Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Роман у прозі Бана “Кадамбари”

Роман у прозі Бана “Кадамбари”

До царя Шудраке приходить дівчина з касти неприкасаемих (чандалов) і дарує йому мовця папуги. На прохання Шудраки папуга розповідає, що, будучи пташеням, воно ледь урятувався від горців-мисливців і знайшов притулок в обителі мудреця-провидця Джамбади. Джамбали повідав папузі про його минулі народження, за гріхи яких він страждає в пташиному вигляді

Ніколи в місті Удджайини правил цар Тарапида, що довго не мав дітей. Один раз він побачив у сні, як у рот його дружини Виласавати входить повний місяць, і, коли після цього чудесного знамення в

нього народився син, він назвав його Чандрапидой (“Увінчаний місяцем”). Одночасно в міністра Тарапиди Шуканаси теж народжується син – Вайшампаяна, і з раннього дитинства він стає найближчим другом Чандрапиди. Коли Чандрапида виріс, Тарапида помазав його в спадкоємці царства, і Чандрапида разом з Вайшампаяной на чолі могутнього війська відправляється в похід на завоювання миру. Після успішного завершення походу по дорозі назад в Удджайини Чандрапида, відірвавшись від звиті, заблудився в лісі й неподалік від гори Кайласа на березі озера Аччхода побачив скорбну дівчину, зайняту суворим подвижництвом.
Ця дівчина по імені Махашвета, дочка одного із царів полубогов-гандхарвов, розповідає, що один раз під час прогулянки зустріла двох юних пустельників: Пундарику, сина богині Лакшми й мудреця Шветакету, і його друга Капинджалу. Махашвета й Пундарика з першого погляду полюбили один одного, полюбили настільки сильно, що, коли Махашвете довелося повернутися до себе в палац, Пундарика вмер, не винеся навіть короткої розлуки з нею. Махашвета в розпачі намагається покінчити із собою, але з неба спускається якийсь божественний чоловік, утішає її обіцянкою майбутнього побачення з коханим, а тіло Пундарики несе із собою на небо. Слідом за Пундарикой і його викрадачем спрямовується в небо Капинджала; Махашвета ж залишається жити самітницею на березі Аччходи.

Махашвета знайомить Чандрапиду зі своєю подругою, теж царівною гандхарвов, Кадамбари. Чандрапида й Кадамбари закохуються друг у друга не менш палко, чим Пундарика й Махашвета. Незабаром і їм доводиться розстатися, тому що Чандралида на вимогу батька на час повинен вернутися в Удджайини. Він їде, залишивши на чолі війська Вайшампаяну, а той на кілька днів затримується в Аччходи, де зустрічає Махашвету, до якої почуває непереборний потяг. Тужна по Пундарике й розгнівана наполегливим переслідуванням Вайшампаяни, Махашвета проклинає його, пророкуючи, що в майбутнім народженні він стане папугою. І відразу, як тільки вона вимовила проклін, юнак умирає

Коли до Аччходе вертається Чандрапида й довідається про сумну долю друга, він сам падає бездиханним на землю. Кадамбари в розпачі шукає смерті, але знову раптово звучить божественний голос, що велить їй відмовитися від свого наміру й залишатися в тіла Чандралиди до його майбутнього відродження. Незабаром до Кадамбари й Махашвете спускається з неба Капинджала. Він довідався, що тіло Пундарики відніс на небо не хто інший, як бог місяця Чандра. Чандра повідав йому, що своїми променями один раз доставив Пундарике, і так страждаючому через любов до Махашвете, нові мучення, і той прокляв його за безсердечність: прирік на земне народження, у якому бог місяця повинен випробувати ті ж, що й Пундарика, любовні борошна. На проклін Чандра відповів прокльоном, по якому й Пундарика в новому народженні розділить із богом місяця його страждання. Внаслідок взаємних прокльонів Чандра народився на землі як Чандрапида, а потім як Шудрака; Пундарика ж – спочатку як Вайшампаяна, а потім у вигляді папуги, що і повідав цареві Шудраке історію своїх колишніх народжень

