Скорочено “Пан та Іван в дорозі” Руданського

Побратались пан з Іваном, По світі мандрують. Разом їдять, розмовляють. Разом і ночують… На кожному через плечі Висить по торбині. Лиш пан таки у чемерці, Іван у свитині… Ідуть вони дорогою, Стали ночувати, Аж задумав пан поганий Хлопа ошукати… Та й говорить до Івана: “Знаєш що, Іване? То нам варто б попоїсти. ” “То що ж? їжмо, пане. ” “Але знаєш що, Іване? Починаймо з твої! А як твоя спорожніє. То тоді до мої!” “Добре, пане!” – Іван каже, Зняв свою торбину, На травиці зеленії Постелив свитину. Попоїли таки добре: Комара здушили…

Рано

встали, до снідання Торбину кінчили. Прийшов вечір. Знов у полі Стали ночувати. Вже панову отеє б торбу Треба починати. Але пан про те ні слова. На землі лягає, Кладе торбу під голови, Хлопа замовляє: “Що би ти робив, Іване, – Став його питати, – Якби тобі довелося Таке поле мати. ” “А що ж, пане, я орав би. Хлібом засівав би Та ходив би до Адесу, Сіль і гроші мав би…” “А що я – не так робив би. Пан почав казати: – Я казав би на сім полі Місто збудувати… Там би в мене стояв палац, Там підряд крамниці. Там перекупки з булками, А тут дві різниці… Отоді приходь, Іване, мене балювати. ”

“Ет, спасибі, – Іван каже, – Лучче будем спати. ” Незабаром на все горло Став Іван хропіти, Незабаром коло него Став і пан сопіти… Тілько що пан заснув добре, Іван підійнявся Та до панської торбини Як сам присотався… То і курку, і печеню, І кавалок кишки – Все, що було у торбині. Стеребив до кришки.

Пробудився пан раненько. Пропаща година! І сам, бідний, хоче їсти, І пуста торбина… Розбуджає він Івана Та й його питає. А Іван стиснув плечима Та й одповідає: “А що ж, пане, та ж ви вчора Місто будували: Тут стояли дві різниці, Там булки стояли. А по місті, звісне діло. Собаки ходили. То вони-то вашу торбу, Певне, стеребили!” Посвистав пан по торбині. Нічого діяти. “Вставай, – каже, – вже, Іване! Пора мандрувати”. Пішли вони, ідуть степом, Тяженько зморились… Аж насилу перед вечір До села прибились.

Відчиняють колової Аж блукає гуска. Іван гуску – та в торбину: Є вже і закуска… Повернули в пусту хату. Гуску спорядили: Общипали, обшмалили, У піч посадили… Але пан гадає знову Хлопа ошукати. “Знаєш, – каже, – що, Іване? Ми лягаймо спати! Та кому із нас присниться Кращая закуска. То вже ціла тому взавтра Достанеться гуска. ” “Та як спати, то і спати. Не батька питати!” Постелив Іван свитину Та й лягає спати… Але рівно в опівночі Іван пробудився, Із’їв собі цілу гуску Та й знов положився. Встає рано й пан голодний Та й давай казати. Як то він во сні до Бога Ходив балювати, Та якії там потрави Йому подавали. Як його й самі святії їсти припрошали… “Ані слова! – Іван каже: – Ваша правда, пане! Я сам бачив, як ви їли Якісь марципани… Та й дивлюсь, що не голодні. Маєте закуску, Та до печі помаленьку. Та й стеребив гуску. ” “Чи ж то правда? – пан питає. – Всю із’їв, Іване?” – “Та аби я так здоров був. – Як всю із’їв, пане. ” – Димом здимів пан із хати, – А Іван озвався: – “Хтів пан когось ошукати, – Та й сам ошукався. ” Чемерка – старовинний чоловічий верхній одяг, пошитий у талію зі і кладками позаду.

Свитина – старовинний довгополий одяг із домотканого грубого сукна. Хлоп – чоловік, хлопець (зневажливе). Ошукати – обдурити. Адеса – мається на увазі м. Одеса, куди чумаки їздили по сіль. її німця – м’ясна крамниця. Різниця – м? ясна лавка Балювати – бенкетувати Присотатися – узятися за що-небудь, припасти. Печеня – запечене або смажене м’ясо. Кавалок кишки – шматок ковбаси. Стеребити – поїсти. Посвистати – понишпорити, пошукати. Потрави – страви. Марципани – кондитерський виріб із мигдалем та горіхами.

Співомовка С. Руданського “Пан та Іван в дорозі” дуже нагадує народну казку. Пав вважав себе розумнішим за мужика, вигадував різні способи обдурити його, але кожного разу програвав сам. Тож мораль цього твору прозора й висловлена в останніх рядках: “Хтів (хотів) пап когось ошукати (обдурити), та й сам ошукався!”


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Скорочено “Пан та Іван в дорозі” Руданського

Categories: Скорочені твори

Links