РІЗДВЯНІ ВЕСЕЛОЩІ В ПОВІСТІ М. ГОГОЛЯ “НІЧ ПЕРЕД РІЗДВОМ” – Повість М. Гоголя “Ніч перед Різдвом”
Уроки зарубіжної літератури 6 клас
Урок 33
РІЗДВЯНІ ВЕСЕЛОЩІ В ПОВІСТІ М. ГОГОЛЯ “НІЧ ПЕРЕД РІЗДВОМ”
Тема: Повість М. Гоголя “Ніч перед Різдвом”.
Щедрик, ведрик!
Дайте вареник,
Грудочку кашки,
Кільце ковбаски!
Щедрівка
Мета: досліджувати особливості сюжету повісті, розкривати образи її героїв, художню своєрідність твору, спробувати з’ясувати найпростіші спільні та відмінні риси поетики повістей М. Гоголя (“Ніч перед Різдвом”) та Ч. Діккенса (“Різдвяна пісня в прозі”); розвивати усне мовлення,
Обладнання: портрет Миколи Гоголя та Чарльза Діккенса, виставка творів письменників, ілюстрації до повісті М. Гоголя “Ніч перед Різдвом”, магнітофон, фонограма фрагменту з опери М. Римського-Корсакова “Ніч перед Різдвом” (сцена Оксани біля дзеркала), “Щоденник читацьких спостережень”,
Тип уроку: позакласне читання.
Хід уроку
1. Актуалізація навчання.
Учитель озвучує тему уроку, пропонує її записати й висловити свої ідеї та передбачення щодо того, про що йтиметься протягом уроку. Учням пропонується самостійно сформулювати мету / завдання уроку, обговорити її (їх) у парі, записати на “Партнерському аркуші” та оприлюднити. Ідеї учнів коригуються вчительськими поясненнями та уточнюються.
Робота з епіграфом. Звертається увага на епіграф уроку; учні пригадують епізод повісті, в якому звучить щедрівка, намагаються з’ясувати, про що сигналізує цей епіграф щодо перспектив уроку.
2. Учнівські повідомлення на тему біографії та творчості.
Заздалегідь підготовленим учням пропонується представити відомості про М. Гоголя, про його зв’язки з Україною, згадати твори, що належать його перу, висловити враження, отримані від знайомства з його творчістю.
3. Переказ учнями ключових епізодів твору (з елементами евристичної бесіди, виразного читання та аналізу художнього тексту).
На основі попередньо складеного простого плану одні учні ланцюжком переказують ключові епізоди повісті, інші за участю вчителя вдосконалюють вміння формулювати аналітичні запитання.
За порадою вчителя ключові ідеї уроку учні занотовують у зошит.
Орієнтовний план переказу
1. Пічний пейзаж.
Виразне читання фрагменту тексту, аналіз його художності. (Поєднання реальності та фантастики; настрої: веселість, піднесена зачарованість красою природи, очікування дива; широке використання уособлень; яскрава гіпербола: “так було тихо, що скрип морозу під чоботом чувся за півверсти”).
2. Нічні ширяння відьми й чорта.
– Навіщо чорту знадобилося викрадати місяць? Чим автор умотивовує цей намір чорта?
– У якому ключі зображено містичні образи в Гоголя порівняно з “Різдвяною піснею в прозі” Діккенса?
Робота з фонограмою. Учні прослуховують фонограму фрагменту з опери М. Римського-Корсакова “Ніч перед Різдвом”, після чого намагаються відгадати, який епізод повісті втілено композитором у музичних образах.
3. Сцена милування Оксани своєю вродою.
– Якими якостями наділяє автор Оксану? Які риси характеру він підкреслює в її образі? (Оксана – найвродливіша дівчина, примхлива, манірна, кокетлива, грайлива, погордлива, самовдоволена і тим не менш приваблива, бо, як підкреслює автор, їй пасують навіть її недоліки, які надалі “виліковує” всепереможна сила справжнього кохання).
– Як Оксана ставиться до коваля? (Цурається його грубості, глузує з його ковальської справи, насміхається над його простотою).
4. Візит коваля до Оксани.
– Якими рисами вдачі наділяє автор коваля? (Фізична сила, сором’язливість, обдарованість щодо малярства, наполегливість (він був єдиним, хто упадав за Оксаною, не зважаючи на її опір і глузування з нього), простодушність (не помітив, що Оксана насміхається над ним), відданість своїй мрії, здатність на самопожертву).
