Жили по суседству двоє рибалок. Ловили вони на море рибу, продавали, а потім немає риби й ні, а жити-те треба. Ну, дружини їм і гутарят: «Підіть найміться у працівники».
Послухались вони дружин і пішли роботу шукати. День вони ходили, інший і третій. Набридло ходити, а роботи немає. Шукали-Шукали, так і не знайшли. Прийшли вони у один хутір, переночували й пішли. Ідуть вони по степу, день жаркий, пити захотілося. Бачать вони річку, підійшли, напилися й далі пішли. Сонце на полудні було. Утомилися вони і їсти захотіли. «Утомився я, далі итить не можу, - каже один.- Давай відпочинемо». Іншої йому відповідає: «Ну, ти відпочинь, а я піду у хутір хліба просити».
Пішов у хутір один рибалка просити, а іншою залишився. Бачить він камінь і сіл на нього. А під каменем, виходить, змія лежить. Він і пригорнув її. Сидить і чує: з-під каменю хтось каже: «Відпусти мене, рибалка».
Мужик пошкодував змію. Устав, підняв камінь, змія виповзла — і на шию йому. Прагла кусати його, а він просить: «Що ж ти, змія? Люди за добро добром платять, а ти злом прагнеш платити за добро? Не кусай мене». Тоді сповзла змія на землю й каже: «Підемо, мужик, кого встренем — запитаємо: чому за добро платять».
Погодився мужик, і пішли вони вдвох. Ідуть, а їм назустріч бик. Рибалка запитує: «Скажи нам, чому люди платять за добро?» Бик відповідає: «Злом платять за добро люди. Я своєму хазяїнові землю пашу, і всю посію, і води наводжу. Час прийде — хазяїн заріже мене, м'ясо зварить, шкіру зніме, розстелить і по мені ходити буде». Змія й каже: «Ну давай, рибалка, я тебе вкушу».- « Ні, змія, підемо далі».
Ідуть вони й зустрічають коня. Рибалка запитує: «Скажи нам, кінь, чому люди за добро платять? Посперечалися ми зі змією: я гутарю — люди добром за добро платять, а змія каже, що за добро люди платять злом». Кінь послухал-послухал та й відповідає: «Я ось двадцять років працював на господарка, старий став, а він мене не годує так грозить зарізати й шкіру здерти. Ні, злом за добро люди платять». Змія каже: «Ось чуєш, рибалка, що кінь сказав? Підемо, я тебе вкушу».- « Ні, змія, підемо й втретє запитаємо».
Ідуть вони, а назустріч їм ішак. Вони й запитують його: «Скажи, ішак, чому люди за добро платять?» Ішак ним відповідає: «Злом за добро платять». Ну, рибалка й каже змії: «Кусай теперича мене». А змія йому відповідає: «Повірю тобі, рибалка. Буду платити тобі добром за твоє добро».
Привела його змія до того каменю, залізла під камінь, дала мужикові небагато золота й покарала йому: «Приходь до мене щораз, як гроші потрібні будуть».
Побрав золото рибалка й пішов. З того золота став жити, роботу заброеил. Прожив золото рибалка і йде до змії, а змія
Ще дала грошей. Та ці гроші прожив він і втретє йде до змії. Змія грошей дала йому. Пішов рибалка й думає: «Чого це вона мені помалу дає?»
Ну, прожив він ці гроші і йде до змії. Іде й думає про себе: «Чого це вона дає помалу, піду я до неї й уб'ю, так усі гроші заберу. Буде у мене багато золота й заживу добре». Подумав він, а змія-те чула його думки.
Прийшов рибалка до змії, а та його вкусила. Рибалка й помер.