Рефлексивне питання
Рефлексивне питання – питання, заданий з метою осмислення:
1) змісти й послідовності розумових дій, операцій,
2) використаних методів і прийомів діяльності,
3) виниклих труднощів і їхніх причин,
4) нових знань, умінь і навичок,
5) досягнення або недосягнення поставлених цілей і завдань, на етапах целеполагания, планування діяльності, реалізації й контролю
Так, на етапі орієнтування рефлексивне питання задається (учителем школярам або учням самому собі) з метою усвідомлення мети, завдань і мотивів діяльності:
– Що
– Що я повинен навчитися робити? Навіщо я хочу навчитися це робити?
– Що я повинен вивчити? З якою метою?
На етапі планування рефлексивні питання задаються з метою усвідомлення учнем змісту кожної дії, їхньої послідовності:
– Що я повинен робити, щоб довідатися? Чому?
– Що я повинен робити, щоб навчитися? Чому?
– У якій послідовності я повинен робити? Чому?
На етапі реалізації ціль постановки рефлексивних питань полягає в тому, щоб здійснювати поточний контроль за змістом знань і розумових дій (операцій):
– Що я повинен
– Чому не виходить?
– Що потрібно змінити? Чому?
На етапі контролю рефлексивні питання допомагають учневі усвідомити, чи досягнуті поставлені цілі, завдання, передбачувані результати діяльності, якщо немає – те причини невдач. Після цього етапу починається новий етап – орієнтування наступної дії
– Що нового довідався? Для чого потрібні мені ці знання? Як зв’язані ці знання з наявними або отриманими раніше?
– Що навчився робити? Для чого мені знадобиться це вміння?
– чи Досяг мети? Чому не досяг? Що потрібно зробити, щоб досягти мети?
– Які труднощі при рішенні завдання виникли? Чому вони виникли?
– Що потрібно зробити, щоб їх перебороти?
– Що необхідно зробити, щоб вони не виникали?
2. Рефлексивне завдання – завдання, що сприяє формуванню в умінь, що вчаться, осмислювати й контролювати розумову діяльність, здійснювати пошук підстав власних дій. Одна з функцій завдання – звернути увагу учня на те, як він мислить, і перевірити рівень осмислення матеріалу. У процесі рішення рефлексивних завдань у школяра формується критичне мислення, навички самоаналізу, самокорекції, когнітивні вміння:
* критично ставитися до кожного умовиводу й кроку в рішенні, аргументувати їх;
* висувати гіпотези й перевіряти їхня істинність/хибність;
* осмислено вишиковувати послідовність власних дій, ланцюжка умовиводів при рішенні завдання, постійно перевіряючи хід власних міркувань;
* зв’язувати в єдине ціле різні варіанти рішення завдання, різні підходи до рішення;
* визначати й аргументувати власну позицію
Рефлексивне завдання вчитель може скласти сам. Для цього до лінгвістичного завдання необхідно додати питання, спрямовані на усвідомлення школярем змісту знань і/або процесу рішення завдання (змісту учбово-пізнавальних дій).
Далі пропонуються рефлексивні завдання, включаючи які у визначену або невизначену учбово-пізнавальну діяльність, учитель у системі буде формувати в школярів навички рефлексивного аналізу, по-перше, змісту лінгвістичних знань і, по-друге, змісту дій з язиковими одиницями
1. Завдання по фонетиці
* Визначите, чи можна вважати, що дані приклади ілюструють смисло-розпізнавальну функцію звуків? Чому?
Лисиця – лісу; рід – рот; мат – мати
Рів – ревіння; код – кіт; жар – жарся
Радий – ряд; стовп – стовп; банку – лазенька
Крейда – крейда; паморозь – мжичка; куточки – вугіллячка
Лук – люк; маг – мак; галка – галька
* Знайдіть слова, цікаві для фонетичного розбору. Поясните, чим вони цікаві
* Визначите, є чи різниця у вимові даних пар слів. Поясните, чим вона викликана
Вертіти – укрутити; довжина – довгий; гриб – грип
Сипати – зсипати; торба – сума; бал – бал
* Поясните, чому так об’єднані звуки
[д],[л],[з],[р],[в],[ф],[х]
[год],[щ],[й],[ц],[ж],[ш]
[д],[з],[в],[з],[до]
[й],[Ц ],[год],[щ]
[н],[м],[й],[л],[р]
[ц],[х],[год],[щ]
(1 votes, average: 5.00 out of 5)