Переказ оповідання Після балу Толстого Л. Н

План переказу 1. Іван Васильович починає оповідання про випадок, що перевернув його життя. 2. Опис балу. Закоханість героя. 3. Після балу. Герой випадково стає свідком екзекуції, жорстокості батька Вареньки.

4. Цей випадок перевертає життя героя й порушує всі його подальші плани. Переказ Всіма шановний Іван Васильович зненацька для всіх присутніх висловлює думка про те, що не середовище впливає на формування світогляду парубка, а випадок Своє висловлення літня людина підкріплює оповіданням про випадок із власного життя, після якого для нього

“все життя перемінилося”. Будучи парубком, Іван Васильович був закоханий у якусь Вареньку Б., чарівну дівчину: високу, струнку, граціозну. У той час він був “студентом у провінційному університеті”, веселим і жвавим малим, так ще й богатим.

Як і багато молодих людей свого кола, Іван Васильович проводив вечори на балах, гульвіс сдрузьями. Бал у губернського проводиря Іван Васильович характеризує як “чудесний” не стільки через те, що там дійсно все було прекрасно, скільки через те, що на балі була його кохана. Варенька в біло-рожевому платті виглядала особливо гарної. Іван Васильович весь вечір танцював

з нею й почував, що його любов до неї взаємна. У батька Вареньки, полковника (“дуже гарний, ставний, високий і свіжий старий”), така ж ласкава й радісна посмішка, як і в дочки.

Хазяї вмовляють його протанцювати мазурку з дочкою. Танцююча пара привертає загальну увагу. Головний герой зворушується тому, що полковник взутий у немодні опойкові чоботи, тому що, мабуть, змушений багато в чому собі відмовляти, щоб одягати й виводити дочка всвет. Після танцю полковник підвів Вареньку до Івана Васильовичу, і залишок вечора молоді люди не розлучалися. Про любов вони не говорять, так це й не потрібно: Іван Васильович щасливий.

Він побоюється тільки одного: щоб його щастя не було зіпсовано чим-небудь. Герой вертається додому над ранок, але заснути не може, тому що “занадто щасливо”. Він відправляється бродити по місту в напрямку будинку Вареньки. Зненацька парубок чує звуки флейти й барабана, звуки тверді, негарні.

Виявилося, ця музика супроводжувала покарання солдата-татарина за втечу Його “проганяли через лад”. Екзекуцією командував батько Вареньки. Що карається благав “помилосердствовать”, але полковник строго стежив за дотриманням процедури покарання. Тому він бив по особі “переляканого малорослого слабосильного солдата” за те, що він “маже”, тобто несильно опускає свій ціпок на вже покалічену спину наказиваемого. Вид червоної, строкатої, мокрої від крові спини солдата жахає Івана Васильовича, так само як і самій процедурі покарання.

Але найбільше потрясло парубка свідомість того, що він не має сил зрозуміти очевидну впевненість полковника в правоті своїх дій, що, тим часом, помітивши Івана Васильовича, відвертається, робить вигляд, що незнайомо з ним. Після всього побаченого Іван Васильович “не міг надійти у військову службу, як хотів колись”, а “любов із цього дня піла на спад”. Так усього один випадок перемінив все життя героя й погляди


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Переказ оповідання Після балу Толстого Л. Н

Categories: Твори з української літератури

Links