Про торжество й перемогу в казках “Муха-Цокотуха” і “Пригоди Бибигона”
Про торжество світлих початків, про перемогу над злом розповідається й у казці “Муха-Цокотуха”. Сюжет дуже простий: Муха запросила на свої іменини друзів. Усе йшло добре, всі були добрі й уважний друг до друга, але раптом обрушилося лихо: “якийсь дідок Павучок нашу Муху в куточок поволок,- хоче бідну вбити…”. Гостей як вітром здуло: “По кутах, по щілинах разбежалися”, і “ніхто навіть із місця не зрушиться”. “Трагізм” підсилюється: лиходій у неї “кров випиває”, “Муха лементом кричить, надривається…”. Але
Підлітає до Павука, Шаблю виймає И йому на всім скаку Голову зрубує!
И знову казка закінчується загальними веселощами:
Чоботи скриплять, Каблуки стукають, Буде, буде мошкара Веселитися до ранку: Нині Муха-Цокотуха Іменинниця!
У казках К. И. Чуковського часто героєм виявляється зовсім не той, від кого можна було б очікувати сміливості, героїзму; як правило, письменник робить героєм самого маленького, самого слабкого фізично. Так, в “Пригодах Бибигона” герой “ростом, бідолаха, не вище от отакої маленької миші”, зате
З
И події, розказані в казці, не розчаровують дітей, підтверджують, що Бибигон дійсно герой. Він перемагає злого індика – підступного чаклуна, звільняє бідне гусеняя, який зла ворона хотіла віднести до себе в гніздо. У той же час Бибигон – великий пустун:
Те побіжить за півнем И сяде на нього верхи. Те з жабенятами в саду Весь день грає вчехарду.
Чудесні пригоди Бибигона завершуються, як завжди, благополучно: він вертається до Лени й Тате, і, “повалившись па стілець, він солодко позіхнув і заснув”. Перемога добра над злом, радість перемоги – такий фінал більшості казок. І це не випадково: на думку К. И. Чуковського, дитина, активно співпереживаючи з героєм Казки кожну ситуацію, теж почуває себе борцем і з нетерпінням чекає, щоб ця боротьба завершилася перемогою