Романтичність оповідання “Максим Гримач” Марка Вовчка
Марко Вовчок – жінка в літературі. Жінка, що ховається за чоловічим прізвищем. Одне це вже саме по собі незвичайне. А ще до того красуня, за якою страждав не один із найосвіченіших, найпривабливіших чоловіків тодішньої Європи. Росіянка за національністю, вона стала українською народною письменницею. Дворянка за походженням, яка ненавиділа всім серцем кріпацтво. Саме з цієї ненависті, із спостережень за життям у батьківському домі, потім в Україні виникли “народні оповідання” Марка Вовчка, які позначені глибоким впливом критичного
Романтизм як літературний напрям в Україні мав свої особливості. Велику роль у творах романтиків відігравала національно-історична тематика, ідеалізація патріархальних відносин, поєднання національного й соціального начал (зокрема, наявність соціальної детермінованості характерів); ліричний герой перебуває в гармонії з природою й природним життям. Усе це притаманно й персонажам оповідання Марка Вовчка “Максим Тримач”.
Головний герой твору Максим
Був Максим удівцем, мав дві дочки. Катря, старша, уже на виданні, але відмовляла всім женихам, бо таємно полюбила сміливого молодого козака Семена. Батько ж сказав їй: “… Я тебе не буду… силувати, та й за бурлаку не віддам; нехай він хоч і місяця з неба схопить”. Молоді вирішили дочекатися, поки Семен стане самостійним хазяїном. Але під час бурі на Дніпрі той гине. Катря з горя топиться в річці. Максим глибоко переживає своє горе, вважаючи себе винним у загибелі дочки.
І Максим Гримач, і Катря, і козак Семен, як герої романтичного твору,- особливості яскраві, незвичайні, трагічні. Фон, на якому відбувається дія, теж незвичайний – контрабанда, страшна буря на річці, тверде батькове слово, сильне кохання, самогубство, відхід від справ і від людей Максима. Дуже поетично описується природа, коли Катря дожидає коханого. Дізнавшись про його загибель, вона сплітає вінок, вішає його над водою, а потім, коли сходить місяць, кидається з вербової гілки у воду. Ця сцена виписана з такою силою та пристрастю, що нагадує Офелію з “Гамлета” Шекспіра.
Отже, романтичне волевиявлення характерів, емоційна наснаженість образів, використання фольклорних образів та художніх засобів в оповіданні Марка Вовчка “Максим Тримач” вказують на його романтичну спрямованість.