Проблематика і образи творів Тесленка
Архип Тесленко прийшов у літературу напередодні революції 1905 року. Захоплення театром лишило слід у ранній творчості письменника. У 1903 р. Тесленко написав велику драму “Не стоїть жить”. Але цей твір цікавий лише як свідчення творчої еволюції Тесленка.
Починає окреслюватись своєрідна творча індивідуальність: “як думаєш, так і пишеш”. У 1904-1905 роках з’являються його перші реалістичні оповідання – “Хуторяночка”, “За пашпортом”, “Маруся”, “Мати”. Склавши з цих оповідань рукописну збірочку 1905 року, Тесленко
Герой оповідання “За пашпортом” – Павло Глищенко – не може вирватися із нужди, тяжкого визиску, знущань, тому що пан, в якого він служив, заборонив старшині видати йому пашпорт.
В оповіданні “Дід Омелько” відтворено образ громадського чередника, що вірив у “добре” серце багатія. В оповіданнях “Мати”, “Маруся” порушуються теми моралі. Свідченням того, що Тесленко був далекий від будь-якої ідеалізації села, може бути його оповідання “Мати”,
У 1906 році в Києві в газеті “Громадська думка” з’являється сатиричне оповідання “Радощі”. У ньому висміювалась царська Дума. Помітне місце в українській літературі посідають створені Тесленком образи дітей сільської бідноти. Жебрацтво було єдиною “наукою”, доступною для таких дітей, хоча більшість з них виявляла великий потяг до освіти, була обдарованою.
До такого болючого висновку приводить нас оповідання Тесленка “Школяр”. Розумний, допитливий хлопчик Микола мріяв стати вчителем. Однак важкі матеріальні нестатки розбивають мрії хлопчика. Образ Миколки – значне художнє досягнення Архипа Тесленка.
У 1906 році Тесленко був арештований. Під враженнями від цієї події було написане оповідання “Немає матусі!”.
“Основою повісті “Страчене життя” є трагічна історія двоюрідної сестри письменника Зінаїди Строй. Ця повість – значне досягнення у творчості письменника.
Заслуга Тесленка полягає, перш за все, у тому, що він, розвиваючи прогресивні традиції прози XIX століття, подав у своїх творах нові тини, нові характери і конфлікти.
Схожі твори:
- Правдиві картини життя трудового народу у творах Архипа Тесленка Архип Тесленко ввійшов в історію української літератури як співець селянської бідноти, правдивий і безпосередній виразник настроїв народних мас. Зубожіння, пролетаризація селянства – як наслідок капіталістичної експлуатації, визвольні прагнення сільської бідноти – основні теми творів Тесленка. Соціальні конфлікти і контрасти він зображував з позицій революційного демократа. Вже перші оповідання Тесленка були...
- Тесленко Архип Юхимович Народився Архип Юхимович Тесленко 2 березня 1882 р. в с. Харківцях на Полтавщині у бідній селянській родині. У 1894 р. він кінчає початкову школу і вступає до Харківецької церковно-вчительської школи, яка готувала вчителів для початкових шкіл. Багато читає, знайомиться з українською та світовою літературою. З 1898 р. працює писарчуком у...
- Мої роздуми над повiстю Архипа Тесленка “Страчене життя” Повiсть “Страчене життя” одностайно вважається вершиною творчостi Архипа Тесленка, видатним явищем в усiй українськiй прозi 10-х рокiв ХХ столiття. Вона створювалася тодi, коли в країнi, здавалось, усе завмерло пiсля бурхливих подiй 1905-1907 рокiв. Автор подає картину суспiльного життя на селi в перiод урядової реакцiї, але за цими художнiми узагальненнями стоїть...
- Протест проти жорстокості життя (за повістю Тесленка “Страчене життя”) Вершиною творчості Архипа Тесленка с повість “Страчене життя”, яку називають “художнім документом, вартим навіть соціологічних досліджень про епоху “чорної тиші”. Цей твір створювався тоді, коли в країні, здавалось, усе завмерло після бурхливих подій 1905-1907 років. Тесленко намагався зробити широкі мистецькі узагальнення, тобто показати, що ситуація, про яку йдеться, не випадкова...
- Протест проти жорстокого життям (За повістю А. Тесленка “Страчене життя”) Вершиною творчості Архипа Тесленка вважається повість “Страчене життя”, яку літературознавці називали художнім документом, вартим навіть соціологічних досліджень про початок XX століття. Це повість-роздум, у кожному рядку якої постає питання про добро і зло, про те, як і навіщо жити людині. Твір створювався в роки, коли після революції 1905-1907 років у...
- Протест проти жорстокості життя (за повістю А. Ю. Тесленка “Страчене життя”) Вершиною творчості Архипа Тесленка є повість “Страчене життя”, яку називають “художнім документом, вартим навіть соціологічних досліджень про епоху “чорної тиші”. Цей твір створювався тоді, коли в країні, здавалось, усе завмерло після бурхливих подій 1905-1907 років. Тесленко намагався зробити широкі мистецькі узагальнення, тобто показати, що ситуація, про яку йдеться, не випадкова...
- Трагічна доля талановитої молоді з народу (за повістю А. Тесленка “Страчене життя”) Будучи письменником-демократом, Архип Тесленко у своїх творах порушив багато проблем, які поставила тогочасна дійсність. Серед тем, які глибоко хвилювали письменника, була й гірка доля талановитої молоді з народу, яку Тесленко добре знав. Зображення трагічної долі молоді в лабетах капіталу було тісно пов’язане з тим, що письменникові довелося пережити особисто. Архип...
