“Мені тринадцятий минало…” (Автобіографічність у творах Т. Шевченка)

Тарас Григорович Шевченко – це гордість нашої країни. Його твори й сьо­годні мають шалену популярність в усьому світі.

Вірш “Мені тринадцятий минало…” розповідає про тяжке життя малого Тараса. Хлопчик спочатку постає перед нами веселим, з піднесеним настроєм пастушком. Але потім, розуміючи жорстокість життя, він вмивається гіркими сльозами.

У цьому коротенькому творі Т. Шевченко розповідає про своє дитинство. Про те, що він увесь той період був самотній, що його відрадою були лише луки, гаї, ставки та молитва десь у траві.

Оце і все було Тарасове щастя. Згодом його й цьо­го позбавили, забравши в неволю – на службу до молодого пана Енгельгардта.

І недаремно твори Тараса Григоровича сповнені патріотизму, сильного праг­нення до боротьби. Адже все його життя було боротьбою за мрію: вільно писати, малювати, жити на рідній землі з відчуттям повної свободи. Важко уявити, що ця легендарна людина зі своїх сорока семи прожитих років – двадцять чо­тири пробула в кріпацтві, а десять жила На засланні.

Читаючи твори Тараса Григоровича, можна побачити долю письменника, бо в багатьох творах простежуються автобіографічні описи. Це пояснюється тим, що поезії Кобзаря наповнені болем та жалем, сумом, яким і було все життя поета.

На прикладі цієї великої людини треба і нам шанувати свій народ та любити свою Батьківщину. Адже людина без своєї Вітчизни – як соловей без пісні.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

“Мені тринадцятий минало…” (Автобіографічність у творах Т. Шевченка)