Завдяки подвижництву батька Пундарики Шветакету строк вимовлених Чандрой, Пундарикой і Махашветой прокльонів підходить до кінцю. Один раз Кадамбари, корячись раптовому пориву, обіймає тіло Чандрапиди. Дотик улюбленої повертає царевича до життя; відразу з небес спускається Пундарика й попадає в обійми Махашвети. Наступного дня Чандрапида й Кадамбари, Пундарика й Махашвета святкують у столиці гандхарвов свої весілля. З тих пор закохані вже не розлучаються, однак Чандра-Чандрапида частина свого життя (світлу половину місячних місяців) проводить на небі як бог місяця, а іншу частину (їхню темну половину) на землі як цар Удджайини.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Розвиток соціальної та соціально-психологічної прози, нові теми й мотиви в прозі, ідеологічні тенденції в поезії й прозі – часть 1 У середині ХІХ ст. в українській літературі значно розширюється система головних літературних жанрів. Особливою різноманітністю жанрових форм позначалася поезія – від ліричного вірша до різнотипних (соціально-побутової, історичної, суспільно-політичної) епічних форм, від елегійної поезії до гумористичних “співомовок”, байок, сатиричних віршів. При цьому не тільки відбувався розвиток уже наявних жанрів, а й...
  2. Роман на “вічну” Тему (відгук на “Роман про Тристана та Ізольду”) Є твори, що не підвладні невпинному часу. Є теми, що бентежать душі читачів, як колись хвилювали їхніх дідів та прадідів, як хвилюватимуть онуків та правнуків. Почуття, які не згасають. Вічні скарби людської душі. Скільки вже написано про кохання, про шалений, яскравий світ, що розкривається перед очима, про трагедію і смерть,...
  3. Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” П. Мирного – перший соціально-психологічний роман в українській літературі Серед майстрів глибокого психологізму в українській літературі другої полонини XIX століття найпочесніше місце посідає Панас Мирний. Особливість інди­відуального стилю цього письменника – внутрішній стан героя. Він підкреслював, що для нього головне – зобразити душевне життя з усіма суперечностями і труднощами. У його щоденнику є такий запис: “Якби я зміг показати...
  4. Естетизм і роман Уайльда – ПОРТРЕТ ДОРІАНА ГРЕЯ” ЯК ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ РОМАН. ЙОГО ХУДОЖНЯ СВОЄРІДНІСТЬ РОМАН РАННЬОМОДЕРНІСТСЬКОЇ ДОБИ ОСКАР УАЙЛЬД (1854-1900) ” ПОРТРЕТ ДОРІАНА ГРЕЯ” ЯК ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ РОМАН. ЙОГО ХУДОЖНЯ СВОЄРІДНІСТЬ Естетизм і роман Уайльда З-поміж усіх творів О. Уайльда принципи естетизму найкраще проявилися в інтелектуальному романі “Портрет Доріана Грея”. Парадоксальна “Передмова” готує читачів до сприйняття твору, закликаючи не шукати в ньому нічого, окрім того,...
  5. П’єса у віршах і прозі “Перстень Ракшаси” Прославлений знавець мистецтва політики Чанакья, або Каугилья, скинув у Паталипутре, столиці країни Магадхи, останнього царя з династії Нандов і після його вбивства звів на трон свого учня Чандрагупту Маурью. Однак вірному міністрові Нанди Ракшасе вдалося бігти, укласти сполучник з могутнім правителем Гірської Країни Малаякету й декількома іншими царями й осадити...
  6. Роман “Тигролови” – перший пригодницький роман в українській літературі Іван Багряний увійшов в українську літературу не тільки своїм напруженим, емоційним стилем художньої мови, не тільки сміливістю своїх думок та безкомпромісністю їх викладу, коли йшлося про правду та про совість автора, але й тим, що розвинув новий жанровий різновид у нашій літературі – пригодницький роман. Що таке пригодницький роман як...
  7. Роман П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – перший в українській літературі соціально-психологічний роман Українська література, зокрема проза, з часів Шевченка зазнала значного розвитку. Та особливе місце в багатому літературному доробку українських прозаїків посідає творчість Панаса Мирного та Івана Білика, зокрема їхній роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Це перший в український літературі соціально-психологічний роман. Він вражає масштабністю зображенні дійсності і в часі,...
  8. Виклад у прозі поеми Лермонтова “Мцыри” Мцхет – древня столиця Грузії, заснована там, “де, зливався, шумлять,/ Обійнявшись, начебто дві сестри,/ Струменя Арагвы й Кури”. Відразу, у Мцхеті, і собор Светицховели з усипальницями останніх царів незалежної Грузії, “вручивших” “свій народ” єдиновірної Росії. З тих пор (кінець XVII в.) і осіняє благодать Божа багатостраждальну країну – цвіте вона...
  9. Зміст у прозі думи Рилєєва “Іван Сусанін” Наприкінці 1612 року юний Михайло Федорович Романов, остання галузь Рюриковской династії, ховався в Костромській області. У той час Москву займали поляки: ці прибульці хотіли затвердити на російському престолі царевича Владислава, сина короля Сигізмунда III. Один загін проникнул у костромські межі й вирішив захопити Михайла. Поблизу від його притулку вороги схопили...