– До чого наближене зображення подій у повісті – до послідовного, безперервного перебігу чи до епізодів та сцен? З якою метою автор будує свою оповідь у формі своєрідної мозаїки та, немов маляр окремими мазками, перемежовує реалістичні сцени (бесіда Оксани з Вакулою) з містичними (польоти відьми з чортом)? (Щоб передати в оповіді атмосферу таємничості, наблизити її до настроїв Різдвяних свят, наповнити повість відчуттям незвичайності, як це буває уві сні, де все чудернацьке переплітається з реальним і сприймається без здивування ).
5. Змерзлі відьма й чорт залітають у димар.
– Яким настроєм просякнута ця сцена? (Веселістю, безтурботністю, гумором; до речі, в українській мові слово “гумор” означає ще й “добрий настрій”. Воно пов’язане з первісним значенням латинського слова humor – “волога, рідина”, яка за середньовічними уявленнями створювала в організмі людини гарний, життєрадісний настрій, визначала її веселий, привітний характер).
6. Нічний пейзаж.
– Виразне читання фрагменту тексту, аналіз його художності. (Поєднання реальності та фантастики; настрої: веселість, зачарованість красою природи, святковість; метафоричність; епітети, яскраве уособлення образу ночі, що “весело сміється” і навіює усі можливі жарти й вигадки).
– Виділіть ключову художню деталь, з допомогою якої автор розкриває тему краси природи в обох пейзажних замальовках. (Яскравий образ місяця).
7. Відвідини подруг, обіцянка Вакули.
– Як можна визначити супутню тему повісті, пов’язану з історією стосунків Вакули та Оксани? (Тема кохання).
8. Чорт вдома у Солохи.
– Визначте настрій, із яким зображена сцена.
9. Відвідини Солошиної хати головою, дяком, Чубом, ковалем, Свербигузом.
– Визначте настрій, яким просякнута сцена.
10. Вуличні веселощі.
– Яку роль відіграють ці епізоди в повісті?
11. Рішення Вакули втопитися.
– Як би ви визначили композиційну роль цього епізоду?
12. Чорт спокушає коваля грошима (щоб заволодіти Оксаною).
– Які подібні ситуації з інших творів вам відомі (можливо, хтось читав оповідання Р. Л. Стівенсона “Сатанинська пляшка” , де людина укладає угоду з дияволом, або комусь відома легенда про доктора Фауста)?
– Що, на ваш погляд, може символізувати ця сцена? Спробуйте прокоментувати її значення.
13. Боротьба Вакули з чортом.
– Прокоментуйте значення цієї сцени.
14. Сцена появи з мішку Чуба та дяка.
– Які почуття викликає у вас цей епізод?
15. Нічний пейзаж (міський пейзаж Петербурга з висоти пташиного польоту).
Виразне читання фрагменту тексту (учням пропонується підібрати темп читання, відповідний динаміці розвитку зображуваних картин). Аналіз художньої якості тексту. (Поєднання реальності та фантастичних образів; наскрізний для всієї повісті яскравий образ місяця, навколо якого розгортаються фантастичні пригоди; настрій веселості, зачарованості красою природи, несамовитої піднесеності, спричинений шаленим рухом у небі; широке використання уособлень, гіпербол, метафор, епітетів, дієслів; фантасмагорія, картина нестямного карнавалу, ігрища й танцю).
– Як ви вважаєте, чому автор неодноразово звертається до мальовничого зображення нічного пейзажу в повісті? І чому в ньому так багато фантастичного?
16. Сцена зустрічі з царицею.
– Охарактеризуйте душевний стан, який переживав Вакула.
– Вкажіть, які деталі привернули вашу увагу в описі інтер’єру царського палацу й у сцені зустрічі коваля з царицею.
17. Сцена зустрічі Вакули з Оксаною.
– Визначте композиційну роль цього епізоду.
4. Застосування та узагальнення набутих знань. Репрезентація доробку творчих груп.
1. Фантастичні мотиви в повісті.
Орієнтовні знахідки: відьма летить на помелі й краде зорі, чорт краде місяць, місяць вилітає крізь димар і повертається на небо, “якийсь дух проносив перед ним образ усміхненої Оксани”, Вакула літає на чортові, вареники слухняно залітають Пацюку до рота, чаклун летить у горщику, ширяння духів у небі, помело відьми літає в повітрі, чорт перетворюється на коня, будинки зростали й піднімалися із землі, мости тремтіли, карети літали.
