Прочитайте і проаналізуйте поезію Т. Шевченка “Мені однаково, чи буду…”
У квітні 1846 року Т. Шевченко зближується з діячами Кирило-Мефодіївського товариства, а через рік, у зв’язку з розгромом цієї таємної політичної організації, потрапляє під арешт. Під час обшуку конфісковано шевченківські Твори з рукописного поетичного альбому “Три літа”. Слідство у справі кирило-мефодіївців, яких ув’язнили в казематі Петропавловської фортеці Петербурга, завершилось ЗО травня 1847 року, і найжорстокіший вирок дістав Т. Шевченко, поплатившись насамперед за свої гострі політичні сатири, спрямовані проти імперської
Заспівом до невольничої творчості Великого Кобзаря став цикл тюремної
Цикл складається із 13 віршів, головним мотивом яких є заклик бути вірним народові, Україні, своїй Вітчизні (“Мені однаково…”, “Згадайте, братія моя…”, “Чи ми ще зійдемося знову?”). Найсильніше нескореність поета, його любов до України висловлені у вірші “Мені однаково…”. Автор поезії виступає як патріот, якого найбільше хвилює не особиста доля, а доля України:
Та не однаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять…
Ох, не однаково мені.
У творах циклу звучить також мотив суму і самотності (“Ой одна я, одна…”, “За байраком байрак…”, “Чого ти ходиш на могилу?..”), Кохання й розлуки (“Чого ти ходиш на могилу?..”):
Ой одна я, одна,
Як билиночка в полі,
Та не дав мені Бог
Ані щастя, ні долі…
Поет розповідає також про тяжку долю рекрутів (“Рано-вранці новобранці…”).
Не можна не згадати “Садок вишневий коло хати…”, найбільш відомий вірш циклу, який хвилює нас своєю позачасовістю і постає символом невмирущості нації, яка вміє і любить і працювати, і співати, і жити.
Між рядками віршів циклу “В казематі” прочитується ще один мотив – прагнення до волі. Це головна тема поезій Шевченка періоду ув’язнення та заслання.
Висновок. Цикл віршів Т. Шевченка “В казематі” започаткував низку творів, написаних у засланні. Провідні мотиви циклу – самотність, кохання й розлука, любов до України та її народу, прагнення волі. Ще раз переконуємося, що, незалежно від умов, у яких перебував поет, подумки він був на рідній України, прагнув їй волі, співчував знедоленим. Теми віршів цього циклу є темами усієї творчості поета.
Опорні слова й поняття: цикл віршів, провідні мотиви, нескореність, любов до України, загальнолюдські цінності.
МЕНІ ОДНАКОВО, ЧИ БУДУ…
Мені однаково, чи буду Я жить в Україні, чи ні. Чи хто згадає чи забуде Мене в снігу на чужині – Однаковісінько мені. В неволі виріс меж чужими, І, неоплаканий своїми, В неволі, плачучи, умру. І все з собою заберу, Малого сліду не покину На нашій славній Україні, На нашій – не своїй землі.
Не пом’яне батько з сином, Не скаже синові: “Молись, Молися, сину, за Вкраїну Його замучили колись”. Мені однаково, чи буде Той син молитися, чи ні… Та неоднаково мені, Як Україну злії люде Присплять, лукаві, і в огні її, окраденую, збудять… Ох, не однаково мені.