Літала сова — весела голова; ось вона літала-літала й села, так хвостиком повертіла, так по сторонах подивилася й знову полетіла; літала-літала й села, хвостиком повертіла, так по сторонах подивилася... Це приповідка, казка вся спереду.
Жили-Минулого на болоті журавель так чапля, побудували собі по кінцях хатинки. Журавлеві здалося нудно жити одному, і задумав він одружитися. «Дай піду посватаюся на чаплі!»
Пішов журавель — тяп, тяп! Сім верст болото місив; приходить і говорить: « чи Вдома чапля?» — «Удома». - «Видь за мене заміж». - « Ні, журавель, нейду за тя заміж: у тебе ноги борги, плаття коротке, сам зле літаєш, і годувати-те мене тобі нема чим! Ступай ладь, довготелесий!» Журавель як не солоно похлебал, пішов додому.
Чапля після раздумалась і сказала: «Чому жити однієї, краще піду заміж за журавля». Приходить до журавля й говорить: «Журавель, побери мене заміж!» — « Ні, чапля, мені тебе не треба! Не прагну одружитися, не беру тебе заміж. Убирайся!» — Чапля заплакала із сорому й відвертала назад. Журавель раздумался й сказав: «Дарма не побрав за себе чаплю; адже одному-те нудно. Піду тепер і поберу її заміж». Приходить і говорить: «Чапля! Я здумав на тобі одружитися; мабуть за мене». - « Ні, журавель, нейду за тя заміж!»! Пішов журавель додому.
Отут чапля раздумалась: «Навіщо відмовила? Що однієї-те жити? Краще за журавля піду!» Приходить свататися, а журавель не прагне. Ось так-те й ходять вони по цю пору один на іншому свататися, так ніяк не одружаться.