Романтичні герої Горького
Максим Горький відомий нам як класик пролетарської літератури. У його Творчості знайшли відбиття реальні події початку XX сторіччя, потрясшие Росію й увесь світ. Співак революції, М. Горький увійшов в історію літератури не тільки як реаліст. На ранньому етапі творчості письменник звернувся до романтизму, завдяки якому створив ряд яскравих літературних образів. Гіркого залучило в романтизмі “уміння збудити… заколот проти всякого гніта”. Цей літературний напрямок дозволяло письменникові не тільки створити ідеальний образ заколотника,
Гордий Сокіл, що гине в глибокій ущелині, сміливець Данко, що освітив смолоскипом свого серця дорогу людям, Буревісник, що розвівається “над сивою рівниною моря” – всіх цих героїв Горького поєднує прагнення до волі, перед якою відступає навіть страх смерті. Старий циган Макар Чудра з однойменного оповідання Горького говорить, що людина, обрекший себе на рабську долю, не бачить головного: йому невідома воля, незрозуміла степова широчінь. Тільки воля є для людини теперішньою цінністю, затверджує герой Горького. Для приклада він розповідає
Трагічний фінал легенди (Лойко вбиває Радду на очах усього табору й гине сам) викликаний не зовнішніми обставинами, а саме тим, що ні Лойко, ні Радда не хотіли через своє сильне почуття втрачати волю. До волі прагнуть і герої легенд, розказані молдаванкою Изергиль. Герої оповідання “Баба Изергиль” – Ларра й Данко – протиставляються один одному. Але є в них і загальні риси. Сила характеру, гордість і вільнолюбство підкреслюються в Ларре його незвичайним походженням (Ларра – син орла й дівчини з могутнього плем’я).
Але гарні якості цього героя перетворюються у свою протилежність, тому що він нехтує людей, жорстоко звертається з ними. Він не зупиняється навіть перед убивством, за що люди карають його, прирікаючи на вічну самітність. Ларра перетворюється в тінь, він приречений на вічні страждання, тому що люди тепер відвертаються від