Скорочено оповідання Після балу Толстого Л. Н

Над оповіданням “Після балу” Толстої працював у серпні 1903 року. Сюжетною основою послужив епізод з життя брата Толстого, Сергія Миколайовича, що був закоханий у дочку воєначальника в Казані. Відносини Сергія Миколайовича з дівчиною розбудувалися після того, як йому довелося побачити екзекуцію солдата, який керував батько його коханої. Тема жорстокості військової служби в умовах царського режиму настільки сильно й постійно хвилювала Толстого, що задум оповідання відразу чітко вималювався в його творчій уяві. Але письменник піднімає

ще одну дуже важливу для нього проблему: чи може сам по собі людина “зрозуміти, що добре, що погано”, або “вся справа в середовищі”? “…Для особистого вдосконалювання необхідно насамперед змінити умови, серед яких живуть люди”, – так говорять співрозмовники шановного Івана Васильовича на початку оповідання “Після балу” .

И відповідь його: “А я думаю, що вся справа у випадку”, – дає тематичну установку для дозволу головної ідеї наприкінці оповідання. Оповідання ведеться від імені Івана Васильовича, літнього вже людини, що згадує історію днів своєї юності, коли він був”дуже веселий

і жвавий малий, так ще й богатий”, до того ж красень. З короткого вступу ми довідаємося, що ця людина всіма поважаємо, що “розповідав він дуже искренно й правдиво”, має багатий життєвий досвід. Все це викликає Особливу довіру до героя. У центрі добутку подія, случившееся один раз ранком і сигравшее вирішальну роль у долі Івана Васильовича.

Оповідання будується як послідовне й контрастне зображення двох епізодів: балу в губернського проводиря й покарання солдата на плацу Протипоставлені епізоди органічно зв’язані й розвивають художню ідею. На балі герой, тоді студент провінційного університету, щасливо закоханий у чарівну дівчину Вареньку, дочка полковника Петра Владиславовича, “типу старого служаки миколаївської постави”, не зауважуючи нічого навколо, танцював тільки з нею. Прекрасний зал, музика, блиск убрань – все це лише підсилювало той стан, у якому перебував юнак, коли “без вина… п’яний любов’ю”. Найбільше враження на нього зробила мазурка, що граціозна Варенька танцювала зі своїм батьком, гарним, ставним, високим, ще свіжим старим, і хоч був полковник важкий, але “видно було, що він колись танцював прекрасно”.

Цей танець батька з дочкою був самим зворушливим епізодом балу, що додало жару у вогонь душі героя: “…любов до Вареньке звільнила всю сховану в моїй душі здатність любові. Я обіймав у той час увесь світ своєї любов’ю Я любив і господарку… і її чоловіка, і її гостей, і її лакеїв… До батька ж її, з його домашніми чоботями й ласкавої, схожої на неї посмішкою, я випробовував у той час якесь захоплено-ніжне почуття”.

Після балу юнак, приїхавши додому в п’ятій годині ранку, не міг спати, тому вирішив пройтися, і дивні звуки флейти й барабана, що дисонують із мелодією мазурки, що усе ще звучала в ньому, залучили його увагу. Він побачив страшну картину: “Солдати в чорних мундирах стояли двома рядами друг проти друга, тримаючи рушниці до ноги, і не рухалися. За ними стояли барабанщик і флейтщик і не перестаючи повторювали все ту ж неприємну й верескливу мелодію”. Між цими рядами юнак побачив голого до пояса людини, на який сипалися удари ціпків із двох сторін, і не падав він лише тому, що його вели, прив’язавши кружьям.

Замість спини в бідного татарина, що спробував зробити втеча, “було щось таке строкате, мокре, червоне, неприродне…”. И керував цією екзекуцією ставний полковник, що ще кілька годин тому назад так зворушливо танцював зі своєю дочкою мазурку, і в ньому не можна було вгадати такої витонченої злісної жорстокості, що підігрівається службовою запопадливістю. Протиставляючи дві сцени, Толстой зриває маску із зовні благополучної, ошатної дійсності.

І герой розуміє сам, “що добре, що погано”; у його сприйнятті образ полковника занадто тісно переплітався з образом Вареньки, вона стала йому також неприємна Ноне тільки ” любов так і зійшла на ні “, після цього дикого випадку герой “не міг надійти у військову службу, як хотів колись, і не тільки не служив у військової, але ніде не служив…”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Скорочено оповідання Після балу Толстого Л. Н

Categories: Твори з української літератури

Links