Образ коваля Вакули (по повісті Гоголя “Ніч перед Різдвом”)
“Ніч перед Різдвом” – повість, що ввійшла в перший збірник повістей Н. В. Гоголя “Вечора на хуторі біля Диканьки”. У них автор відкрив зовсім новий мир, блещущий дивно яскравими фарбами. У повісті Гоголь натхненно зобразив чудесну українську природу з її роздольними степами й дивовижними сніжними зимами й описав простий трудовий народ – українських селян
У повісті представлено багато яскравих картин українського народного побуту. Гоголь мальовничо зображує сільські колядки, розгульні веселощі парубків і дівчата після
На тлі багатої природи й воістину казкових картин народного побуту виступають головні герої, серед яких особливо хочеться виділити сільського парубка – коваля Вакулу. Автор зобразив його спритною, веселою, сильною й сміливою людиною, що вміє вірно любити й завзято відстоювати своє щастя. Він не бажає підкорятися кому б те не було, навіть батькові своєї коханої дівчини, і готовий до тривалої боротьби. Він прямо-таки проникнуть духом вільнолюбства, що властивий всьому українському
Особливо вражає й захоплює його вчинок, що Вакула зробив заради любові до Оксани – першій красуні на селі. Будучи глибоко віруючою й богобоязливою людиною, вона в одну ніч верхи на чорті робить казкову подорож у далекий і загадковий Петербург і привозить своєї улюбленої царицини черевички невимовної краси. У цьому епізоді дуже яскраво виразилася його готовність пожертвувати чим завгодно в ім’я любові. На обіцянку чорта, що Оксана “буде сьогодні ж наша”, Вакула відповідає: “Изволь, за таку ціну готовий бути твоїм”.
Але й отут коваль просто так не здається. Приловчившись і перехрестивши чорта, він. повністю підкоряє його собі. Побувавши в Катерини в палаці й таки черевички, Вакула “віддячив” чорта, відваживши йому три удари лозиною. Зрештою самовідданість, сміливість Вакули, його безмежна любов і відданість були вознаграждени – Оксана полюбила його, причому ще до того моменту, коли він приніс їй черевички. Дійсно, такої людини просто не можна не любити
И цілком закономірний підсумок цієї чудової повісті – Вакула й Оксана щасливі, у них росте чудесний син, і коваль займається своєю улюбленою справою – малюванням. Та й не могло зложитися все по-іншому в такої чесної, доброї, чуйної й сміливої людини