  10. Моральна проблематика в прозі Замятін “Роман “Ми” – жах перед соціалізмом, що реалізується… Цей роман – злий памфлет-утопія про царство комунізму, де всі подравнено, оскоплено…” – писав Дм. Фурманів Нам так довго говорили про волю, що, до речі, для більшості нині перетворилася в “волю вмирати від голоду”, що замятинский роман-антиутопія знову цікава великому колу читачів....
  11. Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?’ перший в українській літературі соціально-психологічний роман Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – перший в українській літературі соціально-психологічний роман Українська література, зокрема проза, з часів Шевченка зазнала значного розвитку. Та особливе місце в багатому літературному доробку українських прозаїків посідає творчість Панаса Мирного та Івана Білика, зокрема їхній роман “Хіба ревуть воли, як ясла...
  12. Проблема моральної волі в сучасній прозі Не так вуж часто зустрічаються книги, читання яких становить враження бесіди з мудрими й розуміючими тебе співрозмовниками. Ще рідше попадаються книги -“друзі”, що роблять нас краще й розумніше. Я змогла б по пальцях перерахувати такі. Із класики – ” Війна й мир”, “Тихий Дон”, деякі повести А. Куприна. Із сучасної...
  13. Літературні казки в прозі М. Е. Салтикова-Щедріна Казки Салтикова-Щедріна називають байками в прозі, у них чітко простежуються фольклорні й російська сатирична літературна традиції. У його казках правдиво розкриваються проблеми народу. Сатирик зло викриває самодержавство, лібералізм і панівний клас, явно підкреслює тупість, лінь, нездатність правлячої верхівки мислити й працюватися У казках Салтикова-Щедріна відсутній позитивний герой, навіть в “Повісті...
  14. Пейзаж у прозі А. П. Чехова ПЕЙЗАЖ У ПРОЗІ А. П. ЧЕХОВА Антон Павлович Чехов – тонкий лірик, що вміє побачити й передати красу навколишнього світу, його гармонію й індивідуальність. У повісті “Степ” з великою ліричною виразністю розкривається “торжество краси, молодість, розквіт сил і жагуча спрага життя”. Начебто забуваючи про своїй глибоко вкоріненій стриманоості оповідання, автор...
  15. П’єса у віршах і прозі Бхавабхути “Малати й Малхава” Бхуривасу, міністр пануючи міста Падмавати, і Деварата, міністр країни Видарбхи, як тільки в Бхуривасу народилася дочка Малати, а в Деварати – син Мадхава, зговорилися їх обручити. Але цар Падмавати твердо вирішив видати заміж Малати за свого улюбленця – придворного Нандану. Перешкодити цьому шлюбу береться давня подруга Бхуривасу й Деварати мудра...
  16. Філософська проблематика “Віршів у прозі” И. С. Тургенєва Хто хоче писати для всіх часів, той повинен бути короткий, стислий і обмежений істотним: він повинен до скнарості замислюватися над кожною фразою й над кожним словом… Артур Шопенгауэр Протягом усього творчого шляху Тургенєв прагнув з’єднати свої філософські й художні шукання, з’єднати поезію й прозу. Це в досконалості вдається письменникові в...
  17. Проблема російського національного характеру в прозі XIX століття ПРОБЛЕМА РОСІЙСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ В ПРОЗІ XIX СТОЛІТТЯ Федір Михайлович Достоєвський – дивно тонкий і вдумливий письменник, що зумів розглянути риси російського національного характеру й вірно, без зайвої сентиментальності передати його риси у своєму романі “Принижені й ображені”. Можна скільки завгодно полемізувати, що герої Достоєвського, зламані життям, не дають тої...
  18. П’єса у віршах і прозі Харши “Ратнавали” Бура розбила корабель, на якому плила дочка пануючи Ланки (Цейлону) Ратнавали, призначена в дружин паную ватсов Удаяне. Ухопившись за дошку, Ратнавали врятувалася, і, знайдену на березі, її під ім’ям Сагарики (від санскритського “сагара” – “океан”) віддали на піклування першій дружині Удаяни цариці Васавадатте. На врочистому святі на честь бога любові...
  19. Життя родини Кретчитів у повісті “Різдвяна пісня у прозі” У житті кожного з нас велику роль відіграє родина. Близькі нам люди сприймають нас різними: добрими і злими, впевненими і розчарованими. Головне, щоб у будьяку хвилину ми змогли найти у темряві те світло, де нас чекають. Французький письменник А. Монтерман говорив, що родина, домашнє вогнище – це те місце, куди...
  20. Возлюби ближнього. Тема милосердя в сучасній прозі Гуманізм… Зараз, на початку нового століття, століття машин і швидкостей, ми знову вертаємося до цієї Теми. Чи будемо задавлені сверхпрактичностью, або ж людське в нас переможе цю сховану жорстокість? Достоєвський уважав, що “краса врятує мир”. Я вважаю, що саме краса людської душі врятує нас. А поки питання гуманізму й милосердя...
Роман у прозі Бана “Кадамбари”
«
»