всіх московські є особливий відбиток”. (Стара Москва в комедії А. С. Грибоєдова “Горі від розуму”.) Наприкінці зими 1824 р. по Москві поширився слух, начебто з’явилася п’єса, у якій висміяне московське вище суспільство, зображене зло й карикатурно. Автором цієї п’єси був Олександр Сергійович Грибоєдов. Талановитий російський дипломат і письменник не...
  16. Яка роль образа Репетилова в комедії Горе від розуму? Репетилов з’являється в п’єсі останнім: він приїжджає на бал до Фамусову саме тоді, коли всі гості вже роз’їжджаються по будинках. Вийшовши на сцену, він говорить майже без угаву й за двадцять мінут устигає розповісти історію свого життя, описати свої нинішні заняття, своїх приятелів. Ледь побачивши Чацкого, Репетилов кидається до нього...
  17. Переказ сюжету комедії Грибоєдова “Горі від розуму”. Дія перше й друге Дія перше. Дія відбувається в будинку Павла Опанасовича Фамусова, великого сановника, що керує в казенному місці. Ранок, вітальня. Служниця Ліза прокидається в кріслі. Дочка Фамусова Софія захоплена Олексієм Степановичем Молчалиним, секретарем батька, що живе в їхньому будинку, напередодні в них було побачення, і Лізі доручено стежити, щоб їх не застали...
  18. Як у п’єсі О. С. Грибоєдова “Горі від розуму” сполучаються риси комедії й драми? “Горі від розуму” – це унікальний утвір О. С. Грибоєдова, оскільки сполучає в собі риси комедії й драми. Сам письменник прекрасно усвідомлював, що створює добуток, несхоже на звичайні, традиційні зразки комедійного жанру. Уже після завершення роботи над п’єсою Грибоєдов визначив її жанр як “драматичну картину”. У чому ж проявляються риси...
  19. Переказ сюжету комедії Грибоєдова “Горі від розуму”. Дія третє Скориставшись випадковою зустріччю із Софією, Чацкий намагається одержати відверту відповідь на своє болюче питання. Але Софія ухиляється не тільки від пояснення, але й від самого спілкування із Чацким. Любов Чацкого їй у тягар, вона роняє з досадою: “От знехотя торба звела!” Говорячи, що нібито поспішає до перукаря, вона поспішно розстається...
  20. Переказ із епосу – Подвиг отрока киянина й хитрість воєводи Претича У літо 6476 (968). Прийшли вперше печеніги на Російську землю, а Святослав був тоді в Переяславце, і замкнулася Ольга зі своїми онуками Ярополком, Олегом і Володимиром у місті Києві. І осадили печеніги місто силою великої: була їхня незліченна безліч навколо міста, і не можна було не вийти з міста, не...
Розум, хитрість, спритність образа Молчалина
«
»