Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Роман М. А. Шолохова “Вони боролися за батьківщину”

Роман М. А. Шолохова “Вони боролися за батьківщину”

Про роман “Вони боролися за Батьківщину” сам Шолохов сказав так: “У ньому мені хочеться показати наших людей, наш народ, джерела його героїзму… Я вважаю, що мій борг, борг російського письменника – це йти по гарячим сле-дам свого народу в його гігантській боротьбі проти ино-земного панування й створити Твір мистецтва такого ж історичного значення, як і сама боротьба”. У романі багатогранно розкрита доля трьох скром-ных рядових людей – шахтаря Петра Лопахина, кому-байнера Івана Звягінцева, агронома Миколи Стрель-Цова. Дуже

різні по характерах, вони зв’язані на фронті чоловічою дружбою й безмежної преданнос-тью Батьківщині. Микола Стрільців пригноблений відступом свого полку й особистим горем: перед війною пішла дружина, дітей залишив у старої матюкай

Це не заважає йому героичес-ки боротися. У бої він був контужений і оглухнув, але убега-ет з госпіталю в полк, у якому після боїв залишилося всього двадцять сім чоловік: “Кров з вух у мене пе-рестала йти, нудоти майже припинилися. Навіщо я там валявся б… А потім, я просто не міг там осту-ваться.

Полк був у дуже важкому положенні, вас осту-лось небагато… Як я міг не прийти?

Битися поруч із товаришами адже можна й глухому, вірно, Петя?” Петру Лопахину “…

Хотілося обійняти й розцілувати Стрельцова, але горло раптово стисла гаряча спазму…”. Іван Звягінцев, до війни комбайнер, богатир, простодушна людина, прагне утішити Стрельцо-Ва, скаржиться йому сам на свою нібито невдалу родин-ную життя. Шолохов цю історію описує з гумором. Слова командира дивізії Марченко – “нехай ворог тимчасово тріумфує, але перемога буде за нами” – від-разили оптимістичну ідею роману, його глав, опуб-ликованных в 1949 році

Зустріч Шолохова з генералом Лукиным привела до появи в романі нового героя – генерала Стрель-Цова, брата Миколи Стрельцова. В 1936 році Лукин був репресований, в 1941-м звільнений, відновлений у чині й спрямований в армію. 19-я армія Лукина прийняла на себе удар 3-й танкові групи Гота й частини дивізій 9-й армії Штрауса на захід від Вязьми. Протягом тижня армія Лукина стримувала настання німців

Генерал Лукин був важко поранений і під час бою взятий у полон. Він мужньо витерпів всі негоди полону. У романі генерал Стрільців, що вернувся з “місць не настільки віддалених” у будинок брата, відпочиває. Непро-Жиданно він був викликаний у Москву: “Згадав про мене Георгій Костянтинович Жуків! Що ж, послужимо Батьківщині й нашій Комуністичній партії!

” Сильний емоційний вплив роблять всі батальні епізоди. От ми бачимо, як “сто сімнадцять боицов і командирів – залишки жорстоко порваного в останніх боях полку – ішли зімкнутою колоною”, як воїни зберегли полковий Прапор. Лопахин важко переживає загибель героїчно сра – лейтенанта, щожався, Голощекова. Старшина Попри-Щенко сказав на могилі Голощекова: “Може, і ви, те-варищ лейтенант, ще почуєте нашу ходу…

” З вос-розкраданням Лопахин говорить про Кочетыгове: “А як він танк підпалив? Танк його вже задавив, засипав до полови-ны, груди йому всю зім’яв. У нього кров з рота хльостала, я сам бачив, а він піднявся в окопі, мертвий, при-піднявся, на останньому подиху! І кинув пляшку.. И за-палив!” Теплі почуття викликає кухар Лисиченко, що використовує кожну можливість виявитися на передньому краї

Лопахин запитує його: “… де кухня й що ми сьогодні будемо жерти по твоїй милості?” Лисиченко пояснює, що заправлення казана щами він зробив і залишив двох поранених за щами доглядати. “От повоюю трошки, підтримаю вас, а прийде час обідати – упол-зу в ліс, і гаряча їжа по можливості буде діставши-льону!” Лопахин під час бою підбив танк і збив важкий бомбардувальник. Стрільців при відступі переживає: “…

Якими очами проводжають нас жителі…” Лопахин теж пері-живає це, але відповідає: “Б’ють нас? Виходить, поделом б’ють. Воюйте краще, сукины сини!

” Комбайнер Звягінцев уперше бачить палаючий спе-лый хліб па степовому просторі. Душу його “занудьгувала”. Він говорить із колоссям: “Милий ти мій, до чого ж ти прокоптився!