- Повість “Страчене життя” – найвидатніший твір Архипа Тесленка Вершиною творчості Архипа Тесленка є повість “Страчене життя”. Вона написана у двох варіантах протягом 1909-1910 років; одразу ж після закінчення публікувалася двічі – в газеті й окремою книжкою. Твір побудований на конкретному життєвому матеріалі. В основу сюжету покладено трагічну історію двоюрідної сестри автора Зінаїди Строй. Змальовані широкі соціальні картини відображають...
- Назвіть вічні образи у світовій літературі (на прикладі вивчених творів) Образи, які звуться “вічними” у літературі, представляють собою такі образи, які стали втіленням певних загальнолюдських рис, стали називними для певного типу людей, явищ. Наприклад, Дон Кіхот став втіленням безкорисливої любові до справедливості, Обломов – символом лінощів, а Плюшкін – уособленням скупості, скнарості. “Вічні образи” – велике надбання людської культури, класичної...
- Пафос життєствердження, десткие образи й гуманізм у творчесве Леоніда Андрєєва В 1905 році було написане оповідання “Християнові”, у якому нещадно викривається лицемірство царського суду. Оповідання високо оцінив Л. Толстой, а опис суду він назвав чудовим. Лицемірству й святенництву суддів Андрєєв протиставив чесність і порядність повії, що відмовилася прийняти церковну присягу під тим прийменником, що, займаючись ганебним ремеслом, вона не має...
- Миколка-школяр (за оповіданням А. Тесленка “Школяр”) У своєму творі письменник зобразив життя сільської бідної родини. Герой оповідання Миколка – добрий і ніжний, як те сонечко: “сумирненький, соромливенький, млявенький, як дівчинка”. Його душа завжди поривалася до краси і знань. Він любив природу, не міг байдуже пройти повз квіточку. І все його цікавило: “і про те, як і...
- Важка доля дітей сільської бідноти (За оповіданням А. Тесленка “Школяр”) Миколка, син Прокопа, був дитиною слухняною, сумирною та соромливою. “Та ще ж такий чорнобривенький, білолиценький, носок невеличкий, щічки круглесенькі, ще й чубок кучерявий”. А ще дуже подобалося Миколці вчитися: “Страх яке до книжки було: чита, одно чита, а особливо як на урок загадають щось таке – чи про луку, чи...
- Поміркуймо разом (думки після прочитання творів) Квітка-Основ’яненко для Слобожанщини – це, передусім, визначний громадський діяч. На жаль, про цю людину більше говорять і пишуть як про письменника (що, безумовно, справедливо), але ж якби не Квітка-Основ’яненко, то навряд чи мали б ми нинішній Національний університет імені Каразіна. Тому, насамперед, про Квітку-Основ’яненка слід говорити як про визначного громадського...
- Образи матерів у романі “Маруся Чурай” Мати. Священне ім’я, до якого завжди ставилися з повагою. Мати – основа життя, людина, що його дає. І перші слова, і перші кроки, і перші уроки добра – усе від матері. Але от диво – не всі матері однакові, не в усіх однакове уявлення про добро. Саме про це розмірковує...
- Головні образи у романі у віршах “Маруся Чурай” І. Роман “Маруся Чурай” – історія та людські долі. (Роман “Маруся Чурай” ( незвичайним твором і за формою, і за змістом. За формою – в українськії! та й світовій літературі не так вже й багато романів у віршах. А за змістом бо історичні події, якими б важливими вони не були...
- “Образи в повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Маруся” Славетний Григорій Квітка-Основ’яненко зробив усе для того, аби його твори послужили українській національній ідеї. У своїх реалістично-сентиментальних повістях він втілює в художніх образах та зображає наближеними до ідеалу кращі риси українського народу. В той час коли царська тиранія прагнула за будь-яку ціну викоренити, банально знищити усе українське, цей вчинок дійсно...
- Високе гуманістичне звучання творів Григіра Тютюнника Найкраще про Г. Тютюнника, мабуть, сказав Борис Олійник: “Чесний до прямолінійності, принциповий до жорстокості, від чого сам не раз потерпав. Але то все Григорів характер, вироблений, зредагований і затверджений життям. Безмежно талановитий, він умів словесно, експромтом накидати таку виразну життєву картину, що тільки записуй – і до друку. А працював...
- Огляд творів Камю “ПРАВЕДНІ” (1949). Дія твору відбувається в 1905 році в Росії. В п’єсі зображені російські революціонеритерористи, які намагаються сколихнути країну вбивством одного з російських князів. Вбити князя доручено одному з підпільників – Каляєву, якого друзі називають Поетом. Це молодий, сповнений романтичних ілюзій юнак. При першій нагоді він не наважується вбити князя:...
- Мова творів Квітки-Основ’яненка Уже літньою людиною Квітка спробував свої сили в літературі. Він виступає зі статтями та фейлетонами в журналі “Украинский вестник” під псевдонімом Фалалей Повинухін. Протягом довгого часу (1816-1833) Квітка був відомий лише як російський письменник. Звернутися до української мови його спонукала суперечка з одним скептиком, який поділяв думки про непридатність української...
- Герой і проблематика ранньої романтичної прози М. Горького До раннього періоду творчості М. Горького відносять його романтичні добутки (“Баба Изергиль”, “Макар Чудра”, “Пісня про Буревісника”, “Пісня про Сокола” і інші), оповідання “босяцького” циклу, деякі реалистические оповідання. Саме в реалістичних оповіданнях намітилися ті теми, які письменник буде розвивати пізніше: викриття соціального ладу, його пороків, доводящих людини до крайнього ступеня...