Учні узагальнюють власні спостереження над елементами фантастики у повісті (зв’язок із рухом, динамічність, перетворення, кумедність).
2. Художні особливості, серед яких виділяються гіперболи та порівняння.
3. Комічне в Гоголя. Після того, як з’ясується, що більша кількість порівнянь грайливого й гумористичного відтінку (“хвіст…, мов теперішні мундирні фалди”, “мордочка, як у наших свиней”, “схопив він обома руками місяць, кривляючись і дмучи, перекладав його з однієї руки в іншу, мов мужик, що дістав голими руками вогонь для своєї люльки”, “для неї я настільки ж дорогий, як переіржавіла підкова”, “піджарював він грішників із таким задоволенням, із яким зазвичай баба смажить на Різдво ковбасу”), звітує група, що зібрала вияви комічного в повісті.
Орієнтовні знахідки цієї групи: пояснення походження колядок (від бовдура Коляди), образ чорта (німець, схожий на свиню й водночас на губернського стряпчого), мотив розмови Оксани з Вакулою (“Чи правда, що твоя мати відьма?”), кумедні порівняння, епізод, у якому відьма й чорт опускаються крізь димар у пічку, зображення веселих колядників, зауваження чорта про те, що він може пожертвувати власною душею, відвідини Солошиної хати головою, дяком, Чубом, ковалем, Свербигузом, веселі ігри парубків із дівчатами, Пацюк “диригує” варениками, сюрприз появи із мішку Чуба та дяка.
Учні роблять висновок про наскрізну просякнутість повісті гумористичним струменем на всіх можливих рівнях.
4. Робота з епіграфом. Увага знову привертається до епіграфа уроку.
– Чи звернули ви увагу на те, що щедрівка, взята з повісті й винесена нами до епіграфа, не зовсім доречна до Різдва?
Звернемось до епізоду, в якому автор згадує щедрівку: “То несподівано один із натовпу замість колядки відпускав щедрівку й ревів на усе горло: Щедрик, ведрик!”.
– У чому полягає комічність ситуації, змальованої Гоголем, окрім простого наміру передати веселий настрій народного свята? Коли співаються колядки, а коли щедрівки? (Недоречність заспіву щедрівок якимось невідомим із натовпу, хто переплутав два зимових свята, адже щедрівки співають за тиждень після Різдва, на святого Василя (під вечір на “старий” Новий рік)).
– Як би ви визначили роль епіграфа, обраного для нашого уроку?
5. Евристична бесіда. Конкурс – вікторина “Спостережливі й кмітливі”.
Учням у парах / групах пропонується взяти участь у конкурсі на спостережливість та кмітливість на основі кількох запитань, пов’язаних зі змістом повісті. Оцінюється швидкість, влучність та оригінальність відповіді.
Запитання вікторини
1. Хто в повісті називав себе “дворянином”? (Козаки).
2. Що мали на увазі дворяни під висловом “заходити по дорозі”? (Навідатись до Солохи).
3. Яку річ Вакула пообіцяв Оксані? (Окрім черевичків, віддати замовлену нею скриню).
4. За якими фактами саме Вакула протиставляється чортові? (Він був богобоязним,; на церковній стіні намалював картину із святим Петром, що на день страшного суду виганяє з пекла злого духа; він не піддався спробі чорта спокусити його грішми).
5. Хто серед чортів вважався найкмітливішим? (Кульгавий чорт).
6. Як доброзичливо називає Гоголь чорта, щоб надати йому природності? (Твариною).
7. Чому найбільше дивувався Вакула в царському палаці? (Мідній ручці на дверях).
8. Кого переплутав із царем Вакула? (Потьомкіна).
9. Назвіть героя повісті Гоголя, подібного до Скруджа. Аргументуйте вашу думку. (Оксана, бо, як і Скрудж, вона усвідомлює свою недосконалість і духовно перероджується).
10. Назвіть одного з головних героїв повісті, який не має імені. (Сміх).
6. Підбиття підсумків уроку, оголошення домашнього завдання.
7. Домашнє завдання.
1. За різноманітними джерелами підготувати відомості про Даніеля Дефо, сформулювати запитання до тексту статті підручника з метою проведення умовної/ігрової бесіди з автором “Робінзона Крузо”.
2. Читати початкові глави роману “Робінзон Крузо”, орієнтуватися на запитання хрестоматії, занотовувати відгуки на запитання, цікаві знахідки та спостереження у “Щоденник читацьких спостережень”.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)