Димом-Те від тебе смердить, – як від цыга-на… От що з тобою проклятий німець, окостеніла його душа, зробив”. Опису природи в романі вв’язані з військової об-становкой. Наприклад, перед очами Стрельцова коштує вбитий юний кулеметник, що впав між квітучих соняшників: “Може бути, це було красиво, але на Війні зовнішня краса виглядає кощунственно…

” Доречно згадати про одну зустріч Шолохова зі Сталіним, що відбувся 21 травня 1942 року, коли Шоло-Хов приїхав із фронту, щоб відзначити день народження. Сталін запросив Шолохова до себе й порадив з-здать роман, у якому б “правдиво і яскраво… були зображені й герої солдати, і геніальні полковод-цы, учасники нинішньої страшної війни…”. В 1951 році Шолохов зізнається, що “образ великого полко-водца не виходить”. По романі “Вони боролися за Батьківщину” С. Бондарчук поставив фільм, схвалений самим


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Твір “Вони боролися за Батьківщину” Михайло Олександрович Шолохов – письменник, у чиїй творчості відбилася життя рідного народу на рубежах, які стають історичними віхами. Одна з найбільш яскравих глав життя російського народу пов’язана з роками Великої Вітчизняної війни. На початку війни Шолохов був покликаний у ряди Радянської Армії як комісар запасу, де став військовим кореспондентом “Правди”...
  2. Вони боролися за Батьківщину (по повісті Б. Васильєва “А зорі тут тихі…”) Шістдесят п’ять років пройшло з тих пор, як відгриміла Велика Вітчизняна війна. Але в народі живе пам’ять про людей, що відстояли рідну землю. Про їхні подвиги ми довідаємося з оповідань ветеранів, з підручників історії й, звичайно, з художньої літератури. Одним із самих відомих добутків про війну є повість Бориса Васильєва...
  3. Вони горою за Батьківщину стояли Цього року виконується 65 років від дня перемоги над фашистською Німеччиною. І ні, напевно, у Росії такої сім’ї, де хоча б одна людина не виконала б свій борг перед Батьківщиною, не захистив би неї. Хтось залишився там, вічно молодої, повний сил; а комусь пощастило повернутися додому живим. Нехай навіть пораненим,...
  4. Мої міркування про роман М. О. Шолохова “Піднята Цілина” Я хочу розповісти вам про мій улюблений добуток. Це роман М. Шолохова “Піднята цілина”. Я жалкую, що познайомилася із цим добутком так пізно, тому що для мене воно відкрило новий світ, показало всю складність життя тих днів, красу світу, людських почуттів, народного слова. Я стала дивитися на людей, відкрила для...
  5. Вороги народу у романі М. Шолохова “Піднята цілина” Ще не до кінця розгадана таємниця безсмертя великих створінь людського розуму і серця. Як і раніше зачаровано дивиться світ на посмішку Джоконди, як і раніше вабить за собою загадкова “Незнайомка”, як і раніше сперечаються критики про те, чи засуджує Шолохов свого Григорія Мелехова або співчуває йому. Не до кінця ще...
  6. Зв’язок Донських розповідей Шолохова із сьогоднішнім удень Зв’язок Донських розповідей Шолохова із сьогоднішнім днем. Сьогоднішній мир немислимий без війни, війни видимої, відчутної, котра несе й калічить людські життя. В “Донських розповідях” Шолохов виразив все своє відношення до страшних подій громадянської війни, що з’явилася трагедією російського народу. Війна згубна для обох сторін взагалі й втройне трагична, коли брат...
  7. Зачарування людини в добутках М. А. Шолохова “Німецький снаряд потрапив у стовбур старого дуба, росшего на березі безіменної річечки. Рвана, зяюча пробоїна висушила полдерева, але друга половина, пригнута розривом до води, весною дивно ожила й покрилася свіжим листям. І до сьогоднішнього дня, напевно, нижні галузі покаліченого дуба купаються в текучій воді, а верхні усе ще жадібно простягають...
  8. Григорій Мелехов у пошуках правди(по романі М. Шолохова “Тихий Дон”) Життя прожити – не поле перейти. Народне прислів’я Драматичні долі основних діючих осіб, же – Ш стокие уроки долі Григорія Мелехова, головного героя роману, відбивають у романі Шолохова “Тихий Дон” болісні пошуки історичної правди на шляху будівництва народом нового життя. Григорій Мелехов – справжній донський козак, господарський і працьовитий, чудовий...
  9. Російський характер в оповіданні М. Шолохова “Доля людини” – ПЛАН – О. ТВАРДОВСЬКИЙ, Г. БЕЛЛЬ, М. ШОЛОХОВ ЛІТЕРАТУРА ПРОТИ ВІЙНИ О. ТВАРДОВСЬКИЙ, Г. БЕЛЛЬ, М. ШОЛОХОВ Російський характер в оповіданні М. Шолохова “Доля людини” Про загадковий російський характер багато говорили за межами Росії. Іноземцям важко збагнути вчинки цих людей, які здатні на самопожертву в ім’я високої ідеї або іншої людини. Особливості російського характеру розкрито в оповіданні М....
