Ранок, що змінив життя (за оповіданням “Після балу”)

Є у Льва Толстого твір “Після балу”. Події в ньому відбуваються в одному провінційному містечку. Студент університету, він же оповідач, Іван Васильович, на одному з губернаторських вечорів познайомився з вродливою дівчиною Варею і закохався в неї.

Вона здавалась йому неземною істотою, і наш герой не міг нею намилуватись. Душа його була сповнена найніжнішими почуттями, а пір’їнка від н віяла стала найдорожчим подарунком.

Особливо схвилював юнака танок, який вона танцювала з батьком. Коли вона граціозно і легко обходила свого

татуся, що, виконуючи складне па, встав на одне коліно, всі милувалися цією красивою парою.

Батько Варі був полковником. Його міцна, струнка фігура поруч із тендітною, тоненькою донькою, ніжні стосунки батька та доньки – все це глибоко зворушило гостей та головного героя. Він був надзвичайно щасливим. Все здавалось йому казково прекрасним у цьому світі: сірі мокрі коні на вулиці, брудні сани з дровами, будинки в передсвітанковій імлі. Він йшов вулицею. У душі співала, звучала мазурка, танок, який танцювали батько з донькою.

Та раптом інша музика долинула до нього: груба, жорстока! А картина, що відкрилась перед

його очима, вразила його. Крізь стрій проганяли солдата, кожний солдат бив його палицею по спині. Так карали у царській армії того, хто завинив. Чисті, теплі почуття, які перед ним переповнювали серце юнака, зникли, натомість страшний сором і жах заповнили душу.

Бо віддавав команди бити нещасного не хто інший, як батько Варі. Тією самою сильною красивою рукою, якою він так галантно підтримував доньку під час танцю, тепер він безжалісно бив по обличчю солдата.

І все в житті молодої людини змінив цей страшний ранок. Військовим, ким хотів бути раніше, він не став, та й взагалі ніде служити не зміг. Не в змозі юнак був зрозуміти, що люди, яких вважають поважними громадянами, добропорядними, можуть так знущатися з простого солдата, селянина.

Змиритися з жорстокістю, бездушністю людини не можна. Тим більше неможливо прийняти суспільство, в якому нормальними вважаються знущання та приниження простої людини. Змиритися з цим і жити за такими законами – це, на глибоке переконання Л. М. Толстого, моральна ницість.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Ранок, що змінив життя (за оповіданням “Після балу”)

Categories: Твори з зарубіжної літератури

Links