  10. Коротка характеристика добутку Доля людини Шолохова М. А Оповідання було надруковано в газеті “Правда” у переддень 1957 р. Композиція – оповідання в оповіданні. Оповідач передає історію свого випадкового знайомого, шофери Андрія Соколова, що відбулася в першу післявоєнну весну. Авторові в цьому оповіданні належить важлива роль. Великою любов’ю й повагою пронизане оповідання автора про життя й героїчний подвиг Андрія...
  11. “Тяжко мені, братцю, згадувати…” (за оповіданням М. Шолохова “Доля людини”) “Тяжко мені, братцю, згадувати…” (за оповіданням М. Шолохова “Доля людини”) Відчуваючи свій моральний борг перед російським солдатом та його великим подвигом, Шолохов у 1956 році написав своє відоме оповідання “Доля людини”. Історія Андрія Соколова, який уособлює національний характер та долю цілого народу, за своїм історичним обсягом є романом, що вмістився...
  12. Сім’я – сховище моральності (По романі М. Шолохова “Тихий Дон”) 1. Сім’я – головна цінність. 2. Патріархальність життя, козацтва. 3. Роль віри в житті козаків. М. А. Шолохов писав: “Тихий Дон, я цілую гарячу землю твою”. Звичайно стриманий і найчастіше навіть суворий, говорячи про рідний край, письменник стає ліричним. Його любов до людей рідного краю, до звичаїв рідної землі проступає...
  13. “Тихий Дон” – роман про долю народу “Тихий Дон” – це роман-епопея Михайла Шолохова. У ньому він розкриває долю народу в період першої світової і громадянської війни. Задум “Тихого Дону” виник у Шолохова в 1925 році. Саме тоді письменник задумав показати побут, спосіб життя козаків, роль історичних подій у долі простих людей-трудівників. Головні герої роману – це...
  14. “Величний реквієм воїнам, загиблим у боях за Батьківщину” Війна. Яке страшне слово. Кожен день, кожну хвилину люди беруться за зброю з різних причин, приносячи смерть і розруху. Найжахливіше, коли це відбувається у твоїй країні, твоєму місті, селі, з твоїми рідними. Нашим прадідам, дідам довелося захищати свою Батьківщину в 1941-1945 роках від фашистських окупантів. Вони гідно відстояли Радянський Союз...
  15. Минули всі кола пекла (оповідання М. О. Шолохова “Частка людини”) В оповіданні М. О. Шолохова “Частка людини” перед читачем з’являється не просто Історія, а дійсно частка людини, що втілила в собі типові риси національного російського характеру. Андрій Соколов, скромний трудівник, батько сімейства, живий і по-своєму був щасливий. Алі раптом Війна… Соколів пішов на фронт захищати Батьківщину. Як і тисячі інших,...
  16. Твір: Герои Шолохова Михаил Шолохов, каждый открывает его по-своему. Каждому нравится свой герой рассказов Шолохова. Это и понятно. Ведь судьбы героев, проблемы, поднятые Шолоховым, созвучны нашему времени. Но мой Шолохов не только автор произведений. Он, прежде всего, человек интересной, яркой судьбы. Посудите сами: в шестнадцатилетнем возрасте юный Шолохов чудом уцелел, попав в руки...
  17. Думка про рідну домівку у романі М. Шолохова Тихий Дон МИХАЙЛО ШОЛОХОВ ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ МИХАЙЛО ШОЛОХОВ Думка про рідну домівку у романі М. О. Шолохова “Тихий Дон” Поява геніального роману-епопеї Михайла Шолохова “Тихий Дон” рівносильна диву. Цей роман воістину став шедевром століття завдяки могутньому таланту письменника. Народ, його минуле, дійсне і майбутнє, його щастя – от основна тема роздумів письменника....
  18. Тихий Дон – роман про долю народу МИХАЙЛО ШОЛОХОВ ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ МИХАЙЛО ШОЛОХОВ “Тихий Дон” – роман про долю народу “Тихий Дон” – це роман-епопея Михайла Шолохова. У ньому він розкриває долю народу в період першої світової і громадянської війни. Задум “Тихого Дону” виник у Шолохова в 1925 році. Саме тоді письменник задумав показати побут, спосіб життя...
  19. Колективізація в романі М. Шолохова “Піднята цілина” Роман М. Шолохова “Піднята цілина” можна назвати спірним. Незважаючи на те, що автор намагається затвердити життєздатність ідеї колгоспного укладу селянського життя, воно, як талановитий художник, відбиває глибокі протиріччя, що виявилися в процесі “суцільної колективізації”. Зовні конфлікт роману розвертається навколо боротьби комуністів з контрреволюціонерами. У більше широкому змісті основний конфлікт добутку...
  20. Колективізація у романі М Шолохова “Піднята цілина” Роман М. Шолохова “Піднята цілина” можна назвати спірним. Незважаючи на те, що автор намагається затвердити життєздатність ідеї колгоспного укладу селянського життя, він, як талановитий художник, відбиває глибокі протиріччя, що виявилися в процесі “суцільної колективізації”. Зовні конфлікт роману розвертається навколо боротьби комуністів з контрреволюціонерами. У більше широкому змісті основний конфлікт добутку...
Роман М. А. Шолохова “Вони боролися за батьківщину